Мета: допомогти учням усвідомити красу й силу поетичного слова, викликати інтерес до самостійного читання; розвивати навички виразного читання поезії, її аналізу, висловлення власних думок та вражень від неї; виховувати естетичні почуття, любов до природи й поезії.

Обладнання:            книжкова виставка «Українські поети про природу», пейзажні картини, аудіозаписи голосів природи.

Теорія літератури: строфа, віршові розміри, стопа, ямб, хорей, пірихій.

         ХІД уроку

I.       ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II.      МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1.         Перевірка домашнього завдання.

Зачитування учнями власних поетичних рядків, складених відповідно до схеми.

2.         Відгадування головоломки.

Хто залишив сліди?

А це чиї сліди?

(Ямб.)

(Хорей.)

IV.    ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1.         Презентація окремими групами віршів українських поетів про природу. Теми віршів

1)         Пори року в поетичному зображенні.

2)         Краса природи, її гармонія.

3)         Екологія, охорона природних багатств.

4)         Природа й людина, людські почуття.

План презентації

1)         Автор твору (можливо, його коротка характеристика).

2)         Назва твору.

3)         Виразне читання вірша.

4)         Його аналіз або коментування.

5)         Висловлення особистого ставлення до прочитаного. Виділення деталей, штрихів, художніх засобів, які привернули увагу, запам’яталися.

6)         Визначення віршового розміру, рими.

7)         Висновок щодо загального звучання твору, його настрою, майстерності автора.

8)         Представлення ілюстративних матеріалів, порівняння з творами образотворчого мистецтва, можливо, музичними творами і под.

2.         Слово вчителя.

Вірші про природу, у яких передаються почуття, переживання, настрій ліричного героя при спілкування з природою — це пейзажна лірика.

Дуже любить природу і тонко її відчуває видатна українська письменниця Ліна Костенко. Ось послухайте:

Мене ізмалку люблять всі дерева,

І розуміє бузиновий Пан,

Чому верба, від крапель кришталева,

Мені сказала: «Здрастуй!» — крізь туман.

Чому ліси чекають мене знову,

На щит піднявши сонце і зорю.

Я їх люблю. Я знаю їхню мову.

Я з ними теж мовчанням говорю.

Тож увійдімо й ми в царство природи, створене поетичною уявою Ліни Костенко,— із заростями лопухів та кропиви, паху¬чим бузком під вікном, пишною бузиною. Тут живе Бузиновий Цар із трьома доньками, зі своїми підданими — квітами та ко¬машиним військом.

3.         Виразне читання вірша Л. Костенко «Бузиновий Цар».

4.         Евристична бесіда.

1)         Як уявляють собі Бузинового Царя бабуся та онук?

2)         Як ставиться до своїх героїв автор? А ви?

3)         Один із художніх засобів — уособлення, тобто зображення предмета чи явища як живих істот. Чи є у вірші «Бузиновий Цар» уособлення?

4)         Зробіть «словесний малюнок» уособленого образу саду й неуособленого.

5)         Визначіть головну думку твору.

5.         Виразне читання віршів Л. Костенко «красива осінь вишиває клени»,

«Ще назва є, а річки вже нема», «Ліс ще живий».

6.         коментування змісту віршів.

Учні коментують зміст віршів, виражають своє ставлення до прочитаного, виділяють найбільш яскраві художні засоби, гово¬рять про настрій твору (бажано пов’язати це із визначенням вір¬шового розміру).

IV.    ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Розгадайте головоломку Олеся Кмітливця, і ви дізнаєтесь, що думає Л. Костенко про поезію.

 

Відповідь:

Поезія — це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі.

V.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до тематичного оцінювання.

VI.    ПІДСУМОК