Мета:           повторити й поглибити знання про займенники і їх

роль у тексті, закріпити навички правопису цієї частини мови; розвивати соціокультурні навички; виховувати уважне ставлення до багатств україн­ської мови та культури.

Внутрішньопредметні зв’язки: морфологія і стилістика, морфо­логія і орфографія, мова і мовлення.

Міжпредметні зв’язки: мова і література.

Тип уроку: узагальнення і систематизація навчального мате­ріалу.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. Організаційний момент
   1. Ознайомлення учнів з темою, завданнями та цілями уроку
   2. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок. Перевірка домашнього завдання, повторення

Спостереження над уживанням займенників на базі тексту

►   Виразно прочитайте текст. Визначте роль займенників у ньо­му. Перепишіть, поясніть орфограми та пунктограми.

З ім’ям Павла Тичини пов’язана ціла епоха в розвитку україн­ської літератури. Його перші поезії датовано 1910 роком. Цим же роком позначені й передостанні твори Івана Франка, Лесі Укра­їнки, Михайла Коцюбинського — славних продовжувачів шевчен­ківської традиції. Їхньою титанічною працею українська літера­тура вийшла на світову арену, завоювала право називатися однією з найбільших літератур світу (В. П’янов).

1. Поглиблення, узагальнення і систематизація навчального матеріалу

Дослідження-зіставлення

►    Запишіть речення. Визначте стилістичну роль виділених сино­німічних займенникових форм. Поясніть постановку розділо­вих знаків.

1. 1. Усі вони, наче живі, вставали поволі, в моїй уяві — ха­зяїн, хазяйка і їхні діти (М. Коцюбинський). 2. І серця їх утопали в щасті, як в бездоннім морі (М. Рильський).
2. 1. Кожний громадянин України має право на освіту. 2. Ко­жен може записатись до бібліотеки.
3. 1. У долині нарцисів недалеко від хусту ростуть такі яскраві квіти. 2. Такії, брат, у нас діла.

Творча робота

►    Складіть і запишіть 6 речень із парами займенників (на вибір). Усяк — усякий, те — теє, та — тая, ті — тії, таке —

такеє, така — такая, на нім — на ньому, на моєму — на моїм, на твоєму — на твоїм, на нашому — на нашім.

►    Визначте стилістичну роль паралельних форм займенників.

Тренувальні вправи

►    Виразно прочитайте речення, запишіть їх, визначте розряди займенників.

1. Я любив життя і за його красу йшов на поле бою. Я лю­бив вас, люди, і був щасливим, коли ви вертали мені мою лю­бов, і страждав, коли ви мене не розуміли (Ю. Фучик). 2. Широкі площі лягали їм до ніг рівним асфальтом, садки тихо гомоніли до них своїм листом. 3. По тім боці Дунаю сиділо двоє людей (М. Коцюбинський). 4. А що ви знаєте про людей, які живуть по­руч з вами? 5. Для науки всяка старовинна річ наших прадідів має неабияку вагу (Г. Коцюба). 6. Ми боролись, щоб ніякі сили не спинили нам до щастя біг, щоб життя, мій Києве, шуміло на зелених вулицях твоїх (В. Сосюра).

Розподільний словниковий самодиктант

►    Запишіть займенники у три колонки: що пишуться разом, через дефіс, окремо. Поясніть їх правопис, складіть і запи­шіть три речення з одним займенником (на вибір) з кожної колонки.

Абикого, аби з ким, абичий, аби на чийому, будь-хто, будь- кому, будь з ким, будь-чий, дехто, де з ким, казна-що, казна

Робота в парах. Диктант із взаємоперевіркою

►      Запишіть речення. Визначте розряд займенників, їх синтак­сичну роль і поясніть правопис.

1. Цієї зими снігу випало хтозна-скільки (О. Донченко). 2. Мі­рошник мав хороший млин. В хазяйстві неабищо він. Про це га­разд усякий знає, хто хлібець має. (Л. Глібов). 3. Справжнє мисте­цтво будь-якої країни, будь-якого часу служить одній меті — нести людям красу і натхнення. 4. Ні до кого було звернутись у той час. 5. Працювати хотілося будь з ким, аби лише одержати за­доволення від корисної праці.

Колективна робота з текстом

►      Мовчки прочитайте текст. Визначте, яку стилістичну функ­цію виконують займенники, у прямому чи переносному зна­ченні вони вживаються. З якою стилістичною метою вжито в тексті особовий займенник ти? Яка основна думка тексту? Був суботній вечір, коли майданчики, алеї Володимирської

гірки особливо людні й пожвавлені. Веселим гомоном, піснями повнилися вони. Мабуть, немає у світі міста, де б отак, як тут, просто на вулицях дівочий спів зливався із солов’їним.

Професор Буйко й собі звернув на шпиль Володимирської гірки. Це був його улюблений куточок міста. Та хіба тільки його? Хто не бачив Володимирської гірки, той по-справжньому ще не знає краси Києва.

На цій гірці ти мовби під хмарами. Звідси, особливо вночі, в усій своїй величі й красі виступає древній-древній і вічно моло­дий могутній мальовничий Київ. І здається, ніби перед тобою не одне, а два міста: одне — десь глибоко унизу золотиться стріч­ками вулиць, а друге — високо-високо підвелося над ним і своїми світлими кварталами, буйними парками, стрімкими вежами тор­кнулося і зайнялося зорями.

Під горою веселками блищав Дніпро. По ньому рясно снували червоні й фіалкові вогники. А над Дніпром, наче теж у повітрі, пливли чарівні мережки мостів (Я. Баш).

1. Підсумок уроку

►      Дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

1. Яка частина мови називається займенником?

2. Наведіть приклади займенників усіх розрядів.