Мета:              повторити смислові відношення між частинами різ­

них видів складних речень й основні пунктограми у складному реченні; розвивати вміння правильно й комунікативно доцільно висловлювати власні думки за допомогою різних видів складних речень; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактич­ного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Граматика: засоби оформлення зв’язку між частинами різних видів складних речень.

Міжпредметні зв’язки:

Література: виразне читання.

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. Організаційний момент
2. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку
   1. Актуалізація опорних знань

Робота з таблицею

►   Підготуйтеся до повідомлення про смислові відношення між

частинами складносурядного й складнопідрядного речення,

використовуючи таблиці.

Смислові відношення між частинами складносурядного речення

Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення

1. Розширення й поглиблення синтаксичного матеріалу

Лінгвістичний аналіз

►      Запишіть і виразно, з інтонацією, прочитайте речення. Ви­значте смислові зв’язки між простими реченнями у складно­сурядному.

1. Ще не вмерла Україна і слава, і воля, ще нам, браття молодії, усміхнеться доля (П. Чубинський). 2. Співай же, Десно, у весняних просторах, ростіть будови, гомоніть міста (М. Риль­ський). 3. Та пітьма не так уже мучила Соломію, але холод про­йшов її наскрізь (М. Коцюбинський). 4. Прилинув вітер, і в нічній хатині він про весняну волю заспівав (Леся Українка). 5. Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати. (В. Симоненко).

►      Знайдіть підрядні частини складних речень, визначте їх тип, підкресліть сполучники або сполучні слова, якими вони при­єднуються до головних частин. Поясніть розділові знаки.

1. Сталося щось таке, чого не могло статися (В. Козаченко).

1. Пані така, що й одпочити не дасть (Марко Вовчок). 3. Чоловік дав задаток, розказав, куди завезти ялинку, і пішов (М. Коцюбин­ський). 4. І вечірнє сонце вдарило раптом у наші вікна, які зовсім не були зачинені віконницями, і поранило їх (В. Шевчук). 5. І сте­жечка, де ти ходила, колючим терном поросла (Т. Шевченко).
2. Як я люблю оці години праці, коли усе навколо затиха під владою чаруючої ночі! (Леся Українка) 7. Де колись був перелаз через старий тин, тепер там стояли нові тесові ворота (І. Нечуй- Левицький). 8. Вона все співала та співала, доки не сховалась на леваді у вербах (І. Нечуй-Левицький). 9. Спочатку я просто жахався цієї картини, а потім — поволі звик, як солдат на війні звикає до грому гармат (О. Довженко). 10. І неминуче впало так рап­тово, що вже не стало ні турбот, ні спогадів, ні суєти (М. Бажан).

11. Уночі Андрій довго не міг заснути, бо в хаті було видно од вели­ких зірок на небі і густо пахло холодною м’ятою (Г. Тютюн­ник). 12. Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба вели­кої праці (М. Коцюбинський). 13. Якби-то далися орлинії крила, за синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко). 14. Хазяйка, хоч було тепло, напинала на плечі кожух (М. Коцюбинський).

►      Визначте серед наведених речень складні з підрядними з’ясу­вальними, поясніть розділові знаки.

1. Про нас думають, виходячи з того, що ми робимо, який маємо вигляд, що ми кажемо і як ми це кажемо. 2. Грецький філо­соф Геракліт якось сказав своїм учням, що все змінюється, окрім

►      Схарактеризуйте складні речення з підрядними місця та часу, поясніть пунктограми.

1. Де кров текла козацькая, трава зеленіє (Т. Шевченко).

1. Лесі Українці було тринадцять років, коли вона надрукувала в журналі свій перший поетичний твір (З журналу). 3. Хмельниць­кий відновлює український політичний організм там, де він давно перестав існувати, створює могутнє високоорганізоване військо (З творів О. Субтельного). 4. А він пригадує село, в садку налиті сонцем сливи, там, де дитинство протекло. 5. Туди, на залиту вог­нем Україну, летить моє серце, летить (З творів В. Сосюри).

►      Знайдіть складні речення з підрядними способу дії, ступеня, порівняння. Випишіть їх.

1. Зло нічого не дає, крім зла. Вмій прощати, як прощає мати. За добро добром спіши воздати — мудрість завше доброю була (М. Луків). 2. Хай спогади линуть за вітром, немов голубі пелюстки (М. Рильський). 3. І світлість звуків, мов роса на землі. І синя тінь, мов тон віолончелі (М. Бажан). 4. Ненависть воюю­чих була такою великою, незліченні маси обох сторін так при­страсно жадали загибелі одна одній, убитих було так багато, що смерть часом ніби відмовлялася приймати загиблих (О. Довженко).

1. На плесі вода така темна, ніби на чорному камені настояна (М. Стельмах).

►      Серед поданих речень знайдіть складні з підрядними причини. 1. Витри піт солоний із чола І трудись, забувши про утому, Бо

людина ціниться по тому, Чи вона зробила, що могла. 2. Приїж­джайте частіше додому, Щоб не мучила совість потому. Бо не вічні ні батько, ні мати, Завтра можете їх не застати. 3. Суть дружби є самопожертва, тому й нелегко другом буть (3 тв. М. Луківа).

