Мета:             повторити та узагальнити знання учнів про мовлен­

нєвий етикет, етичні мовленнєві формули, удоскона­лювати орфографічну та пунктуаційну грамотність учнів; розвивати творчі здібності, мовленнєво-кому­нікативні вміння, аналітико-синтетичні розумові навички, збагачувати словниковий запас; вихову­вати толерантність, культуру мовлення.

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь і навичок. Внутрішньопредметні зв’язки:

Орфографія та пунктуація: орфограми у коренях слів, розділові знаки у складному реченні.

Не пройдіть ніколи повз людину, не привітавши її, і добре слово мовте З «Повчання Володимира Мономаха»

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. Організаційний момент
2. Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку

Вступна бесіда.

Учитель. В еру технічного прогресу люди гублять своє люд­ське обличчя — мораль та людяність, а тим паче ввічливість відходять на другий план, а про етикет спілкування не йдеться взагалі. Людина поступово деградує, забуваючи про етику спіл­кування взагалі, вона не дотримується правил поведінки, вистав­ляючи себе на показ, не стримуючи своїх емоцій.

►      Чи згодні ви з цією фразою? Які б аргументи могли навести на спростування такої думки?

Слово вчителя. Кожного дня ми спілкуємося з людьми. Чи завжди ми замислюємося, які слова вживаємо, що відчу­ває людина, поспілкувавшись із нами? Ми підкоряємося своєму настрою, самопочуттю, тим чи іншим життєвим ситуаціям й обста­винам та, спілкуючись із людьми, говоримо перші-ліпші слова. Як часто буває, що ми, самі того не бажаючи, ображаємо і близь­ких, і сторонніх. Наші слова можуть вселити в душі оточуючих любов і ненависть, добро і злобу, позитивні і негативні емоції.

ІІІ.   Виконання творчих і дослідницьких завдань, спрямованих на узагальнення знань і вмінь із теми

Аудіювання

►      Прослухайте уважно текст. Письмово сформулюйте його ос­новну думку і наведіть два-три приклади на її користь. Український мовленнєвий етикет — це національний кодекс словесної добропристойності, правила ввічливості. Він сформу­вався історично в культурних верствах нашого народу й переда­ється від покоління до покоління як еталон добропорядної мов­леннєвої поведінки українця, виразник людської гідності та честі, української шляхетності й аристократизму духу.

Український мовленнєвий етикет — явище прогресивне й суто національне, бо належить рідній (материнській) мові та відоб­ражає національний характер українця, його ментальність — склад розуму, самобутній спосіб мислення та світосприймання. Це категорія в основному стала. Однак прогрес суспільства вно­сить у нього, відповідно до конкретних практичних потреб, певні корективи, спрямовані на подальше вдосконалення й розвиток. Скажімо, поява радіо, телевізора й телефону зумовила потребу у відповідному для них етикеті спілкування. І все ж основа мов­леннєвого етикету незмінна — утвердження коректності й добро­зичливих стосунків між людьми.

Український мовленнєвий етикет передбачає властиві укра­їнцям національно-специфічні правила мовленнєвої поведінки, утілені в системі стійких формул і виразів для прийнятих і за­пропонованих суспільством ситуацій чемного контакту зі співбе­сідником. До таких ситуацій належать: звертання до співрозмов­ника та привернення його уваги, вітання, знайомство, вдячність, пробачення, прощання тощо.

У кожній життєвій ситуації мають застосовуватися відпо­відні вислови. Це вітання типу: «Доброго ранку», «Доброго дня», «Доброго вечора», «Зі святом»; прощання: «До побачення», «Бувайте здорові», «До вечора», «До зустрічі», «До завтра», «Про­щавайте», «На все добре»; вдячності: «Дякую», «Щиро вдячний».

