Частку не пишемо разом:
а) якщо вона виконує роль префікса і без не слово
не вживається: іменники: немовля, недуга, неук, нехлюй’,
прислівники: негайно, невдовзі, невпинно; прикметники:
немічний, непохитний; дієприкметники’ неволений;
дієслова: ненавидіти, неволити;
б) якщо не виступає в складі префікса недо- зі
значенням неповної дії, стану чи якості” недобачати,
недочувати, недодержаний, недорід’,
в) якщо з часткою не утворюється слово з
протилежним значенням (іменник, прикметник,
прислівник): доля – недоля; гцастя – нещастя; друг – недруг;
далеко – недалеко; веселий – невеселий,
г) у сполучниках та частках, неначе, немов, немовби,
невже, нехай,
г) якщо дієприкметник є означенням іменника і не
має при собі пояснювальних слів: нез ‘ясовані
питання’,
д) у займенниках: неабиякий, неабихто
Коли виникають сумніви, слід визначити
синтаксичну функцію слова з не Якщо це слово виступає
присудком і є запереченням, то частку не пишемо
окремо: завдання не (є) важке. При цьому можуть бути
підсилювальні слова, завдання анітрохи не важке.
Частку не пишемо з усіма частинами мови окремо,
якщо не вживається для заперечення:
а) з дієсловом не пише, не читає;
б) з дієприслівником не пишучи, не читаючи,
в) з прикметником не білий, не чорний;
г) з іменником: він мені не друг, не ворог;
ґ) з числівником* не два, не три;
д) з займенником: не той тепер Миргород;
є) з прийменником’ не до ладу, не до вподоби;
є) з часткою: не тільки, не лише;
ж) зі словами, коли до них у реченні є
протиставлення: думки не веселі, а сумні.
Слід запам’ятати такі словосполуки не дуже
(вдало) – недуже дитя (хворе), не здужати (когось) –
нездужати (хворіти), не сьогодні (завтра), не цілком,
не під силу, не дивно, не від того, не з руки.
Частку ні пишемо разом:
1. У складі займенників і прислівників: ніхто,
нічи й, нівідкіль, ніза що, нізвідки, ніколи, нікуди,
ні нащо.
Примітка 1. Якщо частка ні в непрямих
відмінках відділяється прийменником, пишемо її окремо ні
в кому, ні до чого, ні під яким, ні на якому, ні в які, ні
на що.
2. Зі словами, які без ні не вживаються
нісенітниця, ніяково, нікчемний, нікчема, нічичирк.
Слід запам’ятати такі словосполуки ні при чому,
ні світ ні зоря, ні на Ноту і под.
Частку ні пишемо окремо:
1. У таких словосполученнях із заперечним
значенням: ні живий ні мертвий, ні на макове зерно, ні
пава ні ґава, ні риба ні м’ясо.
2. Частка ні вживається як єднальний сполучник із
заперечним значенням: / знову не буде в думах моїх
Ні мук, ні страждань, ні плачу.. (М Рильський)
Словотворчі частки аби-, ані-, де-, чи-, чим-, що-,
як-, най-, -ся (-сь), би (б), -же (-ж), -то пишемо
разом, абияк, анічогісінько, деколи, чимало,
чимшвидше, щоразу, якнайдалі, найгірше, учаться, кудись,
якби, авжеж, нібито.
Через дефіс пишемо частки:
1. Будь-, -небудь, казна-, хтозна- із займенниками
і прислівниками: будь-який, куди-небудь, ката-де,
хтозна-чий.
Примітка 2. Якщо при відмінюванні
з’являється прийменник, то всі слова пишемо окремо- хтозна в
кого, казна на чому.
2. -Бо, -но, -от, -то, -таки (якщо вони стосуються
значення тільки цього слова й стоять після нього) іди
-бо, тільки-ноу як-от, такий-то, так-таки.
Примітка 3. Якщо між цими частками й
словом стоїть ще частка, то всі слова пишемо окремо:
скільки ж то (недоказано), як би то (точніше
передати) Окремо також пишемо частку таки, якщо
вона стоїть перед словом, якого стосується’ Я таки
виконав цю вправу.
Окремо пишемо формотворчі частки хай, нехай;
би, б (утворюють форми наказового й умовного
способу дієслів); модальні частки же, ж, то, (о)це, та
(значення підсилення), нехай квітнуть серця; спрагло
припасти б до джерела; ну треба ж так, та оце ж хотів би.