Мета:              повторити основні відомості про звертання, вставні

слова й вставні конструкції, розділові знаки під час їх виділення; розвивати вміння правильно й кому­нікативно доцільно висловлювати власні думки за допомогою звертань, вставних слів і вставних кон­струкцій; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Стилістика: емоційно-експресивне забарвлення мовних засо­бів.

Культура мовлення: етикетні форми звертання.

Морфологія: кличний відмінок.

Міжпредметні зв’язки:

Література: виразне читання, приклади речень зі звертаннями та вставними конструкціями.

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. Організаційний момент
2. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку
3. Актуалізація опорних знань

Інтерактивна гра «Старт»

►    Розподілити клас на групи. Кожна група отримує конкретне завдання, завчасно підготовлене.

1. Складіть зв’язну розповідь про звертання, розділові знаки при звертаннях.

2. Складіть зв’язну розповідь про вставні слова і конструкції, способи їх виділення в реченні.

3. Наведіть приклади-речення про мову, Україну — зі звертан­нями поширеними й непоширеними, що стоять на початку речення, у середині, у кінці речення. Приклади бажано наво­дити із поезій відомих українських поетів.

1. Розширення й поглиблення синтаксичного матеріалу

Стилістичні спостереження

►    Прочитайте уривок зі статті. Перепишіть текст, вводячи вставні слова з довідки. Якого значення вони надали тексту? Аморально повсякчас наголошувати на тому, що в нас най-

неозоріші простори, найбагатші надра, найдовші (у сукупності) річки.

Все це ми не виплекали своїми руками, а одержали у спадок. Ми зовсім не примножуємо природні багатства, а безсоромно розбазарюємо їх.

Те саме стосується й мови. Для нас вона справді «най» — най- милозвучніша, найлагідніша, найінформативніша… А для фран­цузів, англійців, німців? А їхні мови — для нас?

Ми кидаємо-таки тінь на слово чуже, коли своє наділяємо синтезом достоїнств чи не десятка інших мов.

Не зовсім ґречно стверджувати, що лише ми маємо велике минуле і ще більше майбутнє.

Роздмухуючи оті «най», «най», ми обов’язково відгородимося від неоднозначного, бурхливого й мінливого світу.

Бо ж ніяка культура не самотня.

Вона мусить контактувати та взаємодіяти з іншими (За М. Сли- винським).

Довідка: Певна річ, безперечно, без сумніву, безумовно; зре­штою, певно, до речі; очевидно, напевно, мабуть; мабуть, певно, напевно, може, можливо; до речі, між іншим, зрештою; по-друге; по-перше, крім того; може, можливо, мабуть.

Робота в парах. Складання діалогу

►    Складіть діалог «Розмаїття світу» (або поділіться думками з товаришами з приводу прочитаної статті) із використанням звертань та вставних слів.

Лінгвістичне дослідження

►    У поданих реченнях визначте звертання, які стосуються спів­бесідників, і риторичні, що називають неживі й абстрактні предмети, тварин або відсутніх людей. Поясніть, яку роль у мовленні відіграють ці звертання.

1. Ти, сило наша, світлосяйна сило! (П. Тичина). 2. Друже мій, скільки мелодій, краси в шумі ранкового лісу! (О. Максименко).

1. О думи мої! О славо злая! За тебе марно я в чужому краю кара­юсь, мучуся, але не каюсь! (Т. Шевченко). 4. Не шуміть, явори, за вікном у дворі, не будіть мого сина (М. Стельмах). 5. Катрусю, доки ти, небого, будеш слабувати? (В. Стефаник). 6. Здоров будь, Пушкін мій, землі орган могутній (П. Тичина). 7.— Що ви, бабо, гриби збираєте? Назбирали вже? — з перебільшеною цікавістю питає хлопець (М. Стельмах). 8. Співці, не вгадуйте, ви, вчені, не шукайте, хто був той цар і як йому наймення (Леся Українка).

►    Поясніть пунктограми.

►    Визначте головні й другорядні члени у 5 й 6 реченні.

Стилістичний експеримент

►    У поданих реченнях визначте звертання та поясніть, якою час­тиною мови вони виражені і якого відтінку вони набувають залежно від місця в реченні. Запишіть речення, поширивши звертання епітетами з довідки. Поясніть, яких додаткових значень і почуттєвих відтінків надають звертанням прикладки й епітети.

1. Києве, мій Київ.., малинове місто юності й пісень. (В. Со- сюра). 2. Ой ти, дубе.., лист на тобі рясний; ти, козаче.., словами прекрасний (Народна пісня). 3. Ой. колодязю, .ключі! (Народна пісня). 4. Рости, рости, моя пташко, мій. цвіте (Т. Шевченко).
2. Прилинь, .орле, бо я одинокий сирота на світі (Т. Шевченко).
3. Не спочинь, моя думо-турбото, не втомляйтесь, .руки мої (М. Стельмах).

Довідка: кучерявий, рідний, зореносний, студений, моло­денький, золотий, сизий, натруджений, пречудовий, глибокий, маковий.

Мовний етикет

►    Використовуючи кличну форму, утворіть звертання з кожним із таких іменників — власних назв людей: Іван Павлович, Ганна Пилипівна, Петренко, Ясногородська, Ніна, Максим, Івасик, Ганнусенька, поєднавши їх з одним із слів: друже, шановний, шановна, вельмишановний, вельмишановна, доро­гий, дорога, любий, люба, милий, мила.

Зразок: Вельмишановний Іване Павловичу! Дорогий Іване Павловичу! Любий Іване Павловичу!

1. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

• Які види звертань було розглянуто?
• Для чого вживаються вставні слова й конструкції?