Мета: допомогти учням глибше засвоїти ідейно-художній зміст твору, оцінити художню майстерність автора; розвивати навички аналізу ліро-епічних творів, характеристики героїв, визначення художніх засобів та їхньої ролі у творі; розвивати вміння висловлювати власні погляди щодо прочитаного, ідей творів; виховувати почуття патріотизму, мужність, самовідданість, любов до свого народу й бажання йому служити.

Обладнання:            портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до твору, що вивчається; матеріали про княжу Україну.

Теорія літератури: історична поема, характеристика героя.

          Хід уроку         

I.       ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II.      МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1.         Виразне читання уривка з поеми О. Олеся.

Учні виразно читають уривок із поеми, який їм найбільше запам’ятався, найсильніше їх вразив.

2.         Переказ поеми.

(Використовується інтерактивний метод «Словесне малювання».)

3.         Огляд ілюстрацій.

IV.    ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1.         Інтерактивна вправа.

Визначення теми та основної думки твору (учні пропонують всі можливі варіанти, які записуються на дошці, обговорюються, залишається найкращий).

(Використовується метод «Мозкова атака».)

Орієнтовна відповідь

Тема: зображення героїчного вчинку хлопця, який урятував Київ від печенігів. Основна думка: уславлення подвигу невідо¬мого героя.

2.         Гра-дослідження інтелектуалів.

Беруть участь три учасники (або шість за бажанням; пред¬ставники ряду, варіанту, групи), всі інші — вболівальники.

Учасники гри при потребі можуть скористатися порадою своїх групи, ряду.

Кожен учасник витягає по черзі дві картки із цитатами з по¬еми «Печенізька облога Києва» О. Олеся і дає відповіді на пи¬тання. Правильна відповідь оцінюється у два бали. Крім визна¬чення переможця гри, вчитель може оцінити гравців за кількіс¬тю набраних балів.

            К а р т к а 1

Стали думати кияни,

Де їм лицаря знайти,

Щоб із міста на той берег

Сміло зважився пройти.

1)         Чому не знайшлося серед киян лицаря і справу дору¬чили малому хлоп’яті?

2)         Чому треба було йти «на той берег», якщо нині Дніп¬ро протікає посеред Києва?

3)         Про яку форму правління у давньому Києві свідчать наведені рядки?

            К а р т к а 2

А в той час гуляє Претич

З дужим військом за Дніпром.

Та не станеш буйним вітром

І не зробишся орлом.

1)         Чому, замість того щоб охороняти місто, воєвода з

військом «гуляв за Дніпром»?

2)         У чому була недосконалість Київської фортеці?

3)         Який художній засіб ужитий у цих рядках?

                        К а р т к а 3

А на сонці сяє зброя,

Сяють, блискають списи.

Як пробитися крізь хмару,

Як пройти через ліси?!

1)         Де відбувається дія — у небі, в горах,      у лісах?

2)         Що говорить про військо печенігів дієслово «сяє», «сяють»?

3)         Що додають до характеристики юного    героя ці рядки?

                        Картка          4

Вдалині Дніпро синіє™ Хлопчик плаче, як ягня:

— Чи не бачили ви, дядьку Тут буланого коня?

1)         Чому Дніпро синіє вдалині, адже дія Києві?       відбувається  у

2)

3)         Чому хлопчик плаче, як ягня? Який це «буланий» кінь?

Картка 5

Ось уже і любий берег,

Хвилі весело шумлять™

Він оглянувся — далеко Вороги його стоять.

1)         Чому берег названий любим, а хвилі — веселими?

2)         Про що свідчить те, що вороги залишилися позаду від хлопця?

3)         Який художній засіб використаний у вислові «хвилі весело шумлять»?

            Картка          6

Прибігає, важко диха,

Ледве встоїть на ногах™

Закричав — і гнів палає

В вогняних його словах.

1)         Чому герой «важко диха», «ледве встоїть на ногах»      ?

2)         На кого гнівається хлопець?

3)         Який художній засіб ужито у виразі «гнів палає»?

3.         Слово вчителя.

За жанром твір О. Олеся «Печенізька облога Києва» визна¬чається як історична поема. Перевіримо це, пригадавши, що таке поема та які її ознаки.

Ознаки поеми:

—        зображення подій і характерів переважно високого, ге¬роїчного змісту;

—        єдність епічної розповіді та глибокої ліричності;

—        піднесена, яскраво-емоційна мова;

—        ліричні відступи;

—        наявність дійових осіб;

—        докладність зображення подій та персонажів;

—        тривалий час дії;

—        віршована форма;

—        середній обсяг.

Висновок. Твір О. Олеся за основними пунктами відповідає визначенню ліро-епічного жанру поеми. За тематикою її можна назвати історичною поемою, тому що розповідь ґрунтується на реальному історичному факті, засвідченому в літописі.

4.         Читання віршів О. Олеся із циклу «Княжа Україна», коментування їх, визначення авторської позиції.

Ця робота здійснюється за тієї умови, якщо дозволяє час.

5.         Колективна характеристика хлопчика, героя поеми «Печенізька облога Києва».

V.        ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти усний твір-судження про героїчні вчинки дітей у різних життєвих ситуаціях.

VI.      ПІДСУМОК