Мета: ознайомити учнів з деякими поезіями М. Рильського; дати поняття про віршові розміри — ямб і хорей, про стопу та строфу; формувати навички визначення віршових розмірів, ритму; розвивати творче, образне мислення, відчуття ритму; виховувати естетичні почуття, любов до поезії.

Обладнання:            картки, кросворди, таблиці з теорії віршування.

Теорія літератури: ямб, хорей, стопа, строфа.

          Хід уроку         

I.       ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II.      МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

1)         Виразне читання віршів М. Рильського «Ознаки весни» й «Порада», їх коментування (висловлення вражень, свого розуміння головної думки).

2)         Огляд ілюстрацій.

IV.    ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Слово вчителя.

Кожен вірш, як ви знаєте, має свій ритм, свою мелодію. Ці ритми бувають різні (а відповідно, і звучання, настрій твору) — бадьорі, мажорні або сумні, протяжні, мінорні, спокійні, ліричні, плавні.

Від чого саме це залежить, ми дослідимо на сьогоднішньому уроці.

2.         Завдання для учнів.

(Це завдання є індивідуальним, його виконують усі бажаючі, ті, хто займається танцями, музикою.) Визначити (практично), який танець можна протанцювати під подані віршовані рядки — вальс (раз, два, три, раз, два, три) чи, наприклад, гуцульський танок на мотив коломийок (раз-два, раз-два, раз-два).

1)         Спить мій малесенький, спить мій синок.

Спить він, наслухавшись дивних казок.

(Олександр Олесь.)

2)         Народився Бог на санях

в лемківськім містечку Дуклі.

Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий.

(Б.-І. Антонич.)

3)         Очерет мені був за колиску;

В болотах я родився і зріс.

Я люблю свою хату поліську.

Я люблю свій зажурений ліс.

(Д. Фальківський.)

4)         Ой там в саду зеленая трава по коліна.

Ой за добрим чоловіком жінка як калина.

(Народна коломийка.)

5)         Віє вітер, віє буйний, віє за горою

Мороз ходить, мороз бродить під руку з весною.

(Б.-І. Антонич.)

6)         У синьому небі я висіяв ліс,

у синьому небі, любов моя люба, я висіяв ліс із дубів та беріз, у синьому небі з берези і дуба.

(М. Вінграновський.)

(1, 3, 6 — відповідає ритму вальсу, 2, 4, 5 — ритму гуцуль¬ського танцю.)

3.         Визначення віршового ритму різних поезій.

Спить мій малесенький, спить мій синок .

Спить він, наслухавшись дивних казок.

| /         | /         | /         | / (О. Олесь.)

| І | І – Один наголошений склад чергується з двома ненаголошени- ми (ритм вальсу).

Народився Бог на санях                               |____ | ____ | ____  | |

в лемківськім містечку Дуклі.            | ^^ | ^^ | ^^ | ^^ |

Прийшли лемки у крисанях                       ¹ — — | — — | — — |——|

і принесли місяць круглий.                        ¹ |___ |__ __ |– ¹_ – |- ¹_ – |

(Б.-І. Антонич.)

Один наголошений рядок чергується з одним ненаголоше- ним (ритм коломийки, гуцульського танцю, а також нагадує ритм серця).

4.         Слово вчителя.

Коли ми вимовляємо наголошений склад, то можна плесну¬ти в долоні, притопнути. Можливо, саме тому повторювана гру¬па складів з одним наголошеним складом називається стопою.

Бувають стопи з двома складами: ——, трьома складами: —^ -^. У стопі може бути лише один наголошений склад. Інколи зустрічаються двоскладові стопи без наголосу: — ^. Це — пірихій. Двоскладова стопа з наголосом на першому складі — хорей: — з наголосом на другому складі — ямб: ^—.

Таким чином, вірш Б.-І. Антонича, уривок з якого наведе¬но, написаний чотирьохстопним хореєм.

5.         Гра «Турнір літературознавців».

І т у р. Бере участь увесь клас.

Перші десять учасників, які правильно виконають завдання, виходять у другий тур.

Завдання: поєднати поняття із їхнім визначенням.

 

II тур. П’ять учнів, що найшвидше виконають завдання, виходять у ІІІ тур.

Завдання: відновити переплутані рими:

Білі цуцики гуляють на соломі,

Сонце гріє смішні мордочки;

Тіні віт дрижать на домі білім;

Плине чапля в синій вишині.

(М. Рильський.)

Більше розуму та хисту,

Талану без краю;

Мати чисту, добру,

Вдачу кременисту, чесну —

Ось чого бажаю.

(М. Вороний.)

Там, де гори і долини,

Де вітровій гуляє.

Там цвіте краса-країна З дивним Сльозолий ім’ям.

(В. Симоненко.)

На траві роси немає,

Дим прослався над селом,

Землю черкає ластівка Крилом розтривоженим.

(М. Рильський.)

III       тур. Три учні, які найшвидше виконають завдання, виходять у IV тур.

Визначити віршові розміри віршів М. Рильського «Пісні», «Порада», «Ознаки весни».

Коли пісні мойого краю                                   | ^^__ | ^____ | _|____ | ^________ | _|_

Пливуть у рідних голЗсах,                               | ______ | ______ |___________ |                     |

Мені здається, що збираю                                | ^^__ | _|^___ | _|^___ | _|^_______ | _|_

Цілющі трави я в лугах.                                   |_____ |_____ |_____ |_______ |

Це чотирьохстопний ямб.

Мені казав розумний садівник:                     |_____ |_____ | ^^__ | | _|^________ |

«Коли ти пересаджуєш ялинку,                    | _|___ | _|^ ^^ | ^^__ | ^^ _|_ | _|____ |____ _

Відзнач північний і південний бік ^|—— |—— | *___________ — |——| —-—|

І так сади: ростиме добре й гінко». ^| —- — | —- — | -________ – — | – – — | -_ – — |

Це п’ятистопний ямб.

 

Вона — у кузні, де нетерпеливо У перегони грають молотки,

У верболозі, сплетенім примхливо , Що червоніє тйхо край ріки.

Це п’ятистопний ямб.

IV       тур.

Завдання: скласти віршик за словами в кінці поетичних рядків.

Завдання: скласти віршик за словами в кінці поетичних рядків.

             берегами

             яворів

             над полями

             спів

або

або

… пливуть … сонні . йдуть

…далина … в прибої . зелено-голубою . долина

 (У виконанні цього завдання можуть брати участь усі учні класу.)

6.         оцінювання роботи учнів, визначення переможців.

V.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити теоретичні поняття. Скласти поетичні рядки за схемою:

| _ – | _-| _ – | _-| _ – | _-| _ – | _-| Підготуватися до бесіди з позакласного читання (за групами).

VI.    ПІДСУМОК