Мета: дати учням поняття про гумореску як жанр, про засоби комічного; розвивати зв’язне мовлення, креативне, образне мислення, вміння висловлювати свої думки, використовуючи засоби гумору; виховувати почуття такту, оптимізм.
Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них, планшети — таблиці «Засоби зображення комічного», «Жанри гумористичних творів».
Теорія літератури: гумор, сатира, засоби зображення комічного, жанри гумористичних творів.
Хід уроку
І. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ й МЕТИ УРОКУ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Перевірка домашнього завдання.
1) Зачитування епізодів із гуморески Остапа Вишні «Як ми колись учились», що найбільше запам’яталися, їх коментування.
2) Переказ гуморески.
3) Огляд ілюстрацій.
IV. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
1. Розгадування кросворда.
Завдання: заповнити кросворд, пригадавши основні жанри гумористичних творів.
Відповіді: 1) епіграма; 2) байка; 3) гумореска; 4) усмішка; 5) співомовка; 6) комедія; 7) анекдот.
2. Слово вчителя.
Читаючи твори Остапа Вишні, ми сміємося. Чому ж нам смішно? Бо те, про що розповідається у творі, здається нам чудним, дивним, недоречним, а це і є смішне, комічне.
Остап Вишня у жартівливому тоні розповідає нам про бідне життя селянських дітей — без школи, без хоча б якогось одягу, взуття, навіть їжі, без транспорту тощо.
Невеликий за обсягом художній твір, у якому персонажі та події зображені в комічному, жартівливому тоні, називається гуморескою.
Ще менші за обсягом смішні твори сам Остап Вишня назвав усмішками («Мисливські усмішки», «Вишневі усмішки сільські», «Вишневі усмішки київські» та ін.). Прозові гуморески та ус¬мішки є різновидами оповідання. Як і в оповіданні, в них зоб¬ражується одна подія із життя головного героя. Головних дійо¬вих осіб у такому творі небагато — двоє, троє, причому вони ма¬ють якісь смішні риси характеру.
Засобів творення комічного дуже багато. Так, розповідаючи про появу молодших братиків і сестричок, Остап Вишня вдається до такого засобу, як неправильне тлумачення явищ, подій (тради¬ційне народне пояснення дітям про те, як народжується немовля).
Звертається гуморист і до міжмовних омонімів: лаяти (укр. сварити, чекати) — лаять (від рос. лай — собаче гавкання).
Перекручення слів (народна етимологія): «марнополька» — «монополія» — теж є засобом комічного. У гуморесках Остапа Вишні є багато слів, висловів, порівнянь, прислів’їв жартівливо¬го характеру: «Це було за царя Опенька, як була земля тонень¬ка», «аж язики подубіють», «скривиться, ніби калинову ягоду розкусила». Це теж засоби комічного.
Часто-густо письменник вдається до парадоксів — сполучення несумісних понять, що виключають чи протирічать одне одному. Наприклад, у гуморесці «Моя автобіографія» Остап Вишня пише: «Із подій мого раннього дитинства, що вплинули на моє літератур¬не майбутнє, твердо врізалася в пам’ять одна: упав я дуже з коня.
.Тижнів зо три після того хворів. І отоді я зрозумів, що я на щось потрібний, коли я в такий слушний момент не вбився. Неясна ворухнулася в мене тоді думка: мабуть, я для літератури потрібний».
3. Складання гуморесок (усмішок).
Учні самостійно складають гуморески (усмішки) на основі смішних випадків зі шкільного життя (на чернетках) з вико-ристанням засобів комічного.
4. Зачитування складених творів, обговорення їх, удосконалення написа¬ного.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
Гра «Визнач рису характеру».
Олесь Кмітливець пропонує взяти участь у психологічному практикумі: визначити риси характеру героя-оповідача за уривками творів.
1) «Вчив мене хороший учитель Іван Максимович, доброї душі дідуган, білий-білий, як білі бувають у нас перед Зеленими святами хати». (Остап Вишня. «Моя авто-біографія».)
(Герой-оповідач з повагою ставиться до старших людей, учителів, шанує народні традиції.)
2) «В Києві я роззявив рота на вокзалі і так ішов з вокза¬лу через увесь Київ аж до святої Лаври, де ми з матір’ю зупинились». (Остап Вишня. «Моя автобіографія».) (Герой — людина допитлива, вразлива, глибоко сприй¬має красу.)
3) «На хуторі було з десяток хатів, а навкруги ліс, де росли високі ялинки, розложисті клени і могутні, у три-чотири обхвати дуби.» (Остап Вишня. «Перший диктант».) (Оповідач любить природу, захоплений нею, спостереж-ливий.)
4) «Був і такий редактор.
— Товариш редактор! Коли буде передова?
— А газета хіба виходить? — запитує редактор.— Не ви-ходить, бо нема передової! — А раз не виходить, так на-віщо ж передова?» (Остап Вишня. «Отак і пишу») (Оповідач — людина іронічна, вміє коротко і влучно схарактеризувати героя.)
5) «Я бачу свій народ, як він, ухмиляючись в уса, дивиться на тебе лукавими своїми очима і “зничтожає” тебе». (Остап Вишня. «Думи мої, думи мої…»)
(Герой-оповідач виявляє любов до народу, мудрість.)
6) «А дехто ходить у славі, вскочив у ту славу, як Сірко в дерть,— вона вже з його осипається, він хапає її й тулить до себе, проріхи затуляє.» (Остап Вишня. «Думи мої, думи мої.»)
(Герой-оповідач — людина з гумором, спостережлива, не славолюбна.)
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Закінчити роботу над гуморескою (або написати нову), оформити її в чистовику; за бажанням зробити ілюстрації.
VII. ПІДСУМОК