Мета:

Тип уроку:

1. I.   Організаційний момент
2. II.   Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку
3. III.    Мотивація навчальної діяльності учнів

Ознайомлення з критеріями оцінювання тестових завдань закритої й відкритої форми. Проведення інструктажу щодо вико­нання їх.

1. IV.   Виконання тестових завдань закритої й відкритої форми

Варіант І

►    Завдання 1-9 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Позначте рядок, у якому правильно розставлені розділові знаки при прямій мові:

А « — Розкажіть, дідусю, про неволю турецьку,» — просить Михайлик (Б. Грінченко).

Б Дід Данило підвів голову і сказав: «Кожен повинен боронити свій рідний край, не жаліючи життя!» (Б. Грінченко).

В А вчитель казав далі «Напевне, то ти свій хліб їла, бо я ніколи не повірю, що ти можеш украсти» (Б. Грінченко). Г «А що я тобі скажу,— почала вона тихо,— Адже ти сам знаєш.» (Б. Грінченко).

2. Позначте рядок, у якому всі слова синонімічні:

А говорити, балакати, мовчати, розмовляти;

Б шлях, дорога, траса, путівець;

В бігти, йти, плестися, сидіти;

Г великий, величезний, малий, гігантський.

3. Позначте, якими лексичними одиницями є слова заїзд — з’їзд? А паронімами;

Б антонімами;

В омонімами;

Г синонімами.

4. Позначте рядок, у якому фразеологізм має значення бігати без передишки:

А як дурному з гори бігти;

Б як білка в колесі;

В як солоного зайця ганяти;

Г як горохом об стіну.

5. Позначте рядок, у якому всі слова написані правильно:

А морквяний, медвяний, тьмяний, рутвяний;

Б святковий, арф’яр, верб’я, черв’як;

В бюро, буряк, різьб’яр, пір’їна;

Г дит’ясла, з’економити, об’їзд, приїзд.

6. Позначте рядок, у якому припущено орфографічої помилки: А цінний, денний, юннат, священний;

Б розрісся, ллє, попідтинню, попідвіконню;

В міддю, сталлю, Керчю, совістю;

Г священик, стаття, статей, беззаконний.

7. Позначте рядок у якому припущено помилки у вживанні сло­восполучень:

А абонентська скринька, провідний фахівець, правильна від­повідь, у будь-якому випадку;

Б бути у відрядженні, о третій годині, за два кроки від нього, гарні шпалери;

В грецькі горіхи, великі доходи, вартий уваги, колишні учні; Г через брак часу, зайвий раз, олійна фарба, вартий уваги.

1. Позначте рядок, у якому припущено помилки в написанні прислівників:

А зверху, згори, униз, спереду;

Б сам-на-сам, раз по раз, рік у рік, в цілому;

В на-гора, по-латині, сама самотою, ліворуч;

Г вдосвіта, на зло, зозла, на жаль.

9. Укажіть рядок, у якому не всі сполучення слів є словосполу­ченнями:

А українська мова, найбільш цікавий, буду працювати, дуже добре;

В приміщення школи, читати вголос, радісна зустріч, зошит школяра;

Г цікава книга, охайна робота, гарна людина, робити заува­ження.

►    Завдання 10-12 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких два правильних варіанти. Потрібно вибрати два правильних варіанти відповіді.

10. Позначте рядки, у яких подано прості речення.

А До кого я пригорнуся і хто приголубить? (І. Котляревський). Б Мов зачарований, стоїть Бахчисарай (Леся Українка).

В Скоро вся долина і гори блищали вогнями і разом з димом з землі здіймається вгору і пісня. (М. Коцюбинський).

Г З рідною мовою пов’язані найдорожчі спогади про перше слово, почуте в колисці материних уст. (Б. Антоненко- Давидович).

Д В далині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В. Со- сюра).

11. Позначте речення, у яких правильно вжиті розділові знаки при відокремлених членах речення.

А Стаючи на обраний гостинець, ми знаємо, хто шлях той торував. (В. Коротич).

Б На світі все знайдеш крім рідної матері (Народна творчість). В Омиті росами, квіти розтулюють повіки (В. Сосюра).

