Мета: ознайомити учнів із творами збірки «Мисливські усмішки»; розвивати творчу уяву школярів, спостережливість, уміння аналізувати прочитане; виховувати любов до рідної природи. Тип уроку: комбінований. Обладнання: збірник «Мисливські усмішки», ілюстрації до нього, епіграф. Мабуть, із часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні. Олесь Гончар ПЕРЕБІГУРОКУ
1. Розкажіть про дитинство Остапа Вишні, про оточення, в якому він зростав, використовуючи відомості з твору «Моя автобіографія» та цитати. 2. Які ви знаєте жанри сатири та гумору? У чому виявляється жанрова своєрідність усмішки? 3. Схарактеризуйте ідейно-тематичну багатоманітність сатири та гумору Остапа Вишні.
Тестові завдання (орієнтовні) 1. Справжнє ім’я та прізвище Остапа Вишні А Павло Грабовський Б Олег Ольжич В Павло Губенко |
190 |
Уроки української літератури в 11 класі |
2. Остап Вишня народився
А с.Чаплинка на Херсонщині Б м.Носівка на Чернігівщині В на Полтавщині в хуторі Чечва 3. Малого Остапа відправили до школи пізнавати науки А у 5 років Б у 6 років В у 12 років 4. Початкову освіту здобув А у сільській школі Б у Полтаві В ум. Грунь 5. Підліток був зарахований на казенне навчання до Києва А 1901 р. Б 1903 р. В 1905 р. 6. Тут він здобув професію А фельдшера Б бухгалтера В хірурга 7. На перешкоді до закінчення Київського університету стало А відданість літературі Б смерть батька В нестача коштів 8. Перший друкований твір А «Моя автобіографія» Б «Демократичні реформи Денікіна» В «Зенітка» 9. Уперше з’явився псевдонім «Остап Вишня» А у газеті «Селянська правда» Б «Зоря» В «Вільний голос» 10. Гумореска «Моя автобіографія» була надрукована А у журналі «Книгоспілка» Б у журналі «Слово» В у журналі «Село і люди» 11. Слова з гуморески Остапа Вишні «У мене немає жодного сумніву в тому, що я народився… мати сказала, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку» належать |
Проза |
191 |
А Діду Свириду з гуморески «Зенітка»
Б Остапу Вишні з гуморески «Моя автобіографія» В Остапові Вишні з гуморески «Сом» 12. Остап Вишня був письменником А реалізму Б романтизму В гумористично-сатиричного жанру
Остап Вишня писав нариси, фейлетони, плідно працював як перекладач, але найбільшої слави зазнав як гуморист і сатирик. Увів в українську літературу й утвердив у ній новий різновид гумористичного оповідання, що його сам же й назвав усмішкою. У 1920-х рр. Остап Вишня видав цілу низку популярних збірок усмішок: 1924 р.— «Вишневі усмішки (сільські)»; 1925 р.— «Вишневі усмішки кримські»; 1926 р.— «Українізуємось», «Вишневі усмішки кооперативні»; 1927 р.— «Вишневі усмішки театральні»; 1930 р.— «Вишневі усмішки закордонні. Побачило світ чотиритомне «Зібрання усмішок» (1928, 1930). Новому жанру Остап Вишня дав таке жартівливе означення: «Мені нове життя усміхається, і я йому усміхаюся! Через те й усмішки». Остап Вишня активно розвивав жанрові різновиди усмішки: усмішка-пародія, усмішка-жарт, усмішка-нарис, усмішка-міні- атюра, усмішка-реп’яшок тощо.
Вершиною розвитку жанру вважаються «Мисливські усмішки», які Максим Рильський назвав «ліричною поезією в прозі». Як мудрий знавець природи й співець її щедротного світу, постає Остап Вишня в усмішках власне мисливських — про перебування людини на полюванні, риболовлі, допитливість і вміння пізнавати звички й характери «мешканців» лісу, степів, річок, озер. Поетичний лад усмішок обумовлений тим, що в них діє |
192 |
Уроки української літератури в 11 класі |
спостережливий, багатий душею оповідач, якому притаманне чуття прекрасного і який уміє скористатися народним колоритним словом, знає численні «бувальщини» з мисливського побуту. Цим пояснюється й гумор мисливських усмішок, багатих на всілякі пригоди, пов’язані з невдачами полювальників і кепкуванням над ними рідних і знайомих. В усмішках панує атмосфера поетичності, ліризму.
