Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника, допомогти їм усвідомити ідейно-художній зміст вірша «Пісні»; розвивати навички виразного читання поезій, коментування, аналізу їх змісту, висловлення власних думок з приводу прочитаного; виховувати пошану до батьківського досвіду, народної творчості.
Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до біографії, фотоматеріали, аудіозаписи.
Теорія літератури: віршові розміри.
ХІД уроку
І. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ й МЕТИ УРОКУ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Аналіз письмових творчих робіт, зачитування кращих, запис до альбому «Перлинки учнівської творчості».
IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя.
Ви можете собі уявити, що один із восьмикласників став відомим у країні поетом, видав свої твори друком? А у Максима Рильського саме так і було — в 15 років уже вийшла його перша поетична збірка.
Народився Максим Тадейович Рильський у сім’ї відомого вченого-етнографа, який мав маєток у селі Романівці, що на Житомирщині. Мати його була простою селянкою. Хлопчик ріс серед прекрасної природи, в оточенні працьовитих і співучих людей. Враження дитинства позначилися на всій творчості поета.
М. Рильський навчався спочатку в одній із Київських гімназій, потім у Київському університеті на медичному, а тоді історико-філологічному факультеті; одержав ґрунтовну освіту. Ось неповний перелік його спеціальностей: фольклорист, мистецтвознавець, літературний критик, перекладач і, звичайно ж, письменник. Його за визначні наукові досягнення обрали академіком АН УРСР та АН СРСР, він був головою правління Спілки письменників України, депутатом Верховної Ради, очолював науково-дослідний інститут.
Перу М. Рильського належить багато чудових віршів про природу, рідну мову, народні пісні, про музику й театр, про од¬вічні людські цінності. Вірші митця красиві й мелодійні, деякі з них покладено на музику.
2. Виразне читання вірша М. рильського «Пісні».
3. Словникова робота за питаннями учнів.
4. коментування поетичних рядків вірша.
Коли пісні мойого краю Пливуть у рідних голосах,
Мені здається, що збираю Цілющі трави я в лугах.
— Коли автор чує пісні рідною мовою, йому згадується ди¬тинство і все найкраще, з ним пов’язане — матусина колискова, її турбота й ласка, сільські друзі, мандри по луках і гаях у пошуках цілющих трав та ягід.
В піснях і труд, і даль походу,
І жаль, і усміх, і любов,
І гнів великого народу,
І за народ пролита кров.
— Народні пісні виникли дуже давно, їх існує багато видів — календарно-обрядові, історичні, побутові. Це ніби поетична іс¬торія народу, у якій відображається боротьба проти загарбників, уславлюється мужність синів та дочок народу, лицарські чесно¬ти кращих представників людства.
В піснях — дівоча світла туга І вільний помах косаря,
В них юність виникає друга,
Висока світиться зоря.
— Дуже багато пісень присвячено коханню, вірності і зраді, нерозділеним почуттям. Пісня допомагає в праці, дає змогу при¬гадати щасливі дні юності, високі мрії та помисли молодих.
Люблю пісні мойого краю,
Та не спинюсь на тім лишень.
З любов’ю вухо привертаю До братніх на землі пісень.
— У піснях висловлюються людські почуття й переживання, уславлюються любов, природа, кращі людські якості. Це те, що об’єднує пісні різних народів і самі народи. Дуже часто на кон¬цертах, наприклад, глядачі, навіть не знаючи мови, розуміють зміст душевної пісні.
Немає людності такої,
Громади жодної нема,
Яка б із давнини глухої Ішла по всесвіту німа.
— Кожен народ має свої пісні, свої улюблені мелодії та му¬зичні інструменти. Пісня — один із видів усної народної твор¬чості, і саме вона сприяла виведенню людей «у люди».
Багато голосів на світі,
Як барв на поверхні земній,
Та всі вони в єдине злиті У мрії людства віковій.
— Мрії у людей усіх національностей і держав одні — про добробут, любов, щастя, мир, працю, тому й пісні «в єдине злиті».
Це — рук стискання працьовите,
Це — серць братання у бою.
Жагу пісень, в труді омитих,
Люби, як брат сестру свою.
— Пісні підтримують людину в труді і в бою, допомага¬ють вистояти в складних життєвих ситуаціях, передають силь¬ні почуття — «жагу», розважають, піднімають настрій, тому за¬слуговують на любов і повагу.
У кожній мові, в кожнім слові Краси майбутнього шукай,
Де в неохмареній любові Розквітне світу небокрай.
— Поет упевнений, що мова, пісні кожного народу — прекрасні, бо втілюють народний досвід, народну мудрість, народне уявлен¬ня про красу й щастя. Він з оптимізмом дивиться в майбутнє.
5. інтерактивна вправа.
(Використовується метод «Мозкова атака».)
Визначення головної думки твору.
Орієнтовна відповідь. Народні пісні — це поетична історія народу, відображення його переживань, мрій, це те, що об’єднує різні народи на земній кулі.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
Олесь Кмітливець просить розшифрувати назву одного з кращих віршів М. Рильського, де є такі рядки:
Ми працю любимо, що в творчість перейшла,
І музику палку, що ніжно серце тисне.
У щастя людського два рівних є крила:
Троянди й виноград красиве і корисне.
Відповідь: «Троянди й виноград»
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Навчитися виразно читати, аналізувати вірш «Пісні», визначати художні засоби; зробити ілюстрації; вивчити напам’ять за бажанням увесь вірш чи його уривок.
VII. ПІДСУМОК