Мета:             поглиблювати знання про драматургію, засоби тво­

рення комічних ситуацій; показати зв’язок літера­тури та театрального мистецтва; виробляти вміння працювати з текстом, розуміти його; виховувати любов до рідного народу, інтерес до свого родоводу. Обладнання: список дат, що стосуються творчого шляху М. Ку­ліша; словник літературознавчих термінів.

ПЕРЕБІГУРОКУ

1. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми й мети уроку

1. Актуалізація навчальної діяльності учнів

1. Інтелектуальна розминка

Назвіть події, з якими співвідносяться ці дати.

1925  р.— … (організація разом із М. Хвильовим ВАПЛІТЕ).

1924 р.— … (перша п’єса «97»).

1924   р.— … (комедію «Мина Мазайло» було знято з репер­туару й невдовзі охрещено «фашистською»),

2. Перевірка домашнього завдання

Коментар учителя

Із твору видно, як у Куліша боліло те, що одна з наймилозвуч- ніших у світі мов — його рідна українська — стала пасербицею у своєму домі. Чому українська мова на своїй землі опинилася на задвірках? У комедії він розкрив, що причиною незавидного стану української мови є русифікація, яка породила нігілізм, зне­віру в престижність нашої мови. Його завданням було пробудити почуття національної самоповаги, сприяти відродженню мови, а також духовності, культури. У різних епізодах в оригінальній

Або, навпаки, М. Куліш показує економію мовних засобів у порівнянні з російською мовою. По-російськи: «ночью при звез­дах не спится», а українською — «зорію». Одним словом переда­ється те, що російською мовою п’ятьма словами. Куліш радить учитися мови на зразках народної творчості — піснях, думах, де наша мова збереглася в її первозданній основі.

Мова персонажів у п’єсі є одним із засобів їхньої характерис­тики. Проаналізувавши словниковий запас літературного героя, можна зробити певні висновки.

Ознайомлення з учнівськими рефератами на тему «Мова пер­сонажів п’єси М. Куліша «Мина Мазайло» як засіб їхньої харак­теристики».

1. Сприйняття учнями нового матеріалу
   1. Вступне слово вчителя

Микола Гурович Куліш обрав для свого твору жанр комедії, бо що, як не сміх, може найдошкульніше вдарити по Мазайлах, які роду свого цураються. Твір іскрометний, пересипаний такими мовними перлами, що запам’ятовуються надовго. Разом із тим не можна не відчути того болю й смутку автора, який прозирає між рядками, адже саме серед українців знаходяться найзапек- ліші вороги української мови, національної історії.

У літературі є багато засобів зображення комічного. Найчас­тіше використовуються такі:

• прагнення дійової особи показати себе не тим, ким вона є на­справді;
• несподівані ситуації;
• надання предмету зображення невластивих йому рис;
• сполучення в реченні слів, які означають різнорідні поняття;

• неправильне розуміння персонажем якогось предмета чи явища;
• іронія — художній засіб, комічна сутність якого полягає в невідповідності між прямим змістом висловлювання і його справжнім (прихованим) значенням, що легко вгадується;
• використання або розуміння метафоричних фразеологізмів у прямому значенні; гра слів, побудована на використанні народної лексики;
• уживання гіперболи з метою висміювання зображеного;
• використання пестливих слів з метою висміювання;
• використання політичних термінів для зображення побутової події чи буденної роботи;
• використання вульгаризмів;
• парадокс — сполучення несумісних понять;
• гротеск — сатиричний художній прийом у літературі та засіб типізації, в основі якого лежить художня деформація зобра­жуваних предметів і явищ, нарочито карикатурне їх спотво­рення з метою гострішого виявлення суті.

1. Дослідницька робота

Знайти й аргументувати засоби комічного, що використову­ються в п’єсі.

Наприклад

1. Несподівана ситуація.

Намагання Рини вплинути на брата за допомогою його кохан­ня до подруги.

2. Використання народної лексики:

«Хтось одвів мене до дверей. Все — як у тумані. Не знаю, де я, чого прийшов. Серця вже не чую. І раптом воно тьох! — перед очима якесь писане оповіщення. Немов не я, немов хтось інший за мене чита — (серце!). Список осіб, що міняють своє прізвище. Минько Панас на Мінервина Павла. Читаю, не розумію. Вай­нштейн Шмуель-Калман-Беркович на Вершиних Самійла Мико­лайовича — читаю; Засядь-Вовк на Волкова, читаю. Ісидір Срайба на Алмазова, і тут все прояснилось. Я зрозумів, де я і чого при­йшов, повернувся назад…».

1. Закріплення вивченого

Скласти стисле усне висловлювання на тему «Значення твор­чості М. Куліша».

Орієнтовна відповідь. М. Куліш був митцем, який постійно прагнув новини в творчості — нових художніх засобів, прийомів,

1. Підсумок уроку

Дати розгорнуту відповідь на питання «Чому п’єси М. Куліша називають “драмами ідей”?»

1. Домашнє завдання

Дібрати цитатний матеріал для написання творчої роботи на тему «Значення п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло» вчора й сьогодні».