та навички учнів із стилістичної граматики; розви­вати пошукову активність, мовленнєву творчість; виховувати естетичні смаки.

Внутрішньопредметні зв’язки: морфологія і стилістика, морфоло­гія і орфографія, синтаксис і морфологія, синтаксис і пунктуація, мова і мовлення.

Міжпредметні зв’язки: мова і література.

Тип уроку: поглиблення, узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок учнів.

1. Організаційний момент
2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку
   1. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок та пізнавальних ресурсів учнів

Бесіда за змістом тексту

►     Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання.

Одну із книжок про дієслово академік В. М. Русанівський назвав «Дієслово — рух, дія, образ». У її назві відбиті найваж­ливіші ознаки цієї частини мови. Зримий, конкретний рух пере­дається дієсловом. Зрозуміло, чому письменники вдаються саме до таких слів, які відтворюють динаміку дії.

Дієслівні синоніми вводяться в текст як засіб художнього зображення подій, характеристик образів. У романі О. Гончара «Прапороносці» є такий епізод: Стоячи збоку в ніші, Сагайда пропускав роту і оглядав, чи все взято. Ось попереду проходить розшарілий Черниш з високо піднятою головою, поблискуючи великими ясними очима. Він ступає з якоюсь особливо щасли­вою пругкістю. Ось високий Бузько зігнувся під вагою плити і крокує, дивлячись під ноги, ніби хоче запам’ятати кожний свій крок на цій землі. Чимчикує жартун Хома Хаєцький з пишними лукавими вусами, закрученими вгору, як баранячі роги. Небагато сказано, але як глибоко розкриті характерні риси персонажів: впевненість Черниша (він ступає), рішучість Бузька (він крокує), незібраність Хоми Хаєцького (він чимчикує). У дії відбито харак­тери героїв, їх звички, настрої, особливості.

Цим, однак, не вичерпуються стилістичні можливості дієслів. З певною стилістичною настановою використовуються повтори дієслів. Ось кілька з них: Плив-плив, плив-плив, плив-плив, що аж обридло. (І. Котляревський); І ось ваш поплавок поїхав-поїхав-по- їхав і зник під водою. (Остап Вишня) У першому реченні повтор посилює вираження тривалості дії, у другому — послідовність. Саме з такими відтінками значень використовується прийом по­вторення дієслів.

►     Дайте відповіді на запитання.

1. Як називається праця В. В. Русанівського?

2. Які реалії виражають дієслова?

3. З якою метою введено в текст дієслівні синоніми?

4. Які ще стилістичні можливості мають дієслівні форми?

►      Спишіть. Підкресліть дієслова. Визначте їх стилістичні функції. 1. Хашиза підвода влетіла на міст. Друга підвода прогур­котіла на міст. Третя підвода шугнула на міст. Четверта під­вода задзвеніла на міст. (О. Гончар). 2. На човнику й веслі від нас від’їхав травень, він прихопив з собою сині дощі, зеле­ний шум та солов’їний спів, і в село через тини заглянуло літо (М. Стельмах). 3. Є старому чим гордитись,— не в чиюсь, у його артіль подивитися, повчитися йдуть і їдуть звідусіль (С. Воскре- касенко).

►      Підберіть синоніми до дієслів розмовляти, сміятися, змальо­вувати (Зразок: іти — нейтральне, потюпати — розмовне, виходити — піднесене). Складіть із ними речення. Визначте стилістичний відтінок кожного із дієслів-синонімів.

►      Прочитайте. Поясніть, чому повтори одних і тих же слів у реченнях не можна вважати стилістичним недоліком?

1. «Прапороносці, в голову колони!» — пролетіла команда. Підрозділи рушили. Ідуть вони спочатку поміж темних ущелин розбитих кварталів. Потім вийдуть у придунайські поля. Ітимуть усю ніч. Офіцери на ходу будуть поглядати на компаси, що світи­тимуть у темряві на їхніх руках. Ітимуть, ітимуть, ітимуть (О. Гон­чар). 2. До чого ж гарно й весело в нашому городі! Ото як вийти

з сіней та подивитись навколо — геть чисто все зелене та буйне. А сад, було, як зацвіте весною! А що робилося на початку літа — огірки цвітуть, гарбузи цвітуть, картопля цвіте. Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля. (О. Довженко).

►      Перепишіть. Визначте стилістичні властивості часу дієслова (1), способів (2), інфінітиву (3), особових форм (4) та видових (5). 1. Лихий доброго псує. Сміливого і пуля не бере (Народна твор­чість). 2. Посієш зерно золоте — забринить пшениця, як струна (П. Тичина). (У значенні умовного способу.) 3. Передати по еска­дрі (О. Корнічук). (У значенні наказового способу.) 4. Поїхати б влітку на екскурсію до Канева. (У значенні умовного способу.)

5. Посій впору, будеш мати зерна гору. (Узагальнене значення.)

6. Школа формує творчу особистість учня. (Недоконаний вид під­креслює багаторазову дію.)

Тренувальні вправи

►      Прочитайте. Замініть дієприкметникові звороти підрядними реченнями, і навпаки. Як від цього змінюється стилістика тексту? Складіть аналогічні паралельні речення і запишіть їх.