Українська народна педагогіка з допомогою національного мовленнєвого етикету вчить нас формувати щирі та доброзичливі взаємини з людьми. У її арсеналі чимало цінних порад, які вті­лені в афоризмах: «Що маєш казати, то наперед обміркуй», «Дав

Народна педагогіка дуже вимоглива до дотримання мовленнє­вого етикету, бо це основа доброго ладу між людьми, ознака висо­кої духовності та людської краси. Згадаймо народну пісню «Ой у полі нивка». Козак, який їхав з України, зустрівши дівчину, яка жито «жала й сіла спочивати», «мусив шапку зняти, добрий день сказати», тобто привітатися і побажати їй успіху в роботі: «Помагай Біг, дівчинонько, теж жито жати». Може, завдяки цьому між ними й склалися прекрасні стосунки.

В Україні батьки змалку призвичаюють дітей до мовленнє­вого етикету. Дитя щойно зіп’ялося на ноги чи навіть ще сидить у колисці, а його вже привчають при зустрічі слухати вітання «Здоров! Рости великий», а при прощаннях казати «па-па» і при­вітно з усмішкою махати ручкою. Увагу дітей до мовленнєвого етикету привертають і народні казки.

В українському мовленнєвому етикеті є чіткі правила, хто із ким, коли і як повинен вітатися: молодший першим віта­ється з людиною старшого віку, чоловік — із жінкою (чи юнак із дівчиною). А у приміщенні першим вітається той, хто заходить: «Доброго дня», «Доброго вечора», «Доброго ранку». Залишаючи приміщення, кажуть: «До побачення», «Бувайте здорові». У селі традиційно вітаються з усіма односельцями і навіть з незнайо­мими людьми.

Основна вимога мовленнєвого етикету — увічливість, ста­течність, пристойність, уважність і чемність співрозмовників. Справді, вихована людина поштиво розмовляє завжди, скрізь і з усіма. Народна практика живого спілкування багата на слова ввічливості, які ще називають чарівними.

Українське виховання застерігає дітей і молодь від уживання грубих, лайливих, образливих слів. Осуджуються ті батьки, які сваряться при дітях. Сварки породжують потворність у взаєми­нах. «Як батько кричить, то син гарчить, а як батько лається, то син кусається»,— каже народне прислів’я. У мовному спіл­куванні гарним є тільки те, що сприяє пристойним людським стосункам.

А тому негарно мовчати, коли треба говорити, і негарно говорити, коли треба мовчати. Про мовчунів у народі кажуть: «Мовчить, як пень», «Мовчить, як води в рот набрав». Схвалю­ючи людей, які добре володіють мовою («За словом у кишеню не полізе»), народна педагогіка водночас засуджує порожню бала­канину, зайві, фальшиві прикраси в мові («Красно говорить,

Український мовленнєвий етикет відзначається неординар- ністю, бо постав на власному національному ґрунті та прийня­тий духом європеїзму. Він віддзеркалює лагідну вдачу українців, схильність до коректності й толерантності в людських стосун­ках, зневагу до брутальності. Лайливі слова, до яких інколи вда­ються малосвідомі мовці, здебільшого іноземного походження. Той, хто вдається до цієї грубої лайки, чинить злочинний замах на культуру нашої рідної мови, споганює наш національний мов­леннєвий етикет, який формувався впродовж тисячоліть і став взірцем шанобливого ставлення до людей, невід’ємним компонен­том не тільки української національної, а й європейської мовної культури, у якій людина вважається найголовнішою цінністю (згадаймо звертання «пан», «пані», «панна», «паничу», що похо­дять від грецького слова «все»).

Український мовленнєвий етикет — то велика духовна сила, яка відстоює нас як націю (За М. Стельмаховичем; 680 слів).

Комунікативний практикум

►      Що нового ви дізналися про мовленнєвий етикет, прослухавши текст?

►      Спробуйте закінчити речення тексту.

