ків; розвивати вміння правильно й комунікативно доцільно висловлювати власні думки за допомо­гою різних форм прикметників, розуміти їх емо­ційно-експресивне значення; за допомогою мовлен­нєво-комунікативного дидактичного матеріалу вихо­вувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Стилістика: стилістична функція повних нестягнених форм при­кметників жіночого, середнього роду та множини, а також короткої форми прикметників.

Морфологія: прикметник, розряди прикметника.

Лексикологія: антонімія.

Міжпредметні зв’язки:

Література: виразне читання, український фольклор.

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь.

1. Організаційний момент
   1. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку
   2. Актуалізація опорних знань

Творча вправа «Знайди ключ»

►   Запишіть якісні і відносні прикметники у дві колонки та про­читайте фразеологізм, використовуючи лише четверті букви кожного слова.

Сліпий, грушевий, донецька, добра, джерельна, молодий, мор­ські, жовтий, полтавський, білий, залізні.

Ключ: проти шерсті.

1. Розширення й поглиблення матеріалу

Спостереження над мовним матеріалом

►   Прочитайте словосполучення. Знайдіть у них прикметники та визначте їх розряд. Чи відрізняються деякі форми при­кметників, ужитих у словосполученнях, від тих, що ми вико­ристовуємо в сучасному мовленні? Випишіть їх.

1. Вулиця широкая — вулиця широка. 2. Трава зеленая — трава зелена

Коментар учителя. Такі форми прикметників називаються повними нестягненими. Більш звичними для нас є повні стягнені форми прикметників жіночого, середнього роду та множини. Навчальна лекція

Повні форми (стягнені й нестягнені) змінюються за відмін­ками. Стягнені форми мають прикметники чоловічого, жіночого, середнього роду в усіх відмінках однини та множини. Назив­ний та знахідний відмінки жіночого й середнього роду однини, а також називний та знахідний відмінки множини мають стяг­нену форму, яка є нормою в сучасній українській літературній мові. Стягнені форми утворилися в давній мові від злиття закін­чення давнього вказівного займенника із закінченням коротких прикметників. Паралельні нестягнені форми якісних прикметни­ків у називному та знахідному відмінках жіночого та середнього роду однини й множини поширені в усній народній творчості, поетичному та розмовно-побутовому мовленні.

Короткі ж форми збереглися лише від нечисленної групи якіс­них прикметників у називному та знахідному відмінках однини

Робота в групах

►   Прочитайте народні пісні, виділіть прикметники та скажіть, чи всі форми прикметників характерні для сучасного мов­лення, чим вони відрізняються від літературної норми. Зазна­чте форми прикметників.

Перша група

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості є в мене,

Зеленеє жито женці жнуть,

Хорошії гості в хату йдуть.

Друга група

Ой сивая та зозуленька,

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Усі сади та і облітала,

А в одному та і не бувала.

А в тім саді три тереми:

А в першому — красне сонце,

А в другому — ясен місяць,

А в третьому — дрібні зірки.

Третя група

Ой весна, весна — днем красна,

Що ж ти, весно, принесла?

— Принесла я вам літечко,

Ще й рожевую квіточку.

Лінгвістично-стилістичний аналіз

►   Випишіть якісні прикметники з пояснюваними іменниками, визначте форму прикметника. Допишіть, де це можливо, спів­відносну форму повну (стягнену / нестягнену) або коротку, збе­рігаючи рід, число, відмінок.

1. Якубович мені заважав. Я його познайомив з моїми хазя­ями — і сам не рад (М. Коцюбинський). 2. Та світи ж ти їм до­рогу, Ясен місяць угорі (П. Тичина). 3. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде. А хто ж мене, молодую, та й додому одведе? (На­родна пісня). 4. Пливе човен, води повен, ніхто не спиняє; кому спинить — рибалоньки на світі немає (Т. Шевченко). 5. Як ішли ми зелен лугом к зелен гаю, Солов’ї нам ткали пісню диво-дивну (Б. Олійник). 6. Морозом очі окує, а думи гордії розвіє, як ту сні­

Творче завдання (по варіантах)

►  Спробуйте скласти вірш, заримувавши.

Варіант І — короткі прикметники: дрібен, ладен, славен, повен, зелен.

Варіант ІІ — прикметники в повній нестягненій формі: вечір­няя, вірная, милая, молодая, святая.

Аналітико-синтетична вправа

►  До прикметників, що мають короткі форми, доберіть антоніми (можливо й однокореневі).

Красивий, урожайний, легкий, ясний, гострий, квітчастий, жонатий, частий, розмаїтий, тихий, вороний, дрібний, гарний, чорний, смачний, живий, справедливий, готовий, живий, раніш­ній, спокійний, лисий, голодний, авантюрний, рідний, благосло­венний.

1. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок учнів

Гра «Топай, плескай»

►  Коли вчитель називає повні нестягнені прикметники, треба один раз плеснути у долоні, короткі — топнути ногою, повні стягнені — пропустити безшумно.

Славен світ, багряні гаї, зіронька вечірняя, дівчинонька вірная, мила годинонька, степ повен, ясен вечір, сині ріки, добреє діло, срібен серпик, прехороша оселя, зеленеє жито.

1. Підсумок уроку

Опитування-інтерв’ю за допомогою інтерактивної технології «Мікрофон»

►  Продовжте речення.

На цьому уроці я для себе зрозумів. На цьому уроці я для себе зацікавився. На цьому уроці я для себе відкрив.