Кому в простому реченні ставимо:
1. Для виділення всіх видів звертань (непоширених і
поширених, конкретних, узагальнених, риторичних, з
прикладкою чи без неї).
Світе тихий, краю милий, моя
Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
(Т. Шевченко).
52 2. Перед другим парним сполучником, не тільки …а
й, не так … як, хоч … але, як … так, не стільки …
скільки: Подані матеріали можна використовувати як
на уроці, так і в позакласній роботі
3. При повторенні слів для означення великої
кількості предметів, тривалості дії, для підкреслення згоди
або заперечення: Все, все ми віддаємо тобі,
Батьківщино, навіть наші серця (О. Гончар); Здається, часу і не
гаю, а не встигаю, не встигаю1 (Ліна Костенко).
4. Після стверджувальних або заиеречувальних слів:
так, гаразд, авжеж:, що ж, ні: Ні, я хочу крпь сльози
сміятись (Леся Українка).
Увага! Слід розрізняти стверджувальні слова так,
гаразд і прислівники так, гаразд, після яких кому не
ставимо: Так прожила я цілу довгу зиму (Леся
Українка).
5. При відокремлених членах речення, дісприк-
метникових та дієприслівникових зворотах: 1а
Россю, коло скелі на долині, вкритій зеленим житом,
червоніла якась велика квітка
Примітка 1. Дієприкметникові звороти, що
стоять перед означуваним словом, як правило, не
виділяємо: На повитих мороком вулицях не припинявся
рух (О. Гончар). Але якщо такий зворот мас
обставинний відтінок (можна замінити словрм “будучи” або
“бувши”), то кому після нього ставимо. У червонім намисті,
зав ‘язана великою хусткою, Марта була б дуоюе гарною
молодицею (І. Нечуй-Левицький).
6. Для виділення порівняльних зворотів, що
починаються словами мов, наче, неначе, ніби, як, ніж:
Дівчина була невеличка, але рівна, як струна, гнучка,
як тополя, гарна, як червона калина… (І. Нечуй-
Левицький).
Примітка 2. У порівняльних зворотах кому не
ставимо:
а) у сталих фразеологічних зворотах: Почервонів як
рак;
б) якщо порівняльними сполучниками приєднується
іменна частина складеного присудка: Руки зробилися як
лід;
в) якщо порівняльні сполучники мають значення “у
ролі кого, чого”. Шевченко як міфотворець.
Увага! Якщо опустити сполучник як, то прикладки
пишемо через дефіс Шевченко-поет;
г) у виразах (не) більш як, (не) раніше ніж:: Не довше
ніж: на дві години.
7. Для виділення вставних слів і вставних речень: Чи
стріну, може, де і квіт барвистий! (Леся Українка).
8. Для інтонаційного виділення зворотів, якщо вони
починаються словами крім (опріч), за винятком,
особливо, включаючи, замість, наприклад, навіть, зокрема,
незважаючи па, всупереч, наперекір, попри, при:
Незважаючи на лютий холод, Шовкуна все більше хилило
на сон (О. Гончар).
Увага! Слід розрізняти прийменник незважаючи на
і частку не з дієприслівюжом зважаючи. Прийменник
вживаємо при позначенні явищ, усупереч яким
відбувається дія: Роман, незважаючи на те, що був
поранений, залишався в строю (О. Гончар); Не зважаючи на
людей, вона йшла далі.
9. Для виділення вигуків у будь-якій позиції в
реченні. Ах, скільки було радості\
54
Примітка 3. Вигуки, що набули функції
підсилювальної частки, комою не виділяємо: Ой тепер я плачу,
бо воює чую й бачу, що загинути мушу (Леся Українка)