Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст твору; розвивати навички виразного читання, переказу, коментування прочитаного, висловлення особистого ставлення до героїв твору, їхніх дій та вчинків; розвивати почуття гумору, оптимістичне світобачення, любов до навчання.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них.

Теорія літератури: гумореска, засоби комічного.

          Хід уроку         

І.       ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ й МЕТИ УРОКУ

ІІ.      МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

ІІІ.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1.         Перевірка домашнього завдання.

1)         Зачитування, переказ епізодів, які запам’яталися учням найбільше.

2)         Огляд ілюстрацій.

3)         Складання плану (по пам’яті або за текстом).

2.         Літературний диктант.

(Оцінюється методом взаємоперевірки в парах під керівництвом учителя. Кожна правильна відповідь — 1 бал.)

1)         Де жила родина хлопчика-оповідача? (На хуторі.)

2)         Які ласощі були в неділю у селянській родині? (Насіння, горіхи.)

3)         Скільки всього було дітей у сім’ї Губенків (П’ятнадцять.)

4)         Чому сестричка Орися була плаксивою? (Бо казали, що її знайшли під калиновим кущем.)

5)         Ким стала Орися, коли виросла? (Лікарем.)

6)         Чому хуторяни неписьменні? (Там не було школи, церкви.)

7)         Хто читав листи селянам? (Дяк або власник шинку.)

8)         Що було найбільшим лихом у навчанні хуторських дітей? (Відсутність чобіт.)

9)         Що робила вчителька взимку з дітьми із хутора, коли розпочиналася хуртовина? (Вона залишала дітей у себе вдома.)

10)       Чому сестричка Парася змогла закінчити лише два класи? (Треба було няньчити малих сестричок і братиків.)

11)       Чому диктант діти писали російською мовою? (Бо українських шкіл за царизму в Україні не було.)

12)       За що хлопчик отримав двійку. (За помилки.)

IV.    ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1.         Виразне читання гуморески Остапа Вишні «Як ми колись учились».

2.         Словникова робота.

Копи — копиці жита, пшениці;

стерня — короткі залишки стебел на полі після скошуван¬ня зернових культур;

істик, кийок — палиця;

на колодки — на колоди, де збиралися гуляти увечері па-рубки й дівчата;

м’ясниці — Масляна, період перед Великим постом.

3.         Обмін враженнями щодо прочитаного.

Запитання до учнів.

—        Що вам здалося смішним, а що, можливо, сумним? Чому саме?

4.         Колективна робота.

Завдання I: заповнити сходинки «освіти» дітей на селі.

Завдання II: записати види робіт і професії, якими повин-ні були оволодіти дівчата й хлопці.

Хлопці	Дівчата
погоничувати	коноплі брати
тесати	тіпати
стругати	прясти
орати	вишивати
косити	полоти
	в’язати снопи

5.         Пошуково-дослідницька робота.

Завдання: визначити риси «сімейної педагогіки», про які йдеться в гуморесці й записати їх у вигляді кількох пунктів.

1)         Виховання працею з найменшого віку. Кожен мав свої обов’язки.

2)         Батькове слово — головне.

3)         Заохочувалася любов до прекрасного — до співу.

V.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати, переказувати гумореску, зробити ілюстрації.

VI.    ПІДСУМОК