вимоги до мовлення, мовні норми, удосконалювати вміння й навички помічати й виправляти мовні й мовленнєві помилки, правильно і комунікативно доцільно використовувати мовні засоби; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення; вихо­вувати у школярів культуру мовлення. Обладнання: схема, роздавальний матеріал.

Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис (текст), лексикологія. Міжпредметні зв’язки: література, культурологія.

Тип уроку: урок-практикум.

Усунути деформацію мови, очистити її від спотворень, повернути нашій мові справжню народну красу — це справа честі всіх нас, і старших, і молодших, це природний обов’язок перед незалежною,

вільною Україною. Олесь Гончар

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. Організація класу
2. Ознайомлення із темою, метою і завданнями уроку

►    Прочитайте й поясніть слова О. Гончара. Сформулюйте за ними тему й мету уроку.

ІІІ.   Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів учнів

Робота зі схемою

►   Пригадайте, що вам відомо про норми літературної мови? Доповніть подану схему власними прикладами.

Проблемне питання

• Чи можуть змінюватися мовні норми? Відповідь обґрунтуйте.

Стратегія «Коло ідей»

• Де зафіксовані мовні норми?
  • Чи потрібно дотримуватися мовних норм у побутовому спіл­куванні?

Робота з текстом

►   Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок й визначте його тему й основну думку, стиль, підстиль і жанр мовлення. Чи погоджуєтеся ви з думкою, висвітленою у тексті? Відповідь обґрунтуйте.

Людина створила культуру, а культура — людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура — це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений століттями спосіб суспільного пово­дження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у став­ленні один до одного, до праці, до мови.

Сьогодні культура і мова виявилися об’єднаними в царині духовних вартостей кожної людини і всього суспільства. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови вияв­ляються виразні ознаки бездуховності. Мовна неграмотність, невміння написати елементарний текст, перекласти його з укра­їнської мови на російську, і навпаки, чомусь перестали сприйма­тись як пляма на службовому мундирі (В. Русанівський).

Складання опорного конспекту (у парах)

►      Що ви розумієте під культурою мовлення? Прослухайте текст, визначте його основну думку. Занотуйте основі положення тексту у вигляді опорного конспекту.

Культура мовлення — це духовне обличчя людини. Вона свід­чить про загальний розвиток особистості, про ступінь прилучення її до духовних багатств рідного народу й надбань усього людства.

Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотри­мування загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мови. Але цим поняття мовленнєвої культури не вичерпується. Мовлення має бути не тільки пра­вильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним. Щоб цього досягти, слід вслухатися в живе мовлення, читати політичну, художню, наукову літературу, звертаючи при цьому увагу на вживання окремих слів, на особливо вдалі висловлю­вання, на побудову речень, користуватися словниками. Треба активно розвивати своє мовлення: усно й письмово викладати думки, виправляти себе, перебудовувати сказане, шукати най­кращі й найдоцільніші варіанти висловлювання.

Культура мовлення тісно пов’язана з культурою мислення. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї ясне, ло­гічне. І навпаки, якщо в людини немає думок, якщо вона говорить про те, чого не розуміє або не знає, то й мовлення в неї плутане,

Грамотне, багате мовлення — не тільки ефективний засіб передачі й сприйняття думок та образів. Це й виявлення поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив цю мову.

Мовленнєва культура особистості великою мірою залежить від її зорієнтованості на основні риси бездоганного, зразкового мов­лення. Щоб бути зразковим, мовлення має характеризуватися такими найважливішими ознаками:

• правильністю, тобто відповідати літературним нормам, що діють у мовній системі (орфоепічним, орфографічним, лексич­ним, морфологічним, синтаксичним, стилістичним, пунктуа­ційним);
• змістовністю, яка передбачає глибоке осмислення теми й голов­ної думки висловлювання, докладне ознайомлення з наявною інформацією з цієї теми; різнобічне та повне розкриття теми, уникнення зайвого;
• послідовністю, тобто логічністю та лаконічністю думок;
• багатством, що передбачає використання різноманітних засо­бів вираження думок у межах відповідного стилю, уникнення невиправданого повторення слів, однотипних конструкцій речень;
• точністю, яка великою мірою залежить від глибини знань та ерудиції особистості, а також від активного словникового запасу. Виражаючи власні думки, слід добирати слова, які найбільш відповідають висловлюваному змісту;
• виразністю, для досягнення якої слід виділяти найважли­віші місця свого висловлювання і виражати власне ставлення до предмета мовлення;
• доречністю та доцільністю, яка залежить насамперед від того, наскільки повно й глибоко людина оцінює ситуацію спілку­вання, інтереси, стан, настрій адресата. Крім цього, треба уникати того, що могло б уразити, викликати роздратування у співбесідника, і вказувати на помилки співрозмовників у тактовній формі.

