Мета:           закріпити, узагальнити і систематизувати знання,

вміння і навички з теми уроку; вдосконалити пунк­туаційну грамотність учнів; розвивати гнучкість логічного мислення та культуру мовлення; вихову­вати поважливе ставлення до старшого покоління.

Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис і пунктуація. Міжпредметні зв’язки: мова і література,українська і російська мови.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань, умінь і на­вичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. Організаційний момент
2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку
3. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Бліцопитування

• Що значить відокремлення членів речення?
• Які члени речення бувають відокремленими?
• Які загальні умови відокремлення другорядних членів речення?

1. Узагальнення і систематизація навчального матеріалу

Пояснювальний диктант

►    Запишіть. Визначте відокремлені члени речення. Поясніть пунктуацію при них.

1. Життя, молоде і зелене, шумить і бушує кругом. 2. Я по­глядом, повним любові й тепла, на крихітку рідну дивився (В. Со- сюра). 3. Життям і канчуками вчений, він загнаний на самий низ, останній гривеник Шевченку на перший пам’ятник приніс (Б. Олійник). 4. Дмитрик, восьмилітній хлопчик, вискочив з буй­ної низенької хати (М. Коцюбинський). 5. Зять, Віктор, працює товарознавцем на складі госптоварів (Ю. Мушкетик). 6. Ніхто про це не знав, окрім купки вірних козаків (Марко Вовчок). 7. Він захитався і, нічого перед собою не бачачи, кинувся товаришеві на допомогу. 8. Над комишами ще нижче, ніж учора, спускалось олив’яне небо (М. Коцюбинський).

Тренувальні вправи

►    Прочитайте приклади на різні правила відокремлення друго­рядних членів речення (І — означення, ІІ — прикладка, ІІІ — обставина, !V — додаток). Поясніть розділові знаки. З кожного розділу випишіть речення, в яких би ви припустилися пунк­туаційної помилки. Підкресліть відокремлені члени речення.

І. 1. Уже й вечір, тихий та гожий, спадав на землю (О. Іль-

ченко). 2. Над головами простиралося небо, повне загадкових сві­тів (П. Панч). 3. Стомлений, я заснув, але швидко прокинувся від

1. II.    1. Марко, юнга з шхуни «Колумб», ходив сьогодні додому на маяк, де його батько працював (М. Трублаїні). 2. Дочки — Ольга і Олена — визбирували на городі картоплю (В. Козаченко). 3. Валь­дшнеп, або лісовий кулик,— благородна птиця темно-рудуватого кольору, з довгим дзьобом і довгими ногами (О. Вишня). 4. Деякі риби, як, наприклад, корюшка, в’ють під водою гнізда і відкладають туди ікру. 5. Він розхвилювався, і голос його щирим відгуком забри­нів у селянських серцях, особливо в серцях молоді (М. Стельмах).
2. III.      1. А пісня, наростаючи, пливла над берегом. 2. Раділи люди встаючи. 3. Посланця стального ми до зір послали, першими почавши в безкінечність шлях (В. Сосюра). 3. Все меншим став корабель, а згодом, з’єднавшись із голубим обрієм, він немовби потонув у ньому, і тільки білі вітрила ще довго маячили, нага­дуючи весінню хмаринку. 4. Поважно, з острахом, наче до пер­шої сповіді, приступив Семен до граматики (М. Коцюбинський).
3. Сюди, на берег Дніпра, і прийшла гуляти молодь (О. Копиленко).
4. IV.    1. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна (О. Донченко). 2. А я не знаю нічого ніжнішого, окрім берези (Леся Українка). 3. На його дворі, замість похилої хатини, стояв веселий будинок (Панас Мирний).

Спостереження-зіставлення

►      Прочитайте речення. Визначте відокремлені члени речення

в російській мові. Порівняйте способи їх вираження та пунк­туацію при них у двох близькоспоріднених мовах.

1. Человек, вооружённый знаниями, непобедим (М. Горький).

2. Люблю берёзку русскую, то светлую, то грустную (А. Пушкин).

3. По лугам набродившись за день, я, усталый, прилёг под сто­гом (Н. Рыленков). 4. Над городом повис низкий, густой туман, пахнущий сыростью и хвоей (С. Баруздин). 5. Может быть, уеди­нение нужно время от времени всем людям, особенно писателям (К. Паустовский).

1. Підсумок уроку

Пунктуаційний аналіз

►      Прочитайте текст. Поясніть постановку всіх розділових зна­ків у ньому.