Г Рука, засмагла від роботи, нам сіє благодатний мир (М. Риль­ський).

Д Досвітні огні переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Леся Українка).

12. Позначте рядки, у яких правильно вжито форми кличного відмінка.

А колеже, брате, сину, вчителе, кравче;

Б колего, Олеже, кобзарю, тату, діду;

В Олесю, Наталю, Олегу, шахтарю, бійцю;

Г бабусю, матусе, Маріє, Явтуше, сине;

Д шахтарю, полковнику, ясеню, доне, Іллє.

►    Завдання 13 передбачає встановлення відповідності. До кож­ного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповід­ник, позначений буквою. Кожна цифра може використовува­тися лише один раз.

13. Установіть відповідність між стилями та мовними засобами і стильовими рисами.

А публіцистичний.
Б науковий.

художній.
розмовний.

1

В

Г

2

3

4

5

стилістично нейтральні мовні
засоби, канцелярська лексика.
емоційність, суспільно-політич-
на лексика.

невимушеність, емоційність,
просторічні слова, неповні ре-
чення.

образність, використання всіх
мовних засобів, емоційність.

►   Завдання 14 потребує самостійного розв’язання.

14. Напишіть доручення.

Варіант ІІ

►   Завдання 1-9 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких
лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант
відповіді.

1. Позначте рядок, у якому правильно розставлені розділові
знаки при прямій мові:

А «Так ти, я бачу, хочеш хитрувати,— скрикнув Остап.— Так
знай же: нема тобі пощади від мене!» (М. Хвильовий).

«Мені дуже подобається революція,» — сказала вона колись
своїй сусідці (М. Хвильовий).

«— Ну, як твоє, синку, вчення,» — спитала вона (М. Хви­льовий).

Г Тоді полізла мати на горище до свого сина Андрія й ска­зала йому: «Твої вороги, синку, сплять». Отже, тікай яко­мога скоріш» (М. Хвильовий).

2. Позначте рядок, у якому всі слова синонімічні:

А пахучий, запашний, духмяний, свіжий;

Б іти, простувати, сидіти, плентатися;

В плакати, ридати, рюмсати, ревіти;

Г слабкий, сильний, приглушений, нечутний.

3. Позначте, якими лексичними одиницями є слова ошукати — обшукати?

А синонімами;

Б паронімами;

Б

В

В антонімами;

Г омонімами.

4. Позначте рядок, у якому фразеологізм має значення говорити багато, нерозумно, пліткувати:

А язик без кісток;

Б язик держати за зубами;

В язик розв’язати;

Г висолопити язик.

5. Позначте рядок, у якому всі слова написані правильно:

А женьшень, няньчити, меньше, інші;

Б донці, ляльці, бриньчати, рибалці;

В уманський, учительство, камінчик, ремінчик;

Г яблунці, черешенці, одноколці, оболонці.

6. Позначте рядок, у якому в усіх словах припущено орфогра­фічної помилки:

А ванна, бонна, мадонна, панна;

Б голландський, мірра, імміграція, нетто;

В марокканський, андоррський, вілла, клас;

Г шоссе, беладона, барокко, інтермеццо.

7. Позначте рядок, у якому припущено помилки у вживанні сло­восполучень:

А канцелярське приладдя, ліки проти застуди, меблевий мага­зин, міжнародне становище;

Б кидатися в очі, примхлива погода, згідно з інструкцією, скласти іспит;

В паперова тяганина, передплата розпочалася, оскаржити вирок, обсяг роботи;

Г дрібні гроші, наступного дня, незважаючи на перешкоди, завдати удару.

1. Позначте рядок, у якому припущено помилки в написанні прислівників:

А щодня, насамперед, споконвіку, з давніх-давен;

Б хіба що, якщо, спідлоба, запанібрата;

В доречі, натщесерце, плече в плече, по двоє;

Г поодинці, спочатку, додому, опівночі.

9. Укажіть рядок, у якому не всі сполучення слів є словосполу­ченнями:

А дружня розмова, місто-герой, сильний духом, місто Київ; Б зібрати урожай, пошепки молитися, співати йдучи, сідаєш у вагон;

В сіяти пшеницю, наша країна, говорити голосно, особливо старанно;

Г п’ятами накивати, найбільш незалежний, буду читати, біля школи.

