Мета: розвивати пам’ять, навички виразного читання, коментування, аналізу поетичних творів, висловлення власної думки щодо прочитаного, асоціативне мислення, вміння робити словесне малювання, порівнювати твори різних видів мистецтва; виховувати любов до природи.
Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, пейзажні картини (осінь), фотоматеріали, аудіозаписи.
Теорія літератури: виразне читання, темп, інтонація, пауза, логічний наголос; словесний малюнок, словесна деталь, порівняння, епітет, метафора.
ХІД УРОКУ
І. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
ІІІ. ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК
1. Складання партитури вірша.
Вірш |
Темп |
Інтонація |
Звелося літо,|| і не знать,||
Як день за днем минув,|| І серпень дав,|| що можна дать,|| І вересень майнув…||| |
повільний | спокійна,
розповідна |
Морозний вітер в гай і ліс|| Подув з холодних міст||
Й нещадно з дерева обніс|| Червоно-жовтий лист.||| |
середній | із жалем |
І висне небо в ті часи,|| Немов циновий дах,||
І стигнуть краплі від роси,|| Як сльози,|| на гілках.||| |
середній | сумна |
А ти,|| що осені настиг||
Та просвітку не знав,|| Чи хоч єдиний лист зберіг,|| За котрим жалкував?||| |
пришвидшений |
питальна |
І чи хоч краплю теплих сліз|| Зоставив від весни,||
Щоб плакать так,|| як плаче ліс|| За літом восени?||| |
середній | питальна |
2. Виразне читання вірша Я. Щоголіва «Листопад» напам’ять.
3. Евристична бесіда й завдання до аналізу.
1) До якої лірики належить ця поезія (До пейзажної.)
2) Чи пов’язаний цей вірш із людиною? Якщо так, то яким чином? (Пов’язаний; вживається уособлення, оживлення природи — листопад наділяється здатністю до людських почуттів: жалкував, зберіг, теплі сльози, плакати.)
3) Знайдіть у вірші художні засоби і з’ясуйте їхню роль у творі.
Епітети |
Порівняння |
Метафори |
Фразеологізми, сталі вирази |
нещадно (об |
як сльози; як |
звелося літо, | день за днем, |
ніс), червоно- | плаче ліс |
серпень дав, ве- |
просвітку не |
жовтий (лист), |
ресень майнув, |
знати, хоч | |
циновий (дах), | висне небо, | краплю сліз, | |
холодних |
стигнуть крап- |
плакати за ким | |
(міст), теп- | лі, плаче ліс | холоднии — | |
лих (сліз), єди- |
теплих | ||
ний (лист) |
4) Чи може цей вірш мати підтекст (прихований, символіч¬ний зміст)? (Так, останні строфи можна розуміти і як звернення до людини, що досягла своєї «осені» — похилого віку: чи гідно вона прожила, чи є що добре згадати, за чим жалкувати.)
5) Яка головна думка твору? (Усе в природі змінюється, тече, але повертається, здійснюється кругообіг у природі; треба вміти відчувати красу навколишнього.)
4. Визначення рими і ритму вірша.
Зве|ло|ся| лі|то, і| не| знать|,
Як Ідень |за.| днем| ми]нув|,
І |сер|пень| дав|, що| мож|на| дать|,
І |ве|ре|сень| май|нув|™
Ритм:
Рима: знать — дать, минув — майнув.
5. Гра «Прочитай назви».
Олесь Кмітливець зашифрував застарілі назви місяця листо¬пада. Прочитайте й поміркуйте, включивши свою уяву, фанта¬зію та знання мови, чому виникли такі назви.
(Читається за лінією навхрест від виділених складів: «напівзимник», «ворота зими», «грудкотрус», «листопадень», «падолист», «братчини».)
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Знайти й записати народні прислів’я, прикмети про листопад; описати народно-релігійні свята або створити власний етюд (замальовку, твір-опис) «Листопад», використовуючи виразні деталі (див. Додаток до уроку 25). (Можна підготувати виразне читання інших віршів Я. Щоголіва про природу.)
V. ПІДСУМОК