Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст оповідання; розвивати навички складання плану твору, переказу за планом, характеризування героїв, оцінювання їхніх дій та вчинків; виховувати кращі людські якості: доброту, совісність, співчуття, відповідальність.

Обладнання:            портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них.

Теорія літератури: оповідання, характеристика героїв, художні засоби виразності.

          Хід уроку         

I.       ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II.      МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1.         Перевірка домашнього завдання.

1)         Зачитування епізодів з оповідання В. Кави, які запам’яталися найбільше.

2)         Огляд ілюстрацій.

2.         Складання по пам’яті (або за текстом) плану оповідання.

Орієнтовний план

1)         Митько поспішає до Федорка.

2)         «Орда» шестикласників.

3)         Снігова баталія.

4)         Дівчачі змагання.

5)         Замашна сніжка.

6)         Підбите око.

7)         Докори сумління.

8)         Під вікном у Ніни.

9)         Роздуми про підступний луг.

10)       Митько готовий будь-як залагодити провину.

11)       Несподіваний подарунок.

3.         Переказ оповідання за планом.

IV.    ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1.         Робота в групах.

Робота здійснюється в групах (або усі учні виконують за¬вдання по черзі).

Група психологів

Завдання: пояснити психологічний стан героїв, визначити риси характеру героїв за поданими уривками з оповідання:

«Убоїсько ти моє,— скрушно хитає головою мати й так ди¬виться на Митька та його забризкане пальто, що хлопцеві хоч крізь землю провались».

(Мати любить сина, але переживає, що той десь довго гуляє, мало приділяє уваги урокам і може потрапити в небезпечні си¬туації. Митько енергійний, допитливий, з радістю пізнає світ, він совісний, розуміє свої недоліки.)

«Митько й Федорко образилися, відійшли до верби, що на¬гнулася над змерзлою копаночкою. Обтрусилися й стали вголос лаяти “шостаків”. Чи ти бач — “старшокласники”! “Четверта¬ки” для них малеча! Та дай будь-якому “шостаку” їхню задачу на сім дій — жоден не розв’яже!»

(Хлопці не агресивні, емоційні, культурні — не вживають лайки на відміну від інших школярів, усвідомлюють істинну цін¬ність розуму — міряють його вмінням роз’язувати задачі.)

«А Митько боком-боком за кущі й прожогом до хати. Матері вдома не було. Роздягнувся, схопив якусь книжку на столі й гай¬нув на піч. Розгорнув книжку, невидюще дивився у неї й не ро¬зумів, чи це географія, чи українська література.

“Хіба ж я хотів? — виправдовувався сам перед собою.— Я ж просто так кинув, бо сніжка ловка зліпилася”.

“А вона хотіла собі око калічити? — єхидно обізвався перший голос.— Вона що, зумисне на твою важку сніжку набігла?”

“Е, а хто бачив? — боронився Митько.— Стільки ж тоді сні¬жок летіло. Навіть Федорко не помітив, куди вцілила моя, хоча стояв поруч. А може, то і не моя?…”

Єхидний голос презирливо мовчав, від чого Митькові стало ще важче.»

(Митько вразливий, гостро відчуває свою провину, розкаюєть¬ся, щиро жалкує про свою необережність. Хлопця мучить сум¬ління, хоча про його участь у неприємності з Ніною ніхто й не здогадується.)

Група мовознавців

Завдання: пояснити значення фразеологізмів, з’ясувати си¬туації, у яких вони можуть уживатися. Скласти кілька речень.

Хоч крізь землю (соромно, незручно).

Тільки його й бачили (швидко зник).

Шапкою можна докинути (недалеко).

Поціляти у білий світ (кидати мимо мішені, не влучати).

Голод візьме своє (дуже зголодніти).

Тенькнуло в грудях (раптово злякався, стривожився).

Водичка під носом не обсохла (малий ще).

Застиг стовпом (став непорушно — від переляку, здивування).

Г р у п а і с т о р и к і в

Завдання: дослідити прикмети часу (коли, про який при¬близно час було написане оповідання).

(Можливо, судячи з біографії письменника та прикмет часу в оповіданні, йдеться про повоєнні десятиліття: колгосп, сіль¬маг, не всі села повністю електрифіковані, люди користуються піччю, рогатинами, чавунчиками. Самі пиріжки з калиною свід¬чать про це.)

Г р у п а л і т е р а т у р о з н а в ц і в

Завдання: визначити, до яких художніх засобів належать дані вирази, яка їхня роль в оповіданні В. Кави «Пиріжок з калиною».

Забризкане (пальто); хоч крізь землю провались; пухкого (хліба); одбатовує; пошвендяв; осоругом (луки); в’ється невесе-ла думка; гультіпака; шапкою можна докинути; сутінки не-сміливо підкрадаються до кущів; пронизливі (висвисти); заква-пилися, наче помітили пожежу; чіплятися, мов клей; низень-кий та худенький; замерзла (копаночка); пекла образа; брешеш; поцілити у білий світ; непроханих («помічників»); вода засича¬ла; вереск сколихнув; голе (гілля); недоброго (почуття); стриво-жений (гурт); витріщився; єхидний (голос); невеселими (думка¬ми); голод візьме своє; пряма, як стріла, дорога; довшу й незруч¬ну; стежка в’ється городами; підпухле, почервоніле; порожній, понурий (луг); мати чистить-чистить; тицяє; капуста здоро¬вецька, як чавунчик на поросячу картоплю; водичка під носом не обсохла; ярий (вогонь); стояли, як дурні; тоненька цівочка тепла в очах; крізь пухкий білий бік визирає червоне калино¬ве око; сніг переливався сріблом; місяць погнався за ним, захе¬кався, спинився.

2.         Оголошення результатів роботи в групах; висновки, коментар учителя.

3.         Колективне характеризування героя.

Завдання: довести, що Митько:

4.         Проблемне запитання.

—        Чи справді пиріжок з калиною в однойменному оповідан¬ні В. Кави — диво?

V.      ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Гра «За ходом шахового коня».

Олеся Кмітливця дуже вразила ця історія і він зашифрував на шаховій дошці прислів’я, яке, на його думку, відповідає ідеї оповідання. Прочитайте його.

Відповідь: Хто чисте сумління має, спокійно спати лягає.

VI.    ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти усний твір «Як я ставлюся до Митька та його вчинку» або «Пиріжок за підбите око».

VII.   ПІДСУМОК