Мета:              поглибити і закріпити знання про власні і загальні

назви; удосконалити практичні навички їх право­пису; розвивати кругозір учнів; виховувати в учнів високі моральні якості.

Внутрішньопредметні зв’язки: граматика і орфографія, синтак­сис і пунктуація, мова і мовлення.

Міжпредметні зв’язки: мова і географія, мова і історія, мова і соціокультурологія.

Тип уроку: систематизація й узагальнення знань, умінь і нави­чок учнів.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. Організаційний момент
   1. Ознайомлення із темою, завданнями та цілями уроку. Мотивація їх пізнавальної діяльності III.              Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Лінгвістична гра «Хто більше наведе власних назв»

►     Учні по черзі наводять власні назви.

1. Систематизація і узагальнення матеріалу

Колективна робота з текстом

►    Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення. Як ви розумі­єте заголовок тексту? Напишіть вільний диктант одного з урив­ків тексту, використовуючи, крім загальних, власні назви.

МАРАФОН У СИНТАКСИСІ

Чи знаєте ви, на які дистанції бігають спортсмени? Прига­даймо собі різні види їх бігу. Бігуни-спринтери бігають на короткі дистанції: 60 м, 100 м, 200 м. Бігуни-стаєри бігають на довгі дис­танції: 5000 і 10000 м. Спортсмени-марафонці долають дистан­цію 42 км 195 м.

Для чого, подумали ви, ми пригадали різні види бігу? Не для витівок, звичайно. Лише для зіставлення із синтаксичними яви­щами. У синтаксисі є різні уподобання мовців. Одні полюбляють «спринтерські» дистанції. Другі віддають перевагу довгим речен­ням. А треті захоплюються й реченнєвим «марафоном». Будують надто довгі речення.

Найкоротшими реченнями в українській мові є вигукові. Вони можуть складатися з одного-єдиного звука: О!, А!. Наприклад: О! — тільки й вирвалось у хлопців (М. Стельмах).

Дуже короткі речення також заперечне речення Ні! і ствер­джувальне речення Так.

На «спринтерській дистанції» використовують й інші короткі однослівні речення. Це переважно називні й безособові, які лако­нічно, скупими штрихами передають думку. Ось як називними й безособовими реченнями в поєднанні з іншими реченнями зма­льовує Микола Бажан душевний стан юної розвідниці — парашу­тистки Оксани — у розвихрені дні війни: «Пружнаста віхола —

Підкинуло. Здригнулось. Зашкребло. Затнувся подих. Оберт. Шарудіння.»

Найближчими сусідами однослівних речень є дво- і трис- лівні речення: То журавлі! (М. Рильський); Так пахли небеса! (Б. Олійник). Короткі речення добре відтворюють динаміку дій, зміну ситуацій.

Але інколи треба передати взаємодію подій, перехід з одного стану в інший, складне переплетення ситуацій, синтез побаче­ного й почутого. Цій меті добре слугують розгорнені речення, що складаються з великої кількості вихідних, об’єднаних спільним настроєм або спільною думкою. Мовці іноді виходять на довгі, марафонські або й надмарафонські синтаксичні дистанції. І буду­ють надзвичайно ускладнені конструкції за змістом і стилістично викінчені.

Так Михайло Стельмах у повісті для дітей «Гуси-лебеді ле­тять.» майстерно використовує досить поважні за розміром кон­струкції. Одна із них: «На возі злегенька поторохкують червоно­бокі, в поливі миски, на днищах яких спочивають соняшники, квіти і сонце; перехоплюють вітерець зеленкуваті і сизі, наче в них і досі не розтопилася паморозь, глечики; розкапустилися макітри і ринки, запишалися горшки-двійнята, що в них аж цілий обід понесуть добрим людям; дебеліють горлові горщики, в яких би вмістився і я, і гончареві скощавлені дрібнята; цві­туть «бокасті куманці, зачоплені кумедними п’яноокими голів­ками баранців.»

Зразком поетичного надмарафону можуть бути заключні акорди поеми М. Бажана «Політ крізь бурю». Речення-гігант складається із шістдесяти дев’яти віршових рядків.

Що ж краще в синтаксисі: короткі чи розгорнуті речення? Від­повімо: як перші, так і другі. Проте цими синтаксичними одини­цями потрібно користуватися вміло (За І. Вихованцем).

Пошук-асоціація

►       Наведіть аналогічні приклади на вживання власних назв та

лапок у них.

1. Серед безкрайніх українських степів на Черкащині, на бе­резі річки Ольшанки, поблизу містечка Городише, розкинувся невеличкий хутір Гулаківщина. Тут народився Семен Степанович

Тренувальні та творчі вправи

►        Складіть речення з наведеними словосполученнями. Поясніть уживання великої букви і лапок у власних назвах.

Герой України, медаль «За відвагу», «Пісня про рушник» (Платон Майборода), Велика і Мала Ведмедиця, дід Мороз, кар­тина «Дев’ятий вал», острови Франца Йосифа і Нова Земля, стан­ція «Північний полюс», журнал «Здоров’я», Антонівська середня школа, університет імені Г. С. Сковороди, село Зелений Гай, гори Карпати, День слов’янської писемності.

►        Перекладіть українською мовою. Порівняйте правила напи­сання великої букви і лапок у власних назвах обох близько- споріднених мов.

1. Возрождается патриотическая игра «Зарница». 2. В на­шей стране широко отмечается День Победы, День молодёжи, День космонавтики, День учителя, Международный женский день. 3. Конкурс вокалистов имени Оксаны Петрусенко проходил по всей Украине. 4. Ряду городов нашей страны было присвоено звание «Город-герой».

►        Наведіть свої приклади на правила вживання великої літери у власних назвах, про які ще не йшлося сьогодні на уроці. Запишіть їх.

1. Підсумок уроку

►        На базі запропонованого тексту визначте зв’язки між мовою і літературою. Поясніть вживання великої букви та лапок у власних назвах.

МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ Для поетичних натур часто-густо дитинство стає джерелом наснаги і активного діяння на все життя. Видіння дитинства іноді здатне заступити все убоге духовне оточення у зрілі роки.

Коли друзі, вся громадськість відзначали 50-річний ювілей Михайла Панасовича Стельмаха, коли письменник уже поклав на стіл читачеві трилогію «Хліб і сіль» (1949-1951), «Кров люд­ська — не водиця» (1957), «Велика рідня» (1959) та роман «Правда