Однією з морфологічних ознак іменника є його
змінюваність за відмінками. Слід звертати особливу увагу
на закінчення деяких відмінків Так, для іменників І
відміни в орудному відмінку характерні такі закінчення:
для твердої групи -ою (Ніною, бороною, рукою), для
м’якої та мішаної -ею (-єю)\ Валею, мрією, грушею,
душею, кицею.
Слід також запам’ятати, що іменник стаття у
родовому відмінку множини не має подвоєння – статей.
Кличний відмінок мають іменники, що є назвами
осіб: дівчино, Метре, парубче. Але з метою персошфі- кації у художііьому мовленні часто вживаємо кличний
щодо назв предметів, явищ природи, понять: думо, пісне,
квітко, земле, вітре.
Деякі труднощі становить написання закінчень
родового відмінка однини іменників чоловічого роду П відміни
Закінчення -а (-я) мають іменники, що означають:
назви істот, персоніфіковані імена та прізвища
вчителя, Івана, Дорошенка, Мороза (але морозу):
назви конкретних, чітко окреслених предметів:
малюнка, ножа, стола(\ столу);
назви населених пунктів. Парижа, Києва, Святаии-
на (але Кривого Рогу, Красного Лиману),
географічні назви з наголосом у родовому відмінку
на кінцевому сюїаді, а також із суфіксами присвійності
-ов, -ев (-єв), -ин (-\н): Дінця, Дністра, Тетерева;
назви мір довжини, ваги, часу, грошей, сантиметра,
кілограма, тиисня (але віку, року), вівторка, долара;
назви машин і їх деталей: автомобіля, поршня;
більшість термінів: відмінка, ромба (але роду, егіду,
стану, складу).
Закінчення -у (-ю) мають іменники, що означають:
речовину, масу, матеріал: азоту, воску, піску,
абстрактні поняття, наукові течії: прогресу,
ідеалізму, романтизму,
збірні поняття* березняку, гурту, капіталу, кодексу,
назви кущових і трав’янистих рослин: барвінку,
гороху, очерету, гцавлю та назви сортів плодових дерев:
ренклоду;
відчуття і почуття: болю, жалю, сумніву;
явища природи, вітру, дощу граду,
назви будівель, споруд, приміщень і їх частин: ґанку,
заводу, залу, поверху;
географічні назви: Дунаю, Уралу (але Дніпра, Дінця,
оскільки під наголосом -а);
установи* інституту, клубу, університету
В усіх сумнівних випадках потрібно перевіряти
написання за словником
У давальному відмінку однини іменники II відміни
можуть мати паралельні форми: директорові і
директору, батькові і батьку.
Так само і в місцевому відмінку: на робітникові і на
робітнику