Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника, із жанром гуморески, змістом твору «Перший диктант»; розвивати навички виразного читання, переказу гумористичних творів, висловлення власних думок щодо прочитаного, майстерність автора; виховувати почуття гумору, оптимістичне світобачення.
Обладнання: портрет письменника, ілюстративні матеріали до його біографії, збірки творів письменника, ілюстрації до них.
Теорія літератури: засоби комічного, гумореска.
Хід уроку
I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Заслуховування усних творів-роздумів за оповіданням В. Кави «Пиріжок з калиною».
IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя.
«Я походжу із селян. Народився на Полтавщині. Батьки мої мали дуже багато дітей і дуже мало грошей. Було це ще за царського часу. Закінчив я сільську школу, а потім військово- фельдшерську. Працював фельдшером і далі вже вчився самотужки.
Книжки читати я любив змалку: все думалося та гадалося, що то за люди такі є на світі, що вміють вірша скласти чи книжку написати, але про те, щоб самому щось таке скласти, про це не мріялося.
Після революції пішов працювати в газету. Вдачі я змалку був не сказати, щоб дуже сумної, а зовсім навпаки: по молодості сміялося весело й розложисто. Одного разу заради жарту, я написав невеличкий твір про непорядки в нашій газетній роботі. Сміху було, хоч лопатами вигортай! Усі співробітники радили мені писати твори для газети.
— Та не вийде в мене! — кажу.
— А ви спробуйте!..
Іноді виходило, іноді не виходило. Згодом почало частіше “виходити”, ніж “не виходити”. Почав частіше братися за Гоголя, Щедрина та Чехова. Читав, думав: “Чому смішно? Звідки сміх?”
Дістав словник, збірники приказок. І прислухався. Прислухався і в трамваях, і на базарі, і на ярмарках, і по поїздах,— чому сміються, чого так весело?.. І записував.
У більшості моїх творів нічого вигаданого немає: це все власні спостереження, все це було побачено, почуто, пережито.
Розуміється, все оброблено з мого погляду.
.Моя зброя — сміх! Я глузую, кепкую, а частенько просто усміхаюсь»,— так писав про себе видатний український гуморист Остап Вишня (справжнє його прізвище та ім’я по батькові — Губенко Павло Михайлович).
Його творами захоплюється вже не одне покоління українців і не лише в Україні. Л. Кравчук писав: «… Його люблять і заокеанські українці — в Канаді, в Сполучених Штатах Америки. Його чудові гуморески і фейлетони читали і читають десятки тисяч українців, яких .доля закинула за океан.»
Гумор — це те, що допомагає людині жити, долати труднощі. Сміхом можна більше вразити, ніж навіть лайкою. Недаремно ж про Остапа Вишню склали в народі прислів’я: «Де Остап Вишня, там міліція лишня», а газети, журнали з його творами розходилися мільйонними тиражами. Письменник придумав но-вий жанр гумористичних творів — усмішка.
Дитинство Остапа Вишні в багатодітній родині було нелег¬ким, але гуморист згадував його з теплою посмішкою, охоче пи¬сав автобіографічні твори, як от «Перший диктант».
2. Виразне читання гуморески Остапа Вишні «Перший диктант».
3. Словникова робота.
Гарбузці — гарбузове насіння; церковноприходське «вчилище» — початкова шко¬ла при церкві; дяк — помічник священика; виконував також функції вчи¬теля у школі; «сидєлець» — власник «марнопольки» — перекручене «моно¬полька» — корчма, шинок, заклад, де продавалася горілка; крашанки — курячі яйця; справили — придбали (купили, пошили); ш к а р б а н и — чоботи; п е р е т я г л и — перешили; в и ш м а р у в а л и — почистили; н а й м и т у в а в — був найманим працівником; економія — маєток, панське господарство; груба — пічка;
рядно — домоткане покривало, рос. одеяло. онучі — тканина, якою обмотували ноги, коли взувалися в чоботи; диктовка — диктант; багацько — багато.
4. Обмін враженнями щодо прочитаного.
Запитання до учнів.
1) Що вам видалося найсмішнішим у творі? Чому?
2) Які моменти із життя сільських дітей у давнину здали¬ся вам цікавими?
3) Чи є щось повчальне у цьому творі Остапа Вишні? Що саме?
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
1. Слово вчителя.
Один із комічних епізодів у гуморесці Остапа Вишні побудований на використанні омонімів (слів, що однаково звучать, але мають зовсім різне значення): испанской — из панской (рос.). Існує багато міжмовних омонімів, наприклад, луна (рос.) — місяць (укр.); луна (укр.) — эхо (рос.); качка (укр.) — утка (рос.), качка (рос.) — качання (укр.); булка (рос.) — білий хліб (укр.), булка (болгар.) — молода жінка.
2. Гра «Підберіть омонім».
Олесь Кмітливець пропонує згадати кілька омонімів, серед них і міжмовних, пояснити їхнє значення. (Час, баня уродливий і под.).
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Навчитися виразно читати, переказувати гумореску Остапа Вишні, зробити ілюстрації.
VII. ПІДСУМОК