План-конспект уроку (розробка уроків)

Урок № 60 ЧАСТИНИ МОВИ

Мета:             узагальнити й систематизувати знання учнів про

частини мови, удосконалювати вміння й навички стилістично доцільно їх використовувати у влас­ному мовленні; розвивати комунікативно-мовлен­нєві вміння, мислення, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати у школярів за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного мате­ріалу любов до рідного слова, усної народної твор­чості як невичерпного джерела духовності. Обладнання: таблиця, роздавальний матеріал, збірка прислів’їв і приказок.

Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис (текст), лексикологія (терміни).

Міжпредметні зв’язки: література, історія.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації.

 

304


Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень


ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організація класу

  1. Ознайомлення із темою, метою і завданнями уроку

Інтелектуальна розминка

Слово вчителя. Сьогодні предметом нашої уваги стане термін, що походить із коренів двох грецьких слів. Його винахідником вважають німецького поета Гете, який багато років вивчав будову і форму рослин і тварин. На початку ХХ століття у підручниках з української мови замість нього вживали слово «етимологія».

►    Назвіть згаданий термін (морфологія) і сформулюйте тему й мету уроку.

III. Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів

►    Пригадайте, що вам відомо про частини мови?

Бліцопитування

  • Назвіть відміни іменників. Які слова не належать до жодної відміни? Наведіть приклади.
  • Що таке прономіналізація? Наведіть приклади.
  • Що таке суплетивізм? Наведіть приклади.
  • Як визначити рід незмінюваних іменників?
  • Що таке субстантивація? Наведіть приклади.
  • Якого роду слова соня, роззява, трудяга?
  • Яким членом речення буває вигук?


Робота з опорною таблицею

►    Заповніть подану таблицю.


Частини мови
Змінні Незмінні
самостійні самостійні службові вигук
       
  1. Процесуально-діяльнісний етап

Робота з текстом

►    Прочитайте текст. Визначте його тему, мету, сферу застосу­вання, стиль і підстиль, жанр. Відповідь обґрунтуйте, зва­жаючи на стилістику мовних одиниць. Що ви знаєте про використання сполучників у сучасній українській мові? Чим сполучники відрізняються від сполучних слів? Наведіть при­клади. Запишіть числівники словами, поясніть їх правопис.

 

Узагальнення й систематизація найважливіших відомостей


305


СПОЛУЧНИК

Сполучники — це службові слова. Головна їх функція — зв’язок слів у реченні або частин (простих речень) у складному реченні. Система сполучників, що існує в сучасній українській літературній мові, упродовж тривалого часу збагачувалася і вдо­сконалювалася. З 29 сполучників, зафіксованих у мові пам’яток, збереглося лише 8: а, і, бо, або, але, ані, ні, аби. Деякі дійшли у зміненій фонетичній формі: ніж, що, щоб. Сполучники сучасної української літературної мови мають давнє коріння: староукраїн­ська мова їх одержала від давньоруської на основі прислівників, займенників, часток і давніх сполучників. Деякі з них із часом змінювали своє значення. Сполучник як частина мови виокре­мився ще в античній Греції. Аристотель вирізняв у мові імена, дієслова і сполучники.

Сполучник бо в староукраїнській мові був сполучником су­рядності! Нині він — часто вживаний сполучник підрядності. А сполучники да і ли виконували різні функції: то сурядності, то підрядності. З розвитком мови особливо помітно змінювалися складнопідрядні речення. Змінювалася і система сполучників. Деякі слова втрачали ознаки самостійної частини мови і перетво­рювались у підрядні сполучники. Сполучники як, що, хто, який, чий — вважалися раніше займенниками; куди, де, коли, звідки — прислівниками; аж, бо, ніби — частками, а хоч, мов — дієсло­вами. Наші предки називали сполучник злучником, союзом. Уперше термін сполучник вжив О. Огоновський 1889 року.

Творчий диктант

►      Доповніть текст своїми міркуваннями, прикладами. У пода­них реченнях визначте частини мови.

До неоціненних коштовностей українського фольклору нале­жать прислів’я та приказки. Вони є узагальненою пам’яттю народу, висновками з життєвого досвіду, який дає право форму­лювати погляди на етику, мораль, історію й політику. У своїй сумі прислів’я й приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися в повсякденному житті.

Групова робота Група 1

►      Пригадайте і запишіть прислів’я, в яких уживаються дієслова у формі наказового способу. (Вік живи — вік учись. Хочеш їсти калачі — не сиди на печі. Їж борщ з грибами, держи язик за зубами та ін.)

 

306


Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень


Група 2

►    Пригадайте і запишіть прислів’я, до складу яких входять чи­слівники. (Кінь на чотирьох ногах і то спотикається. Сім раз відмір, один раз відріж. Хто в біді дав, дав два рази.) Група 3

►    Пригадайте і запишіть прислів’я, до складу яких входять займенники. (Не смійся з старих, сам такий будеш. Хто любить музику, той не може не любити життя. Де хто літував, хай там і зимує.)

Група 4

►    Пригадайте і запишіть прислів’я, до складу яких входять при­слівники. (Риба шукає, де глибше, а людина — де краще. Хто вище злізе, дужче падає. Близько лікоть, та не вкусиш.)

Індивідуальні завдання (біля дошки)

►    Провідміняйте числівники 640, 287.

►    Правильно запишіть слова.

(Віце)президент, (будь)який, (в)троє, (багато)тисячний, (жовто) гарячий, (пів)яблука, хто (небудь), темно (зелений), (як)най- краще, все (таки).

►    Перекладіть українською мовою, розподіліть частини мови в окремі колонки, поясніть правопис.

Зато, возле, также, только, из-за, в связи, так как, разве, ох, лишь, из-под, вот как, айда, вследствие, тоже, что за, в течение, неужели, эх, пусть, так, что, о.

►    Складіть речення, щоб в одному випадку подані слова висту­пали прислівниками, а в іншому — однозвучними з ними сло­вами. Поясніть написання прислівників:

Зверху, удень, назустріч, по-осінньому, по-своєму, напам’ять, збоку, зсередини, всередині.

Творча робота (у мікрогрупах) у формі міні-проекту

►    Прочитайте текст, визначте його тему, основну думку, сферу використання, тип і стиль мовлення.

До неоціненних коштовностей українського фольклору нале­жать прислів’я та приказки — короткі влучні вислови. Прислів’я та приказки є узагальненою пам’яттю народу, висновками з жит­тєвого досвіду, який дає право формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.

У своїй сумі прислів’я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті.

 

Узагальнення й систематизація найважливіших відомостей

 

307

 

Вони рідко тільки констатують якийсь факт, скоріше рекомен­дують чи застерігають, схвалюють або засуджують, — словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками.

►  Доберіть прислів’я і складіть із них звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті (за потреби скористуй­тесь збіркою прислів’їв і приказок). Яка частина мови найчас­тіше вживається в народних висловах? Проведіть дослідження і зробіть висновок.

  1. Контрольно-рефлексивний етап

1. Перевірка роботи в мікрогрупах, взаємооцінювання і самооці- нювання.

2. Стратегія «Сніговий ком».

3. Колективне складання усного повідомлення про частини мови.

V!. Домашнє завдання (на вибір)

►                   Складіть за матеріалами уроку опорний конспект.

►  Розробити тестові завдання для перевірки знань про частини мови.


Напишіть твір-мініатюру з теми «Народ скаже — як зав’яже».

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.