1. Український мовленнєвий етикет — це національний ко­декс. 2. І все ж основа мовленнєвого етикету незмінна — утвер­дження. 3. Основна вимога мовленнєвого етикету — … 4. Укра­їнський мовленнєвий етикет — то велика духовна сила.

Бліцтурнір

►      Клас розподіляється на дві команди, які по черзі називають етикетні формули:

Вітання, прощання, вибачення, вдячності, привітання, поба­жання, звертання, співчуття, прохання, поради, компліменту.

Орфографічний та пунктуаційний практикум

►      Спишіть текст, вставляючи пропущені букви та розставляючи розділові знаки (можна за варіантами — уривки з тексту). Чи згодні ви з автором? Про які мовленнєві традиції українців йде мова?

Який же вибрати тон розмови? Найкращий з усіх доброзич­ливий і пр..язний. Він завжди допом..гає прокладати містки від людини до людини. Не мен..ше значення має й умі(н,нн)я володіти

Значну роль у спілкува (н,нн)і відіграють і жести. «Так» і «ні» ми можемо (з,с)казати словом, а мож..мо головою. «Там» або «туди» — вказівним пальцем. Прмовляюч.. вітання, (с,з) легка вклоняємося. Дивуюч..сь ми х..таємо головою знизуємо пл..чима, ро..водимо руками. Сердяч..сь супимо брови зат..скаємо зуби погрожуємо пальцем. Гніваюч..сь стукаємо кулаком об стіл тупаємо ногою, хапаємося за голову. Радіюч.. пр..кладаємо руку до сер..ця ро..криваємо обійми. Але всі оці жести супроводжуют.. слова відповідно забарвлююч.. їх.

Якщо жести стримані і водночас виразні й красиві вони до- пом..гают.. краще донести думку до слухача. Але ми маємо на увазі не такі жести. Значно краще скаж..мо словами попросити дозволу пройти ніж мовчки переставляти людей з місця на місце наче шахові фігури. Значно (в,вв)ічливіше відповісти на запи­тання (про вулицю, будинок) словами ніж показувати пальцем чи ро.махувати руками. Отож супроводжуйте слова жестами, але (не)замінюйте (не)доладними перебільше(н,нн)ими жестами хороші слова нашої рідної мови (За А. Ковалем; 295 слів).

►      Заповніть другу колонку таблиці

►    Складіть перелік етикетних формул незгоди. Усно поясніть особливості їх уживання.

►    До вас звернулися з якимось проханням. Які етикетні фор­мули ви будете вживати, даючи відповідь-відмову в розмові з учителем, другом, мамою, незнайомим? Зробіть висновок про залежність вживання етикетних формул від ситуації мов­лення.

►    Ви прийшли в гості. Ви зустрічаєте гостей. Ви розмовляєте по телефону. Ви сідаєте в громадський транспорт. Як пови­нна поводити себе вихована людина в таких ситуаціях? Сфор­мулюйте кілька правил поведінки для кожної ситуації.

►    Двоє учнів виходять до дошки, кожен отримує своє завдання, говорять по черзі по одному правилу до наведених нижче ситу­ацій.

1. Уявіть себе викладачем етикету. Назвіть прийоми, за допомо­гою яких можна домогтися дружнього ставлення до вас спів­розмовника.

2. Уявіть себе невихованим підлітком. Перелічіть такі моменти вашої поведінки, що викликають недобре ставлення оточуючих.

►      Напишіть невеличкий твір-роздум із теми «Прояви грубості багатообразні.» Подумайте над тим, що мовленнєвий етикет є засобом впливу на невиховану людину.

Індивідуальне творче завдання

Методичний коментар. Це завдання потрібно підготувати на окремих аркушах, доцільно його запропонувати двом учням для роботи в парі, вони працюють, коли клас зайнятий іншою роботою, а потім представляють учням результати своєї роботи.

►      Складіть із поданих уривків зв’язний текст. Дайте йому назву.

