Мета:              проаналізувати типові й індивідуальні помилки,

яких було припущено в контрольних роботах, спря­мувати учнів на подальше самостійне вдосконалення навичок пізнавальної діяльності; розвивати навички самоаналізу, вміння знаходити, виправляти та пояс­нювати орфографічні та пунктуаційні помилки, навички самооцінки своєї діяльності; виховувати самостійність, культуру мовлення, готовність без­перервно працювати над собою.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Орфографія: правопис прислівників.

Пунктуація: розділові знаки при однорідних членах речення, у складному реченні.

Фразеологія: переклад фразеологізмів.

Стилістика: ідея тексту, мовні засоби для втілення ідеї.

Тип уроку: аналізу контрольних робіт, повторення вивченого.

Ніщо так не вчить, як осмислення своєї помилки Т. Карлейль

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. I.  Організаційний момент
2. II.   Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку III.      Виконання роботи над помилками

Помилки, яких припущено у диктантах

►    Колективний аналіз типових помилок.

►    Самостійний аналіз індивідуальних помилок.

►    Складіть реєстр правил, на які ви припустилися помилок:

укажіть назви орфограм та пунктограм.

Аналіз помилок, припущених у контрольних тестах

►    Розбір правильних варіантів.

1. I.     Повторення систематизація та узагальнення засвоєного за рік матеріалу

Орфографічний практикум

►    Запишіть прислівники у дві колонки, знімаючи риску:

а) ті, що пишуться разом;

б) ті, що пишуться через дефіс.

►    Поясніть правопис прислівників.

По/азіатському, по/аршинно, по/березневому, по/близу, по/бо­гатирському, по/бойовому, по/братерськи, по/буденному, по/ вашому, по/вздовж, по/віки, по/волі, по/восьме, по/всюду, по/вчо­рашньому, по/давньому, по/далі, по/дитячи, по/заду, по/змії­ному, по/латині, по/латинському, по/людськи, по/маленьку, по/ малесеньку, по/малу, по/мацки, по/мисливськи, по/міському, по/моєму, по/належному, по/неволі, по/низу, по/нині, по/новому, по/ночі, по/одинці, по/парно, по/первах, по/перше, по/півночі, по/пластунськи, по/половині, по/польськи, по/рівну, по/різному, по/своєму, по/сотенно, по/тайці, по/тихеньку, по/трішечки.

►    Зіставте написання поданих прав прислівників. Складіть із

ними речення.

По-видному — повидну; вдруге — по-друге; пораненьку — по-ранішньому; нагору — на-гора; по-п’яте — по п’ятеро; посут­ньо — по суті; утроє — по троє.

►      Прочитайте текст, додержуючись відповідної інтонації. Ви­значте тему і ідею тексту. Знайдіть мовні виразні засоби. Як вони допомагають автору донести до читача ідею? Доводилося вам їздити пізньої весни чи раннього літа по Укра­їні? Міряли ви її безмірні шляхи зелених та рівних степів, де нічого не забороняє вашим очам виміряти їх і вздовж, і вшир, і в поперек; де одні тільки високі могили нагадують вам про давнє життя людське, про бої та чвари, хижацькі заміри та криваві січі; де синє небо, побратавшись із веселою землею, розгортає над нею своє блакитне, безмірно-високе, безодньо-глибоке шатро; де тоне ваш погляд у безкрайому просторі, як і ваша душа — у безмір­ній безодні того світу та сяйва, синьої глибини та сизо-прозорої далечини? Якщо вашим очам доводилось хоча б раз бачити все те, то не забути вам того до віку.

Ви почуєте, що ви частина того світу, невеличка цяточка його живого тіла, непримітний куточок його безмірної душі, його муки — ваше лихо, його радість — ваше щастя, його втіха — ваша забавка (Панас Мирний).

►      Поясніть уживання тире в реченнях за допомогою правил.

Дослідження-переклад

►      До російських сталих словосполучень доберіть українські від­повідники. Виділіть числівники, визначте їх відмінки.

Два сапога пара, двух мнений быть не может, одно другому не мешает, одно из двух, третье поколение, третьего дня, чет­вертое измерение, пятое через десятое, семь чудес света, вось­мое чудо света.

Пунктуаційний практикум

►      Відновіть пунктуацію поетичних рядків. Зверніть увагу на особливості вживання коми в реченнях з однорідними чле­нами, з’єднаними одиничними і повторювальними єдналь­ними сполучниками.

1. У тінях предків пролягає слід Величною словесною ходою;

І плач і пісня і солоний піт Веселий гумор з тихою журбою.

В. Галата

2. Я чую рідну мову українську На вулицях майданах і вітрах

Г. Булах

1. Вона (мова) — людська совість душевна окраса

І ніжність сповита в сіянні святім.

В. Вихрущ

1. В кожній мові — квітіння конвалії Гуркіт грому і гомін діброви.

М. Яременко

1. Якщо позабудеш стежину до хати,

Яку дитинчам навпростець протоптав,

І матір і рід свій і слово крилате,

То, значить, чужинцем бездушним ти став.

Р. Братунець

1. В ній (мові) спів солов’я і коралі калини Зелені луги і розливи в гаю.

В. Вихрущ

1. Бережімо і плекаймо мову Так, як мати береже дитя.

В. Григоренко

1. Споконвіку була ти пригнічена,

Непристойна для панства сільська Покалічена і засмічена

Й нескорима мов скеля гірська

Г. Гуржій

1. Мово рідна! Без тебе кругом Зачужіли і небо і води.

Й. Дудка

1. Щасливий я і гордий і читаю Шевченка і Франка і Українку На незрівнянній українській мові.

М. Браун

1. II.   Підсумок уроку. Рефлексія

Словниковий диктант

►    Учитель пропонує учням словниковий диктант, складений зі слів, у яких учні припустилися орфографічних помилок у диктантах.

Рефлексія

►    Повернімося до слів, які стали епіграфом нашого сьогодніш­нього уроку. Поясніть, як ви їх розумієте. Висловіть свою точку зору стосовно того, як треба ставитися до своїх помилок. Учитель. Сьогодні у нас з вами закінчився передостанній

урок української мови. І не випадково ми сьогодні робили аналіз