►    Завдання 10-12 мають по шість варіантів відповіді, серед яких два правильних варіанти. Потрібно вибрати два правильних варіанти відповіді.

10. Позначте рядки, у яких подано прості речення.

А Було затишно і пахло вологістю (А. Головко).

Б Пісня шириться, росте, розливається на вечірніх просторах Дніпра (О. Довженко).

В Яке чудове море і як легко дихається біля нього! (Ю. Зба- нацький).

Г В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля (Т. Шевченко).

Д Люблю народ, якого силу ніхто не зломить (П. Воронько).

11. Позначте речення, у яких правильно вжиті розділові знаки при відокремлених членах речення.

А Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на шкіпера (М. Трублаїні).

Б Бійці сиділи деякий час задумавшись (О. Гончар).

В Степ, струсивши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим килимом (Панас Мирний). Г Батькові руки важкі, загорілі, лежать на колінах у плетиві жил (М. Масло).

Д Тепла ніч напоєна степовими пахощами, пропливала над Асканією. (О. Гончар)

12. Позначте рядки, у яких правильно вжито форми кличного відмінка.

А Тимошу, глядачу, батьку, Устим;

Б лицаре, друже, діду, Натале, площе;

В водію, Ільку, стороже, викладачу, укладач;

Г бджоляре, шевче, Швеце, Софіє, газетяре;

Д любове, радосте, Олексію, Левку, юначе.

►    Завдання 13 передбачає встановлення відповідності. До кож­ного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповід­ник, позначений буквою. Кожна цифра може використовува­тися лише один раз.

13. Установіть відповідність між стилями та мовними засобами і стильовими рисами.

►   Завдання 14 потребує самостійного розв’язання.

14. Напишіть розписку.

Оцінювання контрольного тесту

1. V.   Контрольне аудіювання тексту

Читання вчителем тексту

ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО Під ораторським мистецтвом перш за все розуміють високий рівень майстерності публічного виступу, якісну характеристику ораторського мовлення, майстерне володіння живим словом.

То що ж таке риторика — наука чи мистецтво? З одного боку, риторика містить у собі ознаки науки, оскільки в ній точно випи­сані правила, яких повинен дотримуватися кожен, хто хотів би освоїти її ази. Іще античні філософи Платон і Аристотель розгля­дали красномовство у системі знань як спосіб пізнання і тлума­чення складних явищ.

Окремі вчені класифікують риторику як мистецтво повідом­лення знань.

М. Ломоносов, О. Мерзляков, А. Коні та інші вчені часто по­рівнювали красномовство з поезією й акторською майстерністю.

Феофан Прокопович у праці «Про ораторське мистецтво» стверджував, що силами красномовства ми допомагаємо друзям, засуджуємо нечесних, викриваємо засідки, перешкоджаємо роз- рухам безпутників, відвертаємо шкоди і небезпеки. Потім цим шляхом зав’язуємо і зберігаємо дружбу, ним же потішаємо гноб­лених у нещасті, даємо розраду в скрутих становищах, викорчо­вуємо ненависть, здобуваємо прихильність, втихомирюємо сварки і незгоди. Він вважав, що дар переконливого мовлення є такий самий, що і дар лікування, адже лікування допомагає тілові, а переконливе мовлення лікує душі.

Риторика (красномовність), або ораторське мистецтво, виникло в Стародавній Греції. Як і епос, драма, скульптура й архітектура, вона вважалася мистецтвом, творчістю, її величали «царицею всіх мистецтв».

Що ж зумовило появу ораторського мистецтва? Історія свід­чить, що найважливішою умовою появи і розвитку ораторського мистецтва є демократичні форми управління, активна участь громадян у політичному житті країни. Не випадково ораторське мистецтво називають «дітищем демократії».

Підтвердженням тому є порівняння двох найбільш вагомих міст держав Спарти і Афін, що мали різний державний устрій.

Спарта була типовою олігархічною республікою. Нею керували два царі і рада старійшин. Верховним органом влади вважались народні збори, але фактично вони ніякої сили не мали.