1. Що ти любиш мене та жалуєш, від того і я така веселенька (Г. Квітка-Основ’яненко).

►      Серед поданих речень знайдіть складні з підрядними допус­товими. Поясніть їх стилістичні особливості.

1. І куди б не вертався мій шлях, У якій би не був дале­чіні, Серцем я у лугах і степах — На Вкраїні, на милій Вкраїні.

1. Рубінові ґрона обтяжують віти, Колише калину малиновий вітер. 3. Таку тебе запам’ятав, Таку тебе люблю і нині, Дарма, що зморшки час поклав І притуманив очі сині (З тв. М. Луківа).
2. У які б краї не водили мене нескінченні дороги — звідусіль вабив і кликав до себе ласкавий голос Росі — річки дитинства мого, милого й далекого (Г. Сіра). 5. Хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри. 6. Хоч на споді лежатиму, та у вічі плюватиму (Народна творчість).

►      Знайдіть складні речення з підрядними умовними.

1. Коли є до чого жагота, то кипить у руках робота. 2. Як будеш з правдою кохаться, то не будеш паном зваться. 3. Коли дихнуть усі люди, то вітер буде. 4. Безглуздо керувати іншими, якщо не вмієш керувати собою. 5. Якби не було «якби», то кожен був би досконалий. 6. Тоді ціну йому знаєш, як його втрачаєш. 7. Хто хоч один раз украде, той назавжди злодієм стає. 8. Побить, то й аби­хто знайдеться, от інше діло — пожаліть (Народна творчість).

►      Знайдіть складнопідрядні речення з підрядними наслідковими та підрядними мети. Обґрунтуйте рішення.

1. Я воскрес, щоб із вами жити Під шаленством весняних злив. 2. І хочеться бути дужим, І хочеться так любить, щоб навіть каміння байдуже Захотіло ожити і жить! 3. І наша юність буде хай такою, Щоб їй ніхто не заздрити не міг! 4. Виніс край мій жорстоку муку, Щоб сьогодні ожив твій край. 5. Світ зігрів він своєю любов’ю, Переміряв шляхи вікові, Щоб ніколи конвалії кров’ю Не ридали ніде в траві (З тв. В. Симоненка). 6. Місяць, підводячись угору, пірнає в загустілу хмару так, що видніється лише срібний край (М. Стельмах). 7. Листя горобини із зеле­ного стало жовтим, так що його важко було відрізнити від ягід (В. Гжицький).

►      Перепишіть, вставте потрібні розділові знаки, визначивши смислові зв’язки між частинами безсполучникових складних речень.

1. Ліс стоїть задумливий () печальний () йому ось-ось треба пишне своє вбрання скидати () підставляти свої віти дощам холод­ним () хуртовинам сніговим (Остап Вишня). 2. Промчався вершник по німій Полтаві () у серці міста громом віддалось (Л. Костенко).

1. Осінь пензлем Левітана доторкнулася садів () жовтим () золо­тим () багряним лист заграв () затріпотів (С. Ющенко). 4. Зга­дала околиці рідні () скрізь квіти () ряст () ясна роса (Леся Укра­їнка). 5. Вітри вщухли () розіп’ялися хрестами на вигоні вітряки

Вправа-трансформація

►  Перебудуйте речення так, щоб вийшли безсполучникові склад­ні конструкції. Поясніть смислові відношення в новоутворе­них конструкціях.

1. Він зрозумів, що життя дається лише один раз і двічі моло­дим не бути. 2. Золотіє вечірня тополя, Й дивним світлом горять небеса, Покотилась зоря, мов сльоза, У долоні пшеничного поля.

1. Доброта — це наче руки мами, на яких тримається життя (З тв.М. Луківа). 4. Якщо раніше встанеш, то більше діла зро­биш. 5. Наука вчить багато, а життя — ще більше. 6. Найшла коса на камінь, бо коса не втне, а камінь не подасться! (Народна творчість).

Синтаксичне конструювання

►  Закінчіть кожне з поданих речень, утворивши складносурядне з єднальним або протиставним сполучником. Поставте розді­лові знаки.

1. Залізничник у червоному картузі підняв прапорця. 2. На подвір’ї нікого не було. 3. У пристанційному скверику озвалися солов’ї. 4. У темряві вулиці спалахнули фари. 5. На Дніпрі тремтіли вогники.

►  Допишіть пропущену частину складного речення з підрядним мети.

1. Щоб рибу їсти. (треба в воду лізти). 2. Щоб здобути справ­жню незалежність. 3. Для того щоб тебе поважали. 4. Щоб бути загартованою людиною, слід. 5. Щоб стати вчителем, необхідно.
2. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

►  Наведіть приклади з поетичних творів української літератури, народної мудрості складних речень з різними смисловими від­ношеннями, поясніть розділові знаки.

1. Підсумок уроку
2. Домашнє завдання

►  Складіть таблицю (за аналогією з тими таблицями, що вико­ристовувалися на уроці) «Смислові відношення між частинами різних видів складнопідрядного речення».