членів речення, прямий і зворотний порядок їх роз­ташування; розвивати вміння правильно й кому­нікативно доцільно висловлювати власні думки за допомогою синонімічних засобів вираження при­судка, другорядних членів речення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного мате­ріалу виховувати у школярів повагу до літератур­ної мови й культурних надбань рідного народу.

Стилістика: синтаксичні синоніми.

Міжпредметні зв’язки:

Література: виразне читання.

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. Організаційний момент
2. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку
3. Актуалізація опорних знань

►   Дайте відповіді на запитання, користуючись опорною схемою.

Ситуація спілкування

Експрес-опитування

1. Граматичну основу речення складають. 2. Підмет виража­ється. 3. Види присудків: . 4. Другорядні члени речення — .

1. Означення бувають. 6. Різновидом означення є. 7. Прямий додаток виражається. 8. Обставини поділяються на такі види.
   1. Розширення й поглиблення синтаксичного матеріалу

1. Два ведмеді в однім барлозі не живуть (Народна твор­чість). 2. Семеро одного не будуть ждати (Народна творчість).

5. Жити — Вітчизні служити (Народна творчість). 6. Кожен хотів перемогти у цьому поєдинку. 7. Батько стомлений, але усміхне­ний. 8. Давно відлетіло, розвіялось невловне, прекрасне, як дзвін (Г. Лютко). 9. Твоє «ні» не дуже мене радує.

►      Поясніть відтінки значення між синонімічними присудками в реченнях.

Він був батько. Він був батьком. Він був за батька. Він був замість батька. Він був як батько.

Він тепер директор школи. Він став директором школи. Він зараз директор школи. Він у нас за директора школи.

►      У поданих реченнях укажіть складений присудок, визначте спосіб його вираження та поясніть відтінки значення, що пере­даються тією чи іншою його формою: а) постійна або змінна ознака предмета, виражена присудком у називному або оруд­ному відмінках, а також випадки відсутності таких відміннос­тей; б) тимчасова ознака, виражена присудком, до якого вхо­дить знахідний відмінок із прийменником; в) ознака, якої набув підмет при дієприкметниковому присудку внаслідок спряму­вання на нього дії або завдяки стану, в якому він перебуває.

1. Знаю добре, що була б тобі жінка, а мені невістка (Панас Мирний). 2. Я твій товариш буду щирий (І. Котляревський). 3. Будь мені зятем (Г. Квітка-Основ’яненко). 4. Хто ж ти єсть такий смі­ливий? (П. Тичина). 5. Я ливарник. А я пекар! Я шахтар! Я лан­кова! Вчитель я! Бібліотекар (П. Тичина). 6. Вона була ще молодою і прехорошая собою (Т. Шевченко). 7. Аби Андрійко вдоволений був (А. Тесленко). 8. Буде голівонька снігом покрита (Л. Глібов).

8. Прощай, Перекотиполе, та гляди і будеш мені свідок (Г. Квітка- Основ’яненко). 10. Здається, був ти небрехливий (А. Метлин- ський). 11. У цей день ранок був сонячний, погожий (А. Головко).

1. Тісна домовина стала мені за веселу світлицю (Г. Квітка- Основ’яненко). 13. Він мені за рідну дитину став (Марко Вов­чок). 14.— Хто ж ти така? — Я — Мавка лісова (Леся Українка).

Стилістичний експеримент

►      Перепишіть, обираючи з дужок найдоцільніший, за вашою думкою, варіант необхідного члена речення. Визначте члени речення. Поясніть стилістичні відтінки їх вираження. Порів­няйте з авторським варіантом (див. у довідці).

1. Туга (журавля, журавлів, журавлина) із-за хмари лине, на довкілля впали перші холоди (І. Бровчий). 2. Над степом

1. (Щастя народу, народне щастя) і (горе народу, народне горе) я намагався в слово перелить, ішов з народом (через доли й гори, долами й горами) (М. Рильський). 5. Бондар був людиною (розум­ною, із розумом) і навчав підмайстра (по-батьківськи, як батько).

Довідка: журавлина, місяць-ятаган, віри, народне щастя, народне горе, через доли й гори, із розумом, по-батьківськи.

►      У кожному реченні включіть до складу присудка одну з двох поданих у дужках форм іменника, прикметника або дієприкмет­ника (у називному або орудному відмінку). Поясніть свій вибір. 1. Дід Улас не довго був (чабан, чабаном). 2. Іван скоро стане

(вчитель, вчителем). 3. Брат здавався мені сьогодні (схвильова­ний, схвильованим). 4. Майбутнє завжди уявляється нам (пре­красне, прекрасним). 5. Малий Петрик був цілком (вдоволений, вдоволеним). 6. Поле було (покрите, покритим) снігом. 7. Собака звався (Барбос, Барбосом).

►      У поданих реченнях поясніть роль інверсії виділених головних і другорядних членів речення.

1. Я навіть смерть би поборов, аби Богданові слова вчитала радісно Москва (М. Бажан). 2. Арфи золотої не замовкли струни (В. Сосюра). 3. У лісі було тихо (Н. Рибак). 4. Недалеко впав снаряд (О. Гончар). 5. Всю ніч сиділа в наголов’ї мати і погляду не зводила сестра (А. Малишко). 6. Тихона сміх той аж од чавунця звів (А. Головко). 7. І в Спаську вежу увійшов, тримаючи в руці своїй Богданом писаний сувій (М. Бажан). 8. Другий батальйон ішов вліво у гори (О. Гончар). 9. Мінометна рота Брянського теж діяла в цім бою децентралізовано (О. Гончар). 10. Полк вступив до Праги надвечір (О. Гончар). 11. Сьогодні майбутнього далину я оком прозираю (П. Тичина).

Вправи-трансформації

►      Переставте дієслівні присудки, щоб подані речення набули розповідного характеру.

1. Весна і літо вже пройшли. 2. Бабине літо починалось.

1. Суша стояла, дощу не було давно. 4. Над полем марево миг­тіло. 5. Павутиння летіло над землею і чіплялося за дерева і кущі.

6. У полях голо було. 7. Скоро дощі підуть, тумани здіймуться, справжня осінь настане.

►      Переставте виділені слова на початок речення (інверсія) і пояс­ніть, якого відтінку набуло після цього кожне речення.