Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника, допомогти сприйняти красу й оригінальність його поезій; розвивати навички виразного читання, коментування ліричних творів, визначення ролі метафори та порівняння у них; розвивати естетичні смаки; виховувати любов до рідних, до матері.
Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації для виготовлення писанок (яйця, фарби, віск, писачок та ін.)
Теорія літератури: ліричний вірш, ліричний герой, метафора, порівняння.
Хід уроку
I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
Аналіз робіт з тематичного оцінювання
III. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
1. Слово вчителя.
Поезіє, сонце моє оранжеве!
Щомиті якийсь хлопчисько Відкриває тебе для себе,
Щоб стати навіки соняшником.
(І. Драч.)
Відкриваємо й ми для себе дивосвіт поезії Ігоря Калинця, сучасного українського письменника зі Львова, лауреата Держав-ної премії імені Т. Г. Шевченка та літературної премії імені Василя Стуса. Поетові довелося витримати шість років ув’язнення і три роки заслання лише за те, що він палко любив свою батьківщину, писав про це твори, не бажав плазувати перед «сильни-ми світу цього». Така сама доля спіткала і його дружину, письменницю Ірину Калинець.
«Лицар країни Лицарії», «син країни колядок», І. Калинець узяв із дитинства у довгу й нелегку мандрівку життя світлу мамину й батькову науку, здоровий національний дух, відлуння нерозривного зв’язку зі своєю землею, її традиціями, виплеканою багатьма поколіннями предків високою духовною культурою. Ось його поезія «Писанки» — світлий спогад дитинства.
2. Виразне читання вірша і. Калинця «Писанки».
3. Словникова робота.
Писанка — прикрашене узорами яйце, що має символіч¬не обрядове значення; писачок — паличка для нанесення узорів на писанку; в з о р и — узори; узвар — тут: відвар; зілля — рослини;
філігранний — тонкий, майстерний;
стилізовані — виконані на зразок якогось стилю, напря¬му в мистецтві, наприклад, фольклорного;
має в о — маяння, виблискування;
орнамент — узор;
оболоні — луки.
4. Обмін враженнями щодо прочитаного.
5. Слово вчителя.
Учені твердять, що писанка прийшла до нас із сивої давни¬ни, з передхристиянських часів, вона була відома вже у Три¬пільській культурі. Яйце завжди, в усіх давніх культурах, сим¬волізувало початок. Наші пращури уявляли світ як велетенське яйце — небо вважалося його склепінням, а нижня частина шка¬ралупи обіймала підземний світ. Крашанка (зафарбоване в один колір яйце), писанка символізували пробудження природи, по¬чаток нового циклу життя. А після прийняття християнства ста¬ла ще й символом Воскресіння Ісуса Христа.
Урочистий, святковий, навіть казковий настрій поезії І. Ка- линця «Писанки» зумовлений тим, що передає один із найдо-рожчих, найяскравіших спогадів дитинства автора, пов’язаний з найріднішою людиною і з дивовижним світом мистецтва, який близький серцю кожного українця.
Мама як добра берегиня родини, роду і життя взагалі тримає у своїх долонях вже не просто писанки — «ясні сонця», а непов-торний світ казки і краси.
Поезія І. Калинця «Писанки» навдивовижу багата зоровими образами, і основну роль у ній відіграє метафора — «цибулиний золотий узвар», «писанка оранжево горить», «дзвенить, як згус¬ток сонця», «писанки — ясні сонця».
Майстерно виписана Калинцева поезія і сама нагадує «у філі¬граннім сплетінні ліній» писанку, яйце-райце, з якого постає душа народу.
6. Виготовлення учнями писанок.
1) Ознайомлення з технологією виготовлення.
2) Підготовка матеріалів (яйця, з яких крізь дві дірочки на кінцях видули рідкий вміст; фарби, свічка, писачок та ін.).
3) Вибір узорів, кольорів.
4) Виготовлення писанок.
5) Огляд робіт.
6) Порівняння кращих писанок, виготовлених учнями, з тими, що описані в поезії І. Калинця.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити вірш «Писанки» напам’ять, вміти його коментувати; за бажанням виготовити інші писанки; окремим учням підготувати повідомлення про писанку, принести фотографії мам.