До, власне ортографічних змін належать

явища нормування не системи мови, а лише
впорядкування її структурних одиниць з огляду
на правильне написання. Себто це такі регу-
ляційні важелі як щось позамовне щодо гли-
бини самої мови. Відтак їхня функція суто
практична з мінімальним теоретичним обґрун-
туванням. Але навіть тут проступає абсурд-
ність російськомовного тиску!
Мабуть,
досконалість
правопису в тому й
полягає, що він дає
якнайменше
можливостей робити
помилки,
ІванЮщук.
Правопис повинен бути
стабільний, але… //
Мовознавство —1995. —
№1.—С10.