Герой «Мисливських усмішок», який є й оповідачем,— трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця або лисиці, у поверненні додому — здебільшого без здобичі або й без рушниці чи шапки. Але завжди він іронічний до себе, доброзичливий і наївний, як дитина. І головне для нього — не трофей, а спілкування з природою. Художні компоненти «Мисливських усмішок»: дотеп, анекдот, пейзаж, портрет, пісня, авторський ліричний відступ, порівняння, епітети, персоніфікація, гіпербола. Усмішки «Відкриття охоти», «Заєць», «Лисиця», «Лось», «Ружжо», «Дикий кабан, або вепр», «Екіпіровка мисливця», «Як варити і їсти суп із дикої качки», «Сом» — ось далеко не повний перелік кращих творів цього циклу. «Мисливські усмішки» — яскрава сторінка не тільки в багатогранній творчості Остапа Вишні, а й у всій українській сатирично-гумористичній літературі.
«Як варити і їсти суп із дикої качки» — одна з найдотепні- ших усмішок Остапа Вишні. Присвячена Максимові Рильському, близькому другові письменника. Уперше надрукована в журналі «Перець» 1945 р. Побудований твір у вигляді порад молодому мисливцеві, який збирається на полювання. «Само собою розуміється, що ви берете з собою рушницю (це така штука, що стріляє), набої і всілякий інший мисливський реманент, без якого не можна правильно націлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огірки, помідори, десяток укруту яєць і стопку… Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече… їдете ви компанією, тобто колективом, так — чоловіка з п’ять, бо дика качка любить іти в супову каструлю з-під колективної праці…». |
Проза |
193 |
За цим описом збирання на полювання — неприхована іронія, передчуття неповторної мисливської романтики, відчуття чоловічої свободи, розслаблення від клопотів, умиротворення.
Мистецьки вплетений у композицію розповіді прекрасний український пейзаж надвечір’я: «Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечірнього пруга, минуло криваво-багряний горизонт, послало вам останній золотий привіт і пішло спать… Це ввечері… А вранці дика качка зривається шукати вашого пострілу рано-рано, тільки-но починає на світ благословлятись». Особливо промовистою є фраза, яка характеризує ставлення письменника до самого процесу полювання: «І вільно дихається, і легко дихається…». Це щире зізнання автора, бо немає значення, чи вполював щось мисливець, чи ні, головне — що недаремно витратив час. Герої усмішки, здається, не полювали по-справжньому: найважливішим під час полювання для них було відпочити від повсякденної метушні, помилуватися вечірніми зорями та світанковими ранками над тихими озерами.
З великим замилуванням описує Остап Вишня природу — річку Оскіл, диких каченят: «Заплава річки Осколу, де він у цьому місці розбивається на кілька нешироких рукавів, заросла густими очеретами, кугою, верболозом і густою, зеленою, соковитою травою. Як увійдеш, картуза не видко! Шумить заплава в травні та в червні…». Письменник розповідає з гумором неймовірні бувальщини про сомів, їхні звички, про пригоди, що трапляються з рибалками. І хоч у цих пригодах чимало, м’яко кажучи, перебільшень, це не заважає читачеві весело сміятися й дивуватися багатству та красі нашої рідної природи: «Інтересна риба сом! За царського режиму, як свідчать дореволюційні рибалки-письменники, сом важив до 400 кілограмів, ковтав собак і ведмедів. Можливо, що з розвитком рибальства сом важитиме тонну і ковтатиме симентальських бугаїв і невеличкі буксирні пароплави…». «А сома… сома мені самому доводилося бачити такого завбільшки, як комбайн! Тільки трохи довшого. Це, дорогі наші читачі, серйозно й без жодного перебільшення».
Клас об’єднується у дві групи, які ставлять запитання одна одній. Перша група до усмішки «Сом», друга — до усмішки «Як варити і їсти суп із дикої качки». |
194 |
Уроки української літератури в 11 класі |
Бесіда з учнями
Підготувати повідомлення на тему: «Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні». |