Мета:           повторити основні пунктограми у простому реченні;

розвивати вміння правильно й комунікативно до­цільно висловлювати власні думки за допомогою синонімічних відокремлених і невідокремлених другорядних членів речення; за допомогою мовлен­нєво-комунікативного дидактичного матеріалу вихо­вувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Стилістика: синтаксичні синоніми.

Міжпредметні зв’язки:

Література: виразне читання.

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. Організаційний момент
2. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку
3. Актуалізація опорних знань

• Які члени речення називають відокремленими? Яка їх роль

у реченні?

• Які члени речення можуть бути відокремленими?
• Які відокремлені члени речення можна замінити аналогіч­ними невідокремленими?

1. Розширення й поглиблення синтаксичного матеріалу

Стилістичне спостереження

►   Прочитайте, виділіть невідокремлені означення. Поясніть, яка смислова відмінність між невідокремленими і відокрем­леними означеннями.

1. Дзвінкі, тоненькі хлоп’ячі голоси лунали під крайньою хатою поблизу млина (С. Васильченко). 2. Гострий колючий смі­шок ворушиться в Хоминих грудях (М. Коцюбинський). 3. Чарів­ливо співучий голос його набирав теплих, сонячних барв (О. Іль- ченко). 4. На дрібнолистих гілках рясно синіють огорнені сизим пилком ягоди. (М. Стельмах). 5. Вітри злітають без упину на морозом скуту луговину (А. Малишко). 6. Чорна, непроглядна темнота стояла кругом (Панас Мирний). 7. З вестибюля вгору, на другий поверх, стелився зелений, у червоних квітах, килим (С. Скляренко).

Стилістичне конструювання

►   Перебудуйте речення так, щоб один із невідокремлених чле­нів речення став відокремленим. Чи змінилися їх синтаксичні функції й стилістичні ознаки після перебудови речення?

1. Після зборів велика, галаслива і радісна група учнів вийшла на вулицю. 2. За горами там давно вже сяє сонце. 3. Сашко дивився на хлопців і усміхався. 4. Освітлений вогнями вели­кий пароплав до пристані підходив. 5. Усіх зацікавила передана по радіо інформація.

►   Перебудуйте речення, щоб у реченні з’явилося відокремлене означення (1-ша група) та обставина (2-га група). У 2-й групі одне з дієслів замініть дієприслівником.

1-      ша   група

Залитий сонцем степ одразу принишк.

Тихий солодкий дощик сіється щедро на вулиці.

Нагріта за день земля дихала теплом.

2-     га      група

Слухаємо розповіді про давні традиції українського народу і проймаємося гордістю за наше славне минуле.

Ми читаємо книги, дізнаємося про історію рідного краю. Сонце обливало землю рожевим світлом і ніжно цілувало крони дерев.

►    Поміркуйте, скільки відокремлених членів і яких саме є у по­даному реченні.

Там, на зеленій лавці, обкладеній дерниною, сперши голову на руки, сидить білява панночка (М. Коцюбинський).

Пунктуаційний практикум

►    Спишіть речення, розставляючи розділові знаки. З’ясуйте, чи є в них відокремлені члени речення і які саме.

1. Там на горі біла хата із бабиного літа (Г. Овсієнко). 2. Місяць закоханий у ніч чарівну сяє щасливий і світить (Олександр Олесь).

3. Гетьман підняв безсонням обпалені очі (Л. Костенко). 4. А море надійшло півколом запінене і голосне (М. Доленго). 5. Трава росте під стопами у нас підступно-тихо викрадає простір і непомітно взеленивши час підносить вгору свої пера гострі… (П. Мовчан).

1. Світлою порошею курить Чумацький Шлях .шлях твоїх пра­щурів. (О. Гончар).

►    Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть відокремлені члени речення. У якому реченні немає відокремлених членів?

1. Ми всі із хліба виростали сину із праці себто чуда із чудес. (Б. Олійник). 2. Зате яка радість була, коли зробивши три круги над хатою бусол м’яко спускався на клуню і гордо одкинувши навзнак довгу шию весело клекотав оповіщаючи про своє щасливе повернення (В. Скуратівський). 3. І всі хати білі чисті святкові для щасливого літа вони білились і зараз змагалися в красі (О. Гончар).

4. А може завтра ти пройдеш ось тут де вітер пелюстки колише (В. Івасюк). 5. Пригинаючи аж до землі невеликі дерева на узліссі вітер нарешті виривався в полі і не зустрічаючи на своєму шляху перешкод вихором нісся до горизонту (М. Черничук). 6. У глибо­ких долинах зелених од винограду і повних сизої імли тіснилися кам’яні громади, рожеві од вечірнього сонця або синіючі густим бором (М. Коцюбинський). 7. Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір зануривши в мілкі прибережки далеке полум’я хмар (Г. Тютюнник).

1. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

1. За яких умов відокремлюються означення? Наведіть приклади.

2. Чим умови відокремлення прикладок подібні до умов відо­кремлення означень? А чим відмінні?

3. Яке значення мають відокремлені додатки? Якими словами вони приєднуються?