Отже, високу культуру мовлення людини визначає досконале володіння літературною мовою, її нормами в процесі мовленнє­вої діяльності.

Культура мовлення — це ще й загальноприйнятий мовний ети­кет: типові формули вітання, побажання, прощання, запрошення

Редагування тексту (за стратегією «Два — чотири — всі разом»)

►      Прочитайте текст, визначте його головну думку. Знайдіть у тексті мовні помилки та недоліки і виправте їх. Запишіть виправлений варіант, доповнюючи текст власними міркуван­нями й прикладами щодо культури мовлення.

Не страшно, коли людина говорить нерівно, повторюється, шукаючи точнішого слова. Це означає, що людина стежить за своєю мовою, постійно намагаючись поліпшити її.

Страшно, коли людина говорить і пише гладенько, але іно- странними словами. Тут думка спить, тут буяють мовні штампи, мовні бур’яни, глушачи у людині свіжу думку.

Ще один різновид цього бур’яну — слова лишні, пусті. Будь-яке слово при частому й недоречному йому повторенні поступово пере­творюється на пусті звуки. Це найчастіше дубльори, які нічого нового не додають до слів, стоячи біля них. Наприклад, «офіційні документи» — документ є офіційний папір, «виконуємо взяті зобов’язання» — не взятих зобов’язань не виконують та інше.

А ще є — «підняти вгору, спускатися вниз», «швидко мча­ти» — наче ці дії можна виконати якимсь іншим чином.

Паразити з’являються в мові тоді, коли те, що ми говоримо, ще не до кінця нами осмислено. Коли предмет розмови знайомий нам мало. Коли ми не маємо часу думати над тим, говорячи або пишучи.

Творча робота у групах

►      За поданими початками висловлювань з’ясуйте їх можли­вий зміст. Визначте мету і сферу використання, стиль, під­стиль і жанр мовлення. Свій вибір обґрунтуйте. Що спільного, на вашу думку, у цих уривках? Доповніть висловлювання власними міркуваннями, дотримуючись визначеного стилю.

1. Культура мовлення — це система вимог, регламентацій щодо вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній і писемній).

2. Умій слухати себе та інших з погляду нормативності. Будь вдячний тому, хто виправляє твої мовленнєві помилки. Свої ж зауваження, поради та рекомендації іншим роби тактовно, делікатно.

3. Нормативність — це дотримання правил усного і писемного мовлення: правильне наголошування, інтонування, слововжи­вання, будова речень, діалогу, тексту тощо.

1. Контрольно-рефлексивний етап

►    Розкрийте значення поданих прислів’їв і приказок. Сформу­люйте за прислів’ями правила гарного мовлення.

1. Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо.

1. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. 3. Що маєш казати — наперед обміркуй. 4. Краще недоговорити, ніж пере­говорити. 5. Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути. 6. Умієш говорити — умій слухати. 7. Краще мовчати, ніж брехати.

Тестування

1. У якому рядку неправильно підібрано українські відповід­ники під час перекладу?

А Планирование — планування; предприятие — підприєм­ство; производство — виробництво; назначение — призна­чення; многочисленный — численний;

Б вовлекать в работу — залучати до роботи; принимать учас­тие — брати участь; сдавать зкзамены — складати екза­мени;

В в значительной степени — в значній мірі; бывший дирек­тор — бувший директор; разработать мероприятия — роз­робити міроприємства; занимать призовые места — займати призові місця, самый лучший результат — самий кращий результат;

Г в дальнейшем — надалі; исключение из правил — виняток із правила, следующий вопрос — наступне питання; указ вступил в силу — указ набрав чинності; на протяжении недели — протягом тижня.

2. Яке речення побудоване неправильно?

А Починаючи з часів Ярослава, Софія Київська стає важ­ливим культурним центром східнослов’янської держави (3 журналу).

Б Зробивши зло, не жди добра (Народна творчість).

В Піднімаючись над обрієм, сонце дарує нові й нові світло- кольорові щедроти (З учнівського твору).

Г Можна приготувати суп інакше, перед варінням горох трохи прожаривши в духовці і потовкши в ступці (З кален­даря).

Д Під’їжджаючи до міста, нас застала ніч (З розмови).

3. Продовжте визначення: «Норма літературної мови — це.»

А .міра, розмір чого-небудь;

Б .порядок, стан, вигляд;

Г .порція, пайок чогось;

Д .кількість когось, чогось.

