Мета:             розширити відомості про слова автора, пряму, не­

пряму мову й діалог; розвивати вміння передавати чужі думки за допомогою прямої, непрямої мови та діалогу, правильно їх оформляти на письмі; за

Внутрішньопредметні зв’язки:

Стилістика: стилістичні особливості авторських слів при пря­мій мові, синоніміка речень із прямою і непрямою мовою.

Міжпредметні зв’язки:

Російська мова: речення з прямою та непрямою мовою.

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. I.   Організаційний момент
2. II.   Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку
3. III.   Актуалізація опорних знань

Вибірковий диктант

►    Запишіть лише пряму мову (репліки героїв), оформлюючи запис згідно з пунктуаційними нормами діалогу.

—  Ти спи собі,— сказав Юрко Ліні, — а мені до школи пора.

—  І ти спи! — засичала Лінь. — Нікуди тебе не пущу!

—  Та ти що — чокнулася? — закричав у відповідь Юрко.

—  Збрендила? Шизонулась? У тебе що — стріха поїхала? Лінь аж рота роззявила від подиву. Такого жаргону вона ще

не чула (О. Кайдаш).

1. IV.   Формування й удосконалення практичних умінь і навичок

Лінгвістичне спостереження

►    Порівняйте дві конструкції, зробіть висновок.

1. Шевченко писав: «Караюсь, мучуся, але не каюсь».

2. Шевченко писав, що він карається, мучиться, але не кається. Висновок: синонімічними є конструкції з прямою й непрямою

мовою, але вони характеризуються різними стилістичними від­тінками. Пряма мова — це художній прийом змалювання постаті персонажа, розкриття його внутрішнього світу й поведінки, його ставлення до оточення. Це засіб індивідуалізації мови літератур­них героїв. Непряма мова стилістично нейтральна, позбавлена експресивності.

Слова автора теж виконують стилістичну функцію. По-перше, використання синоніміки лексико-граматичних засобів у рам­ках авторської мови, особливо в способах вираження присудка, дає можливість уникнути лексико-граматичної одноманітності. По-друге, слова автора використовуються для характеристики персонажів. З цією метою з групи дієслівних синонімів (слів, фразеологічних виразів) зі значенням мовлення добираються такі дієслова, які зі стилістично-функціонального боку відповідають змісту й інтонації чужого мовлення. Наприклад: Та на порозі наштовхується на стару бабу, замотану в чорну хустку, низеньку і горбату, й бурмоче: — Слава Ісусу Христу! (Г. Пагутяк, «Тебе спалить сонце»). — Вона німа, — зронив старий (Я. Лижник, «Четверо за столом»).

Мовна трансформація

►      Замініть конструкції з прямою мовою на речення з непрямою мовою.

1. «Сьогодні буде дощ», — сказав бригадир, поглянувши на сонце (І. Багмут). 2. «Мамо, а чи не принесли б Ви мені мисочку узвару» — звернувся він до своєї матері (О. Довженко). 3. Комі­сар наказує: «Не зменшуючи швидкості, маневрувати, слідкувати за дорогою» (Ю. Яновський). 4. «Нічого, Антоне Герасимовичу, не падайте, — сказав Комишанець,— все ж таки за нами друге місце? Срібло!» (О. Гончар). 5. «Земля найкраще пахне восени»,— говорив сам до себе Тимофій (М. Стельмах). 6. «Не кидайсь хлі­бом, він святий!» — в суворості ласкавій, бувало, каже дід ста­рий малечі кучерявій (М. Рильський). 7. У листі до свого сина Сухомлинський писав: «У щасливий день свого життя прийди на могилу героїв, схили голову і поклади квіти».

►      Замініть непряму мову прямою:

1. Питалася матуся, чом я крізь сон сміюся, а в день пісні співаю, роботу забуваю (О. Маковей). 2. Не питай, чого в мене заплакані очі, чого часто тікаю я в гай і блукаю я там до півночі, не питай, не питай, не питай (Народна творчість).

►      Перебудуйте подані речення на речення з прямою мовою.

1. Хвалилася калина, що з медом солодка. 2. Казав хрін, що він добрий з м’ясом. 3. А м’ясо каже, що воно без хрону добре.

►      Перебудуйте подані речення з прямою мовою на складнопід­рядні речення з підрядними з’ясувальними. Перебудовані речення перекладіть і запишіть українською мовою.

Стилістичне редагування

►    Усуньте помилки, допущені під час заміни прямої мови непря­мою. Обґрунтуйте свою правку.

1. Редактор попросив новенького, що ти розкажи мені трохи про себе. 2. Пасажир запитав у провідника, чи скоро ви подасте мені чай. 3. Вчителька суворо сказала дітям, що тепер ходімо в теплицю і там пересадимо квіти. 4. Майстер весело звернувся до будівельників, що тепер берімося до діла. 5. Микола, розгляда­ючи в сутінках засмагле цегляно-червоне обличчя бронебійника, сказав, що ловко ти останній танк підбив. 6. Юнак, зриваючись із місця, гукнув товаришам, що я зараз буду тут, лише на хви­линку забіжить додому.

Творче конструювання

►    Складіть і запишіть десять речень із прямою мовою, викорис­тавши у складі слів автора на вибір такі дієслова.

Сказати, відповісти, подумати, скаржитися, зауважити, про­довжити, заперечити,запропонувати, вигукнути, міркувати,зая- вити, процідити, доповнити, пояснити.

Самостійна робота. Завдання в групах

►    Перебудуйте подані синтаксичні одиниці.

1-      ша     група: на речення з прямою мовою та словами автора;

2-     га       група: на речення з непрямою мовою.

►    Прокоментуйте різницю між ними та їх інтонаційним оформ­ленням.

1. Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя (Сенека). 2. Культура — це грядуще нації (Б. Олій­ник). 3. Нащо говорити там, де треба діяти (Б. Хмельницький).

4. Страшні слова, коли вони мовчать (Л. Костенко). 5. Бери вер­шину — і матимеш середину. (Г. Сковорода).