Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника, його віршами про народно-релігійні свята й обряди; розвивати навички виразного читання, аналізу, визначення художніх засобів у поезіях; висловлення власних суджень про сутність зображеного в художньому творі; виховувати пошану до звичаїв і традицій народу, батьківського дому.
Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, тексти народних колядок та щедрівок, ілюстрації до них.
Теорія літератури: ліричний вірш, ліричний герой, колядки, щедрівки.
Хід уроку
I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Аналіз письмових робіт
2. Заслуховування повідомлень про видатних українців.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя.
Письменнику Богдану-Ігорю Антоничу, із творчістю якого ми будемо знайомитися сьогодні, доля відвела всього 28 років життя. Але навіть за цей короткий строк він устиг видати шість збірок прекрасних, неповторних поетичних творів і стати одним із найвідоміших літераторів України.
Народився Богдан-Ігор Антонич у с. Новиці на Лемківщині (нині — територія Польщі) в сім’ї священика. Два імені йому дали згідно з греко-католицькою церковною традицією. Початкову освіту хлопець отримав удома, бо мав слабке здоров’я, потім навчався в єдиній у тому краї польській Сяноцькій гімназії, до речі, українських там взагалі не було. У цьому навчальному закладі українській мові відводили дві години на тиждень.
Перші вірші Антонич почав писати ще в дитинстві польською мовою, а під час навчання у Львівському університеті — вже українською.
Антонич-гімназіст захоплювався музикою, добре грав на скрипці, виступав на шкільних концертах і навіть сам складав мелодії. Також він чудово малював, знав і розумів образотворче мистецтво.
Відомий такий цікавий факт із життя Антонича-студента. У Львівський університет приймали дуже мало студентів, усього 10 %. Українці на заняттях мали право сидіти, а от студенти-євреї — лише стояли. При цьому діяли суворі правила — поляки сідали праворуч від проходу, українці — ліворуч. Якось Богдан-Ігор і майбутній композитор Роман Савицький запропонували сісти біля себе студентці-єврейці, за що їх цілу перерву потім били поляки. Але друзі підтримали Богдана-Ігоря та Михайла і зробили те ж саме наступного дня, адже вважали неприпустимим поділ і привілеї за національними ознаками.
Вірші Богдана-Ігоря Антонича життєрадісні, передають залюбленість поета у рідну природу, прадавні звичаї, традиції на¬роду. Ось як про це пише відомий письменник, літературознавець Дмитро Павличко:
«У кожної людини буває такий день, коли вперше радієш сонцю, коли вперше деревами тішишся, збагнувши, що вони гарні, коли тихі радощі, збуджені в душі красою листка чи пелюстки, вперше переходять у здивування — в таке почуття, яке бра¬ком точнішого слова назвати можна щастям. Такі дні, здається, більшість людей переживає в дитинстві. До таких днів ми повертаємося спогадами. І нема на світі зеленішої левади, як та, через яку біліла твоя перша стежка до школи, і деревини кра¬щої немає, як та, в якій ти вперше впізнав живе єство, і сонця ласкавішого нема, як те, яке хотів ти підняти, немов блискучий таріль, із голубого дна калабані. У сфері таких почуттів живе Антонич…»
І це ми з вами відчуємо, ознайомившись із віршами поета.
2. Виразне читання віршів «На шляху», «Весна», «Назустріч».
3. Слово вчителя.
Дуже любив Б.-І. Антонич звичаї, традиції, свята рідного на¬роду, прадавні легенди й міфи, біблійні оповіді. Під надзвичайно оригінальним кутом бачить він Різдво, Коляду. Поет так любить свою Лемківщину, що вона здається йому центром Всесві¬ту, місцем, де відбуваються найважливіші події світу.
4. Виразне читання поезії «Різдво».
5. Словникова робота.
Лемки — жителі Лемківщини;
к р и с а н і — капелюхи з крисами (полями);
завія — заметіль, метелиця;
стріха — дах;
М а р і я — Божа Матір.
6. Обмін враженнями щодо прочитаного.
7. Виразне читання поезії «Коляда».
8. Словникова робота.
Коляда — різдвяна величальна пісня;
Ясна Пані — Богоматір;
с а р н а — гірська коза.
9. Обмін враженнями щодо прочитаного.
10. Робота в групах.
1-ша г р у п а коментує зміст (робить частковий аналіз) вірша «Різдво».
2-га група пояснює зміст вірша «Коляда».
3-тя група порівнює вірш «Різдво» й «Коляда» з народ-ними колядками й щедрівками.
4-та група визначає художні засоби та їхню роль у творах.
((Місяць) круглий; принесли місяць; сніговій (завії); ніч крутиться; у долоні у Марії — місяць; місяць — золотий горіх; те¬шуть теслі; тешуть з срібла сані; стелиться путь; (синь) незнану; веснянії (сни); очі наче у сарни; Ясна Пані; ходить сонце у кри- сані; снігом стелиться життя.)
Орієнтовні відповіді
1-ша група.
Поет переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Хрис¬та й говорить, що Бог народився у його лемківському краї, на санях, а лемки, як ті давні волхви, пастухи, принесли в дарунок місяць круглий. І цей місяць у долонях Божої Матері як золотий горіх.
Цю поетичну картину можна зрозуміти по-різному — і як фантазію автора, і як символічну думку — Бог у кожному краї, у кожній оселі і в серці кожної людини.
2-га група.
У поезії «Коляда» говориться про дорогу Божого Дитяти. Люди радіють народженню Христа-Спасителя, «тешуть теслі з срібла сани», у яких повезуть його в «синь незнану». Поряд — Божа Матір із великими печальними очима. Поки що Дитя малень¬ке, спить собі безтурботно, але Мати передбачає тернистий шлях життя і місію, йому призначену — «снігом стелиться життя», тому й «плаче Пані».
3-тя група.
У народних колядках та щедрівках теж славиться народження Сина Божого, вказується на велике свято роду людського, усіх християн, як, наприклад, у щедрівці «Добрий вечір тобі, пане господарю!». Разом із тим тут є величання господарів, побажан¬ня їм усіляких гараздів. Поет вдається і до передхристиянсь- ких мотивів, що стосуються урожаю, приплоду худоби й т. ін. У народних колядках і щедрівках частими є повтори, пестливо- зменшувальні слова, художні засоби прості, використовуються здебільшого епітети. У поезії Б.-І. Антонича — картини більш складні, можливо, з підтекстом, з художніх засобів превалю¬ють метафори.
4-та г р у п а. Серед художніх засобів трапляються епітети (сніговий, круглий), порівняння (очі наче у сарни), повтори (тешуть теслі), метафори (місяць — золотий горіх) тощо. Ці засоби допомагають яскравіше змалювати картини життя, авторські почуття й переживання.
11. Оголошення результатів роботи в групах.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
Гра «Прочитай вислів».
Олесь Кмітливець просить допомогти йому прочитати народний вислів, який часто мовиться, коли людина вирушає в дорогу чи розпочинає важливу, важку справу. Цей вислів закрутила завірюха-завія.
Відповідь: Ну, з Божою поміччю!
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Навчитися виразно читати, аналізувати вірші Б.-І. Антони- ча, підготуватися до тематичного оцінювання.
VII. ПІДСУМОК