З розповідей Плутарха відомо, що порядок проведення збо­рів у Спарті був таким: місце, де проходили збори, не мало ні накриття, ні прикрас, оскільки це, на думку правителів, не сприяє здоровому судженню.

По-іншому складалося політичне життя в Афінах, які в сере­дині V ст. до н. е. були наймогутнішим економічним, політичним і культурним центром Давньої Греції. Велике значення мали тут три установи: народні збори, рада п’ятисот і суд.

Провідна роль належала народним зборам, які юридично були наділені повною верховною владою.

Через кожні 10 днів афінські громадяни збиралися на площі міста й обговорювали важливі державні справи. Тільки народні збори вирішували питання оголошення війни чи підписання миру, тільки зборами обиралися вищі посадові особи, видавалися поста­нови тощо.

Між засіданнями народних зборів поточні питання розгля­дались радою п’ятисот. Члени ради обиралися жеребкуванням по 50 осіб від кожного з десяти районів.

Судовими справами, законодавчою діяльністю займалися суд присяжних. До нього входило 6 тисяч осіб, що перешкоджало підкупу суддів.

Державних звинувачувачів і захисників не було. Будь-який громадянин міг подати звинувачення. Підсудний же повинен був захищатися сам.

Звісно, що за такого державного устрою в Афінах громадянам часто доводилося виступати на зборах чи в суді. І щоб успішно виступити чи виграти справу, потрібно було вміти гарно і пере­конливо говорити, відстоювати свою позицію і відхиляти чи запе­речувати думку опонента. Тобто володіння ораторським мисте­цтвом і вміння сперечатися було першою необхідністю афінян. На думку дослідників, найбільш активно ораторське мистецтво розвивалось у переломні часи. У таких умовах красномовство стає необхідним кожній людині.

Тому різко зростає попит на досвідчених викладачів оратор­ського мистецтва. І одна за одною з’являються школи красно­мовства.

Найвідомішою школою (точніше, напрямком) у мистецтві пере­конувати стала софістична. Її представники, софісти, обрали своєю головною зброєю діалектику ситуаційних колізій і пара­докси. Софісти не лише навчали красномовству, а й складали

Марк Туллій Цицерон, найбільший давньоримський оратор, політик, письменник писав: «Є два мистецтва, які можуть підне­сти людину на найвищий щабель пошани: одне — це мистецтво гарного полководця, друге — мистецтво гарного оратора».

У Стародавній Греції риторика була вагомою складовою час­тиною суспільного життя. У Гомерових творах справжнім героєм вважався той, хто не тільки виявляв доблесть, а й умів гарно говорити. Війську Агамемнона, що завоювало Трою, дуже допо­магав своїми промовами старий Нестор, хоч він уже й не міг без­посередньо брати участі у битві.

Зі стародавніх часів риторику поділяли на три галузі: судова риторика, риторика політична (публічних виступів), урочиста риторика. Почесне місце в історії ораторського мистецтва нале­жить Сократу (469-399 рр. до н. е.). Він був одним із родоначаль­ників діалектики, якщо розуміти її як відкриття істини за допо­могою бесіди, суперечки, дискусії. Свої бесіди Сократ будував у формі питань і відповідей. Спочатку він робив вигляд, що нічого не знає і просив просвітити його. Потім послідовно ста­вив своєму співбесіднику питання до тих пір, доки той не почи­нав суперечити самому собі і переконувався, що нічого не розу­міє. Такий метод пізніше був названий «сократівською іронією» (За Г. Баран; 812 слів).

Виконання учнями тестових завдань за змістом тексту

Варіант ІІ

1. Укажіть правильну відповідь: ораторське мистецтво — це.

А наука про вміння говорити гарно, красно, так, як і нале­жить у конкретному випадку;

Б це мистецтво побудови публічного виголошення промови з метою здійснення бажаного впливу на аудиторію;

В здатність, уміти говорити красиво, переконливо, упевнено;

Г майстерне володіння живим словом.

2. Хто із відомих людей вважав(ли) риторику як спосіб пізнання

і тлумачення складних явищ?

