Тире – специфічний розділовий знак. В усному
мовленні йому відповідає велика пауза і різкий злам
інтонації.
Тире ставимо:
1. Між підметом і присудком на місці допоміжного
дієслова-зв’язки, якщо присудок є іменним* Вся
поезія Павличка – розмова про добро і зло, про любов і
ненависть.
Бо ти на землі ~ людина… (В. Симоненко).
2. У неповному реченні на місці пропущеного
члена речення. На одній ниві пшениця, на другій – жито
(О Гончар).
3. При відокремлених членах речення: Я тільки
тепер побачив село – нужденну купу солом’яних
стріх (М. Коцюбинський).
4. Після однорідних членів речення перед
узагальнюючим словом: Орлиний політ думки, крилатість –
без цього неможливо уявити Довженка (О. Гончар).
5. Якщо перед присудком, вираженим іменником,
стоять слова то, це, це є,(це) значить, ось
(незалежно від наявності чи відсутності зв’язки): Сміле слово
– то наші гармати, світлі вчинки – то наші мечі
(П. Грабовський).
6. Між підметом і присудком, якщо один із них або
обидва виражені неозначеною формою дієслова:
Говорити – річ нудна. Працювати слід до дна (М.
Рильський). Кохати – нові землі відкривати (І Драч).
7. Після переліку, якщо перелік іде за
узагальнюючим словом і не закінчує речення: Українські письмен-
ники XIX століття: Шевченко, Марко Вовчок, Панас
Мирний, Иечуй-Левицький – багато творів присвятили
зображенню жахливої долі українського народу.
8. Для виділення прикладок, якщо вони стоять
наприкінці речення й перед ними можна, не змінюючи
змісту, вставити а саме: У своїм невеличкім гурточку
він завів новину – гуртову працю (М. Коцюбинський).
Примітка. Якщо прикладка є власним іменем, то
її найчастіше виділяють комами: Тамарі він чомусь
видався схожим на доброго, покривдженого лісовика, Чу-
гайстра, з гуцульської казки (Ю. Мушкетик).
9. Між реченнями, коли зміст їх різко
протиставляється:
Зважливо простягаю руку, сміло –
І прокидаюсь… Так! то сон був … мрія!
(Леся Українка).
10. Між частинами безсполучникового складного
речення, коли перша частина виражає причину або умову,
а друга – наслідок:
Забудеш рідний край – тобі
твій корінь всохне
(П. Тичина).
11. Між двома або кількома власними іменами,
сукупністю яких називають учення, теорію, науковий
закон: закон Бойпя – Маріотта, рівняння Клапейрона –
Менделєєва.
12. Між двома словами на означення просторових,
часових або кількісних меж (від … до): поїзд Київ –
Варшава.
13. Разом з комою тире використовують у складних
синтаксичних конструкціях, які називаються періодом.
58
Тире вказує на кінець першої, висхідної, частини
періоду і початок другої – низхідної:
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро, –
Там жити чи вмерти, мені все одно
(Леся Українка)
Тире не ставимо між підметом і
присудком-
1. Якщо підмет або присудок виражений особовим
або питальним займенником, незалежно від того, г
чи відсутня дієслівна зв’язка Ні, він не боягуз, за
чужою спиною не ховається.
2. Коли до складу присудка входять слова як і ніби
Зимове сонце як вдовине серце
3. Якщо перед присудком стоїть частка не (крім
випадків, коли підмет і присудок виражені
неозначеною формою дієслова): Кров людська не водиця –
проливати не годиться (М. Стельмах)
4. Якщо присудок стоїть перед підметом’ Хороша-
таки штука життя (А. Головко).
5. Якщо присудок виражений прикметником,
прикметниковим займенником, різними іменниками з
прийменником* Ця книга твоя? Брат високий на
зріст.
6. Якщо пропущений будь-який член речення, тире
можна ставити, а можна й не ставити: Перше засі-
59
дання було присвячене підсумкам роботи за минулий
рік, друге – почалося обговоренням виступів.