На стикові ортографічних та ортоепічних
правил перебуває пропозиція Проекту писати
апостроф перед йотованими після губних у
загальних назвах иншомовного походження на
зразок: бюро, б’юджет, пюпітр, мюзикл.
По-перше, така пропозиція випливає із
вимовних засад української мови: губні (б, п,
в, м, ф) ніколи не бувають м’якими, як,
наприклад, у російській мові. Через те ук-
раїнське м яч і російське мяч мають різну
вимову: [л<йач], [л*’ач*] — себто мячь. Вимова
українського бюро без апострофа тотожна
вимові цього слова в иншій мовній системі
(російській, французькій), натомість запо-
зичене слово бюро природно вимовляти, як
наприклад, б’ю; пюре, як п’ю тощо.
По-друге, за чинною сьогодні ортогра-
фією пишемо комп’ютер, інтерв’ю, прем’єра,
то з огляду на яке правило без апострофа слід
писати гравюра, пюпітр, бязь? Зрозуміло, що
з огляду на вимовні, а почасти й ортографічні
…Треба пам’ятати,
що якраз апостроф
зазначає нашу відмінну
вимову губних серед
цілого слов’янства, а
вже саме це змушує
нас зберігати його.
Іван Огієнко. //
Рідня мова. —
Число 4-Квітень. —
1933 рік. — С 165.

норми російської мови (пор. интервью, премь-
ера тощо). Цікаво, що Правопис 1929 р.
зазначав: французьке та німецьке ІІ передаємо
через ю: Бельвю, бюро, бюджет, бюст,
вестибюль, купюра* ^ тощо, не згадуючи про
апостроф узагалі. Тим рішення сучасного Про-
екту набуває особливої ваги, позаяк апостроф
відповідно до позиції у загальновживаних
словах иншомовного походження — це водно-
час спрощення чинного правопису, і що най-
важливіше — спосіб зберегти своєрідність ук-
раїнської фонетичної системи.
105 Український правопис — С 68