Мета: ознайомити учнів з оригінальними, неповторними віршами І. Калинця про природу, допомогти усвідомити особливості та красу цих творів; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричних творів, визначення їхньої своєрідності; виховувати спостережливість, поетичне сприйняття світу, любов до природи.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них; матеріали про природу (пейзажні картини, фото, відео, диски).

Теорія літератури: верлібр, ліричний вірш, метафора.

          ХІД УРОКУ     

I.       ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II.      МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III.    ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Ведуча. Я — Дзвенислава. Саме для мене мій тато Ігор Калинець видав книжечку, яка так і зветься «Книжка для Дзвінки». І я дуже цим пишаюся. Ніколи не забуду, як батько брав мене за руку й вів стежечкою на луки, в ліс, показував джерельця із кришталево чистою водою, дзвінкотючі струмочки, веселку в небі. Він уміє розмовляти з деревцем, зі стежечкою, з райдугою і навіть із димом, уявляти їх як живих осіб.

Перший учень. Читає виразно або розказує напам’ять вірш І. Калинця «Стежечка».

Другий учень. Читає виразно вірш І. Калинця «Блискавка» .

Т р е т і й у ч е н ь. Читає вірш І. Калинця «Веселка».

Четвертий учень. Наші давні предки «оживлювали», «олюднювали» довколишній світ. Веселка нагадувала дівчину, котра «надягла, стрічок-стрічок, як у свято, взяла коромисло і пішла до річки». Хіба не так українські красуні у святкові дні завжди прикрашали свої коси стрічками, різнобарв’я яких нагадувало веселкові смуги?

У вірші «Стежечка» героїня — нежива істота — нагадує пустотливе, цікаве, залюблене у світ дівчатко. (Але ж світ красний — голова крутиться). Виразний натяк на казковий сюжет прочитується і в поезії «Блискавка».

П’ ятий учень. Довірливий, емоційний тон поезій циклу «Дивосвіт» створюється не лише завдяки персоніфікації, «оживленню» явищ природи, а й через використання пестливих слів, застосування особливої поетичної форми — верлібру.

Верлібр — це вільний вірш, у якому відсутні рими, рядки його мають різну довжину й різну кількість наголосів, що розташовані довільно. Не поділяється такий вірш і на строфи.

У І. Калинця немає ще й багатьох розділових знаків, тому вірші його звучать незвичайно, примушують по-новому глянути на світ.

Часто І. Калинець використовує метафору — художній засіб, який розкриває сутність і особливості одного явища через перенесення на нього схожих ознак і властивостей іншого явища. При цьому прямі ознаки поєднуються з переносними. У метафорах відсутні сполучники ніби, наче, мовби, немовби, як та ін. Наприклад: «Котились писанками із гори ясні сонця у мамині долоні».

В е д у ч а. А я хотіла, щоб ви познайомилися ще й з іншими поезіями мого татуся: «Криничка», «Дим», «Колискова» і под.

(Читає поезії або їх читають інші учні.)

В е д у ч а. Дуже мені б хотілося, щоб вам сподобалися вір¬ші І. Калинця, запам’яталися, допомогли полюбити безмежний і чарівний світ природи, що нас оточує, змусили з трепетом до нього ставитися, берегти його.

IV.    ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити напам’ять (за бажанням) один із віршів І. Калