Мета:              повторити та узагальнити знання учнів про основні

ознаки тексту, смислові відношення, засоби і види зв’язку між реченнями тексту; розвивати логічне мислення, аналітичні здібності, вміння зіставляти мовні явища, робити висновки; виховувати увагу до слова, інтерес до вивчення структури тексту з метою кращого оволодіння навичками складання текстів.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Морфологія: займенники, дієслова, прислівники.

Будова слова: спільнокореневі слова.

Лексика: синоніми, антоніми, багатозначні слова, тематична група слів, ключові слова.

Синтаксис: порядок слів у реченні, вставні конструкції.

Стилістика: стилі, тропи, стилістичні фігури.

Міжпредметні зв’язки:

Література: «Велесова книга».

Тип уроку: узагальнення знань, удосконалювання вмінь і нави­чок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. I.   Організаційний момент
2. II.   Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку

Спостереження

►    Прочитайте речення. Чи можна з них скласти текст? Що для цього потрібно зробити?

2. Мовна норма — регулятор правильності літературної мови та головна умова її стійкої стабільності.

3. Ні, незмінних норм не буває.

4. Чи значить це, що мовна норма постійна, незмінна? Коментар для вчителя. Порядок речень повинен бути таким:

2,  4, 3, 1.

►     Зробіть висновок: Текст — це…

►     У якому реченні виражена головна думка тексту?

►     Як ви вважаєте, про що піде мова на сьогоднішньому уроці? Спробуйте самі сформулювати мету і завдання нашого уроку.

ІІІ.   Виконання системи практичних вправ

Мозковий штурм

►     Назвіть основні ознаки тексту, використовуючи опорну схему.

Опорна схема

►     Назвіть засоби зв’язку між реченнями в тексті:

• Лексичні (повтор слів, синонімічна заміна, використання анто­німів, багатозначних слів, спільнокореневих слів, слів однієї тематичної групи, ключових слів).
• Морфологічні (заміна займенниками, єдність форм дієслів, займенників місця та часу, сполучників, часток).
• Синтаксичні (наявність питань та відповідей, синтаксичного паралелізму, неповних речень, речень з однаковою структу­рою, вставних слів та речень).
• Інтонаційні (довжина фраз, темп мовлення, інтонація).

• • Стилістичні (використання слів, що належать до одного стилю, тропів та стилістичних фігур).
• • Графічні (розділові знаки, червоний рядок).

Практична робота

►      Знайдіть у поданому тексті засоби зв’язку між реченнями. Наше життя неможливе без знання мовного етикету. Ця істина

відома кожному з дитинства. Людина послуговується ним щодня

і, до того ж, не один раз. Ми кілька разів упродовж дня можемо звертатись один до одного, вітатися, прощатися, комусь дякувати, давати пораду, прохати щось у когось, перед кимсь доводиться вибачатися, когось комусь рекомендувати. А ще — ми співчува­ємо, робимо компліменти, відмовляємо. Запрошуємо і приймаємо гостей, самі гостюємо, присягаємося у відданості, освідчуємось у коханні. (Без цього важко уявити будь-яку етикетну ситуацію в побуті чи на роботі, у товаристві.) І при цьому ми неминуче послуговуємось усталеними висловами (чи окремими словами), які для носіїв мови не потребують зусиль, свідомості. (Ми діємо шаблонно, автоматично, керуючись стійкою мовною звичкою, виплеканою змалечку батьками, учителями.) Це і є наш мовний етикет у дії, що відображає правила мовної поведінки, властиві мовцям на певному історичному зрізі (За С. Богдан).

►      Заповніть таблицю «Характеристика видів зв’язку речень у тексті»

► Що таке змішаний вид зв’язку?

Практична робота

►      У поданому вище тексті знайдіть і поясність види зв’язку речень.

►      Складіть свій невеличкий текст (5-6 речень) з різними видами зв’язку речень: 1 ряд — ланцюжковий, 2 ряд — паралельний, 3 ряд — змішаний.

►      Поясніть значення слів «абзац», «мікротема». Як співвідно­сяться ці слова?

Робота з текстом

►      Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку. Дайте назву тексту.

«ВЕЛЕСОВА КНИГА»

Ця книга — набір дерев’яних дощечок, на яких ранньою кири­лицею були записані слов’янські тексти з історії дохристиянської Київської Русі, починаючи приблизно від 650 року перед Різдвом Христовим і закінчуючи князюванням Аскольда в кінці IX ст. Дослідники цієї пам’ятки сперечаються щодо її автентичності. Одні говорять про підробку, інші переконані, що це твір, напи­саний самими слов’янами, збірник історико-релігійних текстів, що в збірнику було не менше 15 пам’яток, складених у різний час різними людьми і зведених воєдино в IX столітті.

Щоб дослідити давню пам’ятку, потрібні знання графіки, палеографії, орфографії, лексики, історичної фонетики, морфо­логії, діалектології, дані археології, етнографії, історії. Вивчали «Велесову книгу» вчені в різних країнах: у Голландії, Канаді, США, Франції, Великобританії, Австралії, Росії, Україні. Здій­снювали експертизи, розшифровували, перекладали тексти сучас­ною мовою. В Україні це зробив Б. Яценко. 1995-го року він видав «Велесову книгу» у власному ритмізованому перекладі разом із автентичним текстом та дослідженнями.

Цікава історія знахідки. Набір дерев’яних дощечок було знай­дено в серпні 1919 року в умовах війни. За одними даними — під Курськом, за іншими — у Великому Бурлуку Харківської губер­нії. Під час наступу Білої армії, яка пройшла територію Укра­їни і простувала до Орла, молодий полковник Ізенбек, коман­дир батареї, опинився у великому маєтку, власники якого були знищені. Пізніше він не міг пригадати ні точного розташування маєтку, ні прізвища власників: чи то князі Задонські, чи Донські, чи Донцови. Дослідники доводять, що то могли бути Донецько- Захаржевські. Ізенбек пройшов спустошеними кімнатами до біб­ліотеки. Книжки були розкидані по підлозі. Полковник почув під ногами хрускіт і, нахилившись, побачив дерев’яні дощечки з випаленими на них незнайомими літерами. З вигляду вони були дуже давніми — деякі розсипалися. Ізенбек, який колись займався археологією, зрозумів, що дощечки можуть мати істо­ричну цінність. Він звелів солдатові скласти дощечки до похід­ної сумки і стерегти їх. 1822-го року емігрант Ізенбек (він був

Робота була важкою і тривала до 1939 року. Скопійовано було разом близько 40 дощечок. Скільки їх могло бути в маєтку, невідомо. Миролюбов залишив опис дощечок з берези, 38 см завдовжки, 22 см завширшки, від 6 до 10 мм завтовшки. Кожна мала в куточку малюнок — зображення якоїсь тваринки чи пред­мета. Миролюбов перемалював три знаки — собаку, кота, сонце з променями. У кожній табличці було просвердлено дві дірочки, мотузок з’єднував дощечки. На дощечках були паралельні лінії, які прикривали рядки написаного.

►   Визначте мікротему кожного абзацу. Поясність логіку ви­окремлення абзаців, прослідкувавши за думкою автора.

►   Зробіть висновки про структуру кожного абзацу.

►   Запишіть останній абзац під диктовку. Виділіть орфограми. Поясніть розстановку розділових знаків.

1. I.     Підсумок уроку. Рефлексія
2. II.   Домашнє завдання

►   Напишіть невеличкий твір-роздум за темою «Усі основні євро­пейські мови можна вивчити за шість років, свою ж рідну треба вчити ціле життя» (Вольтер).

Додаток до уроку

Тестові завдання Варіант ІІ

1. Усі приголосні дзвінкі у рядку:

А слово, дзвін, щавель, доля;

Б дзьоб, розмова, полин, бур’ян;

В день, щілина, джерело, зерно;

Г мир, клопіт, малина, брова;

Д основа, орфограма, джерело, село.

2. Подвоєння та подовження літер в усіх словах відбувається в рядку:

А бов..аніти, тряс..я, Вінниччина, Галич..ина;

Б небез..ахисний, од..звеніти, перлин..о, білопін..ий;

В Сав..а, во..з’єднати, вікон..иця, окаян..ий;

Г огнен..ий, благословен..ий, латун..ий, шален..ість;

Д мерзен..ий, умотивован..ий, і..раціональний, страшен..ий.

А єп..скоп, пр..оритет, бурм..стр, Адд..с-Абеба;

Б Ц. .церон, бургомістр, С..рія, Ч..нгісхан;

В д..лема, Гр..нвіч, Ч..каго, ск..пидар;

Г ч..пси, к..парис, адаж..о, кос..нус;

Д С..ц..лія, бронх..т, Т..бет, Кр..т.

4. Усі слова пишуться без м’якого знака у рядку:

А тон..ший, таріл..ці, красун..чик, ковз..кий;

Б рибал..ці, піс..ня, Натал..чин, брин..чати;

В він..єтка, в..йокати, лл..є, Хар..ків;

Г мен..ший, батал..йон, Ігор.., Гет..манщина;

Д Афанас..єв, консул..ський, кін..ця, дитин..чин.

5. Правильно записано всі числівники в рядку:

А трьомастами шістдесяти восьми, сімомадесятьма сорока;

Б сімидесяти чотирьох, тисяча дев’ятий;

В сьомастами вісімдесятьма дев’ятьома, двадцяти восьми;

Г чотиристами сімдесятьма, тисяча п’ятдесятьома шістьома; Д трьомастами сорока шісти, одинадцятьома.

6. Усі прислівники пишуться через дефіс у рядку:

А по/українськи, повік/віки, будь/що/будь, плече/в/плече; Б усього/на/всього, вряди/годи, хтозна/коли, з/посеред;

В пліч/о/пліч, на/гора, сьогодні/завтра, наді/мною;

Г по/латині, ім’я по/батькові, на/самоті, хтозна/коли;

Д що/небудь, що/весни, аби/коли, день/у/день.

7. Усі складні слова потрібно писати разом у рядку:

А проф/спілковий, папів/оберт, багато/тисячний, член/корес­пондент;

Б тепло/обмінний, радий/радісінький, шести/денка, пів/ огірка;

В чотирьох/актний, перекоти/поле, пів/аркуша, кілька/міль­йонний;

Г сто/відсотковий, теле/апаратура, лісо/степовий, соціал/ демократичний;

Д вище/згаданий, глухо/німий, історико/культурний, чер­воно/гарячий.

1. Всі іменники у родовому відмінку множини мають закінчення -ів, -їв:

А батько, гість, степ, день;

Б сом, громадянин, соловей, герой;

В робітник, підпис, татарин, товариш;

Г раз, болгарин, кінь, метр;

Д хазяїн, грузин, солдат, осетин.

9. Означено-особовим є речення:

А Боїшся вовка — не ходи до лісу (Народна творчість).

Б За що, не знаю, називають хатину в гаї тихим раєм (Т. Шев­ченко).

В Розпалімо знов багаття з іскр надії.

Г Потемніло, завітрило, закрутила курява (С. Васильченко). Д Субота. Вечір.

10. Не відокремлюється означення в реченні (розділові знаки про­пущено):

А Незабаром показалось село мальовничо розкидане над річ­кою по горі.

Б Знесилений пригнічений Микола опускається на землю і вдивляється на захід (В. Шевчук).

В Омиті росами квітки розтулюють повіки.

Г Дівчина вражена посміхнулась.

Д Вранці срібнохолодні роси слалися і дикі кози стрункі й полохливі виходили пастись на галявину.

11. Лексичної помилки не припущено в реченні:

А Забезпечувати безпеку — складна справа.

Б Яскравий фон надає картині урочистості.

В Заняття в школі бізнесу ведуть представники крупних під­приємств.

Г Рослинні олії багаті на природний оксидант.

Д Малочисленні відвідувачі музею уважно слухали розповідь.

12. Усі іменники вживаються тільки в однині:

А Дніпро, Кавказ, побачення, щастя;

Б радість, сміх, молоко, Київ;

В листя, мрійність, сіль, пташеня;

Г синь, зустріч, глибінь, солома;

Д довершеність, річ, велич, селянство.

Варіант ІІ

1. Фразеологічний зворот ужито в реченні:

А Його слова були розумні, спокійні і тверді, як сталь.

Б Він був людиною твердою на слово.

В Йя пісня могла зворушити найтвердіше серце.

Г По твердому, рипливому снігу стелились довгі тіні.

Д Вони довго сиділи, згадували минуле.

А військовий льотчик;

Б військовий парад;

В військовий час;

Г військовий оркестр;

Д військовий салют.

3. Префікс с- слід писати в усіх словах рядка:

А ..ховати, ..горнути, ..бити;

Б  ..палити, ..куштувати, ..купити;

В  ..кинути, ..сохнути, ..формувати;

Г   ..ковзатися, ..чистити, ..некровити;

Д  ..підлоба, ..фальсифікувати, ..шити.

4. Літеру і слід писати в усіх словах рядка:

А С..дней, д..зель, ц..стерна, м..трополит;

Б рад..ус, Бр..танія, Д..зель, абор..ген;

В дез..нформація, к..парис, Ч..лі, Адр..атика;

Г п..лот, без..дейний, артер..я, тр..умф;

Д С..рія, акс..ома, реч..татив, сем..нар.

5. Апостроф ставиться в усіх словах рядка:

А дзв..якнути, з..єднати, подвір..я, комп..ютер;

Б рейк..явік, б..юджет, св..яткувати, мавп..ячий;

В двох..ярусний, В..єтнам, пан..європейський, ад..ютант;

Г інтерв..ю, матір..ю, моркв..яний, з..економити;

Д ін..єкція, Мін..юст, пред..явник, Св..ятослав.

6. Велика літера пишеться в усіх словах рядка:

А (з)бройні (с)или (у)країни, (п)ерша (с)вітова (в)ійна;

Б (п)олярна (з)ірка, (ф)ранкфурт-(н)а-(м)айні;

В (г)енеральний (п)рокурор (у)країни, (п)роспект (д)ружби (н)ародів;

Г (є)вропейський (с)оюз, (к)онституційний (с)уд (у)країни;

Д (т)рипільська (к)ультура, (н)аціональний (б)анк (у)країни.

7. Усі складні слова потрібно писати через дефіс у рядку:

А віце/адмірал, крем/брюле, напів/фабрикат, жовто/гарячий; Б батько/мати, клініко/діагностичний, сон/трава, червоно/ деревний;

В окислювально/відновний, міні/футбол, гіркувато/солоний, стоп/кран;

Г режисер/постановник, всесвітньо/історичний, давньо/укра­їнський, кіловат/година;

Д темно/вишневий, ліво/бережний, пів/Європи, високо/еру- дований.

1. Неузгоджене означення є в реченні:

А Свіжозорані ниви обсівалися великими вечірніми зорями. Б На небі хмари висіли ліниві, ліси, повиті тугою, дрімали. В У нього була думка поїхати до міста.

Г З кущів підліска линуть перші трелі солов’я.

Д Чутно у реві морському дикі розкати грому.

9. Знайдіть, у якому реченні при узагальнювальних словах по­трібно ставити спочатку двокрапку, а потім — тире (розділові знаки пропущено):

А День вечір ніч ранок все біле все тьмяне (Леся Українка). Б Скрізь і на подвір’ї і в саду і на городі все тяглося до сонця і раділо йому.

В І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю і дитин­ство й розлука й твоя материнське любов (А. Малишко). Г На ослонах на столі та припічку скрізь понаставлено неми­того начиння горщиків мисок ложок (І. Нечуй-Левиць- кий).

Д Надворі повсюди лежала роса на жовтій траві осінній на круглій павутині попід стріхою.

10. Узагальнено-особовим є речення:

А На переправі коней не міняють.

Б  Потемніло, завітрило, закрутила курява.

В  Світе калиновий, жити нам ще, жить.

Г  Для добрих друзів відчиняю дім і маю серця щиру нагороду.

Д  А надворі так місячно, ясно, хоч голки збирай.

11. Граматичної помилки припущено в реченні:

А Захворівши, Оленка не прийшла до школи.

Б Не спитавши броду, не лізь у воду.

В Нагинаючи гілки, діти діставали вишні.

Г Швидко вийшов, зачинивши за собою двері.

Д Як слід підготувавшися до іспитів, у тебе не буде проб­лем.

12. Окремо слід писати всі прислівники в рядку:

А рік/у/рік, до/останку, на/переріз, попід/руки;

Б без/упину, на/зразок, уві/сні, сам/на/сам;

В на/відмінно, на/останок, до/вподоби, честь/честю;

Г аби/куди, до/побачення, від/давна, по/суті;

Д у/стократ, хоч/не/хоч, сяк/так, на/прокат.