4. Яке речення містить морфологічну помилку?

А Кошти, отримані від реалізації конфіскованого майна, пере­раховуються до державного бюджету.

Б Особам, знайшовшим скарб і добровільно здавшим його, виплачується винагорода.

В Зробивши домашнє завдання, ти можеш відпочити.

Г Вам потрібно більш відповідально ставитися до навчання.

Д Через хворобу Ігор не пішов на концерт.

5. У якому рядку припущено помилки у відмінковій формі імені

й прізвища?

А Олександра Ємця, Сергієві Волощуку, Ірині Семків, Васи­лем Ілащуком;

Б Вірі Бойчук, Павлом Бойчуком, Ігорем Стецем, Марією Явір;

В Дарини Чуклі, Світлани Бойко, Василя Дарійчук, Сергієві Бойко;

Г Юлією Нос, Ірині Уштан, Петром Уштаном, Зорині Кедь;

Д Святослава Мельничука, Вірою Мельник, Зої Гринів, Ядві- ги Русової.

6. Яке з наведених речень містить синтаксичну помилку?

А У нашому магазині продається лише така побутова техніка, яка відповідає сучасним вимогам.

Б Я телефонував на номер, зазначений в оголошенні.

В Як слід підготувавшися до іспитів, ти не матимеш проблем.

Г Бібліотека поповнилася численними підручниками, двома комп’ютерами.

Д Успіхів великих досягли завдяки наполегливій праці учні нашого класу.

7. У якому рядку неправильно підібрано українські відповід­ники під час перекладу?

А Абонентский ящик — абонентська скринька, бедность мысли — убогість думки, грецкий орех — волоський горіх, духовное завещание — духівниця, звонить по телефону — телефонувати.

Б Без задних ног — не чуючи під собою ніг, во весь дух — щодуху, забубенная голова (прост.) — шибайголова, на про­извол судьбы — напризволяще, птица высокого полета — велике цабе.

Г Апелляция — звертання, баланс — рівновага, дебати — обговорення, електорат — виборці, компенсация — від­шкодування.

Д Виписка из протокола — виписка з протоколу, отложить заседание — відложити засідання, благодаря поддержке — дякуючи підтримці, действующий закон — діючий закон, крайние меры— крайні міри.

8. З’ясуйте різновид стилістичної помилки.

Я навчаюсь у школі № 2. Мені подобається в нашій школі кабінет, майстерні, спортзал, їдальня. Наша школа має багато цікавих гуртків, які ведуть вчителі нашої школи.

А невідповідність ужитих мовних засобів стилеві висловлення;

Б порушення принципу милозвучності;

В нерозрізнення слів-паронімів;

Г уживання росіянізмів (суржикових слів);

Д невиправдане повторення слів (тавтологія).

9. Які мовні норми регулюють можливість використання слів

відповідно до значення та відтінків, а також правила лексич­ної сполучуваності слів у реченні?

А граматичні;

Б стилістичні;

В орфоепічні;

Г орфографічні;

Д лексичні.

10. У якому рядку всі словосполучення стилістично правильні?

А діюче законодавство, вищий учбовий заклад, міроприєм-

ство, прожитковий мінімум, на слідуючий день;

Б любий із студентів, підготувати тези, ухвалити рішення, поїхати у відрядження, конкурентноспроможна фірма;

В мова йдеться, невстигаючий учень, аркуш паперу, кошто­рис будівельних робіт, сучасна митниця;

Г приймати участь, правильна відповідь, втілюватися в жит­тя, чергова печатка, на протязі року;

Д колишній учитель, значні зміни, проти ночі, краєвид з вік­на, для годиться (про людське око).

11. Укажіть, яке речення побудоване неправильно.

А Подивившись кінофільм «Чорна рада», мені стала зрозу­мілою суть однойменного роману Пантелеймона Куліша.

В Історична правда поєднується в романі з творчим домислом письменника.

Г Головний конфлікт роману — боротьба за гетьманську булаву між Сомком і Брюховецьким.

Д Шрам обурюється позицією міщан і захищає козацтво, старшину.

12. Яке з наведених речень потребує стилістичного редагування?

А Найбільше в людях я ціную ґречність.

Б Головне, на що потрібно звернути увагу, це якість знань.

В У школі письменника тепло вітали учні та вчителі.

Г Складіть, будь ласка, свою автобіографію.

Д Я телефонував на номер, зазначений в оголошенні.

►    Напишіть твір-роздум «Мовою можна і осквернити, можна і освятити» (Л. Толстой).

►    Зробити опорний конспект «Мовні норми».

►    Сформулювати ознаки гарного мовлення. Навести приклади.