1. В Англії не прийнято гучно говорити, жестикулювати, взагалі виказувати свої почуття. У розмові уникають категоричних тверджень, використовуючи фрази: «мені здається», «я вва­жаю», часто закінчують речення сполученнями: «Чи не так?», «Чи не правда?»

2. В індійців Бразилії діє таке правило: якщо хтось бажає піти, він повинен підійти до кожного з присутніх окремо (скільки б їх не було), повідомити про те, що йому необхідно йти, і почути: «Йди». Загальне «До побачення» — порушення пра­вил вихованості, на вас після цього дивитися не будуть.

3. Давні греки вітали один одного: «Радій!», а сучасні греки: «Будь здоровим!» Араби говорять: «Мир із тобою!», індійці одного з племен: «Усе добре!». Згідно з мовленнєвим етике­том Китаю, після вітання треба обмінятися репліками: «Ти їв?» — «Їв» (чи «Ще ні»).

4. Давні єгиптяни вважали, що під час короткої зустрічі немає часу дізнаватися про здоров’я співрозмовника взагалі, тому при зустрічі цікавилися конкретним станом: «Як потієте?» У Монголії і сьогодні під час зустрічі запитують: «Як ваша худоба? Як зимуєте? Як кочуєте?», навіть якщо вони давно не кочують і не тримають скота.

5. Англійці по-іншому ставляться до прощання з гостями. Навіть існує такий вислів «піти по-англійськи», тобто непомітно і не прощаючись ні з ким.

6. Учені накопичили багато спостережень над тим, як відрізня­ються одні й ті ж формули етикету в різних народів. Методичний коментар. Під час перевірки цього завдання

доцільно поставити перед класом такі завдання:

• під час слухання тексту складіть його план;
• доповніть текст відомостями про правила поведінки, прийнятні серед українців.

►    Прочитайте українські народні вислови — доброзичливі по­бажання. Які правила мовленнєвого етикету вони відобра­жають?

1. Дай, Боже, вашими устами мед пити.

Щоб ти ходив, як води ходять!

Щоб ти ходив поки світа та сонця!

Доброму чоловіку продовж, Боже, віку!

Щоб тебе добра година знала!

1. Година вам щаслива! Щоб ви бачили сонце, світ і діти перед собою! 3. Скільки в лісі пеньків, щоб у тебе було стільки синків!

4. Бодай на вас добра година та грошей торбина, а до того дітвори сотні півтори! 5. Великий рости, щасливий будь, себе не хвали, другого не гудь.

Мозковий штурм

►    Як спонукати людину до того, щоб вона припинила говорити? Назвіть мовленнєві формули спонукання до мовчання.

►    Прочитайте кожен вислів, пояснюючи, у якій ситуації він уживається. Слідкуйте за тоном. Які вирази не слід уживати, чому?

1. Рефлексія діяльності

Комунікативний практикум

►    Прослухайте дві думки з приводу мовленнєвого етикету. Висло- віть свою точку зору.

1. Вважається, що мовленнєвий етикет є однією з важливих характеристик поведінки людини. Бо без знання прийнятих у су­спільстві форм етикету, без вербальних форм вираження ввічли­вих стосунків між людьми, індивід не може ефективно, з користю для себе й оточуючих здійснювати процес спілкування. Стельма- хович М. Г. з цього приводу зауважує: «Не треба забувати, що будь-який, навіть найменший відступ від мовленнєвого етикету псує настрій, вносить непорозуміння в людські стосунки, а інколи навіть калічить душу і ранить серце людини».
2. На жаль, сьогодні ми стикаємося все частіше з молодіж­ним сленгом у спілкуванні, який пересипаний нав’язаними нам з інших мов, нечемними, часто навіть і брутальними словами, словами іншомовного походження, які вживаються в прямому чи переносному значенні, злиттям слів, які чужі українській мовній традиції та спілкуванню. Чомусь деяка молодь вважає