Б Ф. Прокопович;

В Платон і Аристотель;

Г Плутарх.

3. Хто із відомих людей порівнював(ли) красномовство з поезією й акторською майстерністю?

А М. Ломоносов, О. Мерзляков, А. Коні;

Б Ф. Прокопович;

В Платон і Аристотель;

Г Плутарх.

4. Хто із названих митців вважав, .що силами красномовства ми допомагаємо друзям, засуджуємо нечесних, викриваємо засідки, перешкоджаємо розрухам?..

А Плутарх;

Б Платон;

В Ф. Прокопович;

Г О. Мерзляков.

1. Назвіть країну, у якій виникло ораторське мистецтво.

А Стародавня Греція;

Б Стародавній Рим;

В Спарта;

Г Стародавній Єгипет.

6. Укажіть правильну відповідь. Риторику вважали:

А «царицею всіх наук»;

Б «царицею всіх зборів»;

В «царицею всіх мистецтв»;

Г «царицею красномовства».

7. Як ще називають ораторське мистецтво?

А «дітищем правителів»;

Б «дітищем риторики»;

В «дітищем пізнання»;

Г «дітищем демократії».

1. У якій державі велике значення мали три установи: народні збори, рада п’ятисот, суд?

А у Спарті;

Б у Єгипті;

В у Греції;

Г у Римі.

1. Скільки осіб входило до суду присяжних?

А 200 осіб;

Б шість тисяч;

В шістсот;

Г шістдесят тисяч.

10. Чому громадянам Афін часто доводилося виступати в суді?

А дуже дорого було найняти захисника;

Б не вистачало на всі справи захисників;

В не довіряли державним захисникам;

Г державних захисників не було.

11. Кому належать слова: «Є два мистецтва, які можуть піднести людину на найвищий щабель пошани: одне — це мистецтво гарного полководця, друге — мистецтво гарного оратора»?

А Плутарху;

Б Цицерону;

В Гомеру;

Г Сократу.

12. Який метод був названий «сократівською іронією»?

А той, що будував свої бесіди у формі питань і відповідей;

В той, що ставив питання і відповідав на них сам іронічно; В той, що робив вигляд, що нічого не знає і просив просвітити; Г той, що ставив питання співрозмовникові до тих пір доки той не переконувався, що нічого не розуміє.

Варіант ІІ

1. Який рівень майстерності публічного виступу автор називає ораторським мистецтвом?

А достатній;

Б високий;

В якісний;

Г недостатній.

2. Основні питання риторики були поставлені:

А у XVII ст.;

Б у X ст.;

В в античні часи;

Г у XIX ст.

3. Окремі вчені класифікують риторику як мистецтво:

А повідомлення знань;

Б узагальнення знань;

В засвоєння знань;

Г збагачення знань.

4. Ф. Прокопович вважав, що дар переконливого мовлення:

А допомагає у скруті;

Б приносить задоволення;

Г лікує тіло.

5. Автор праці «Про ораторське мистецтво»:

А Цицерон;

Б Ф. Прокопович;

В Плутарх;

Г Ломоносов.

6. Яку умову появи і розвитку ораторського мистецтва згадує автор?

А розвиток науки;

Б розвиток мистецтва;

В розповсюдження писемності;

Г демократичні форми управління.

7. Цицерона автор називає найбільшим римським:

А публіцистом, оратором, ученим;

Б оратором, політиком, полководцем;

В ученим, оратором, письменником;

Г оратором, політиком, письменником.

8. Провідна роль управління у Греції належала:

А суду;

Б аристократам;

В народним зборам;

Г раді п’ятисот.

9. Ораторська кар’єра у Давній Греції була:

А «необхідною і важливою»;

Б «почесною і важкою»;

В «почесною і прибутковою»;

Г «прибутковою і необхідною».

10. Автор вважає, що почесне місце в історії ораторського мисте­цтва належить:

А Цицерону;

Б Сократу;

В Платону;

Г Аристотелю.

11. Вставте слово у речення «У Гомерових творах справжнім ге­роєм вважався той, хто не тільки виявляв., а й умів гарно говорити»:

А доблесть;

Б силу;

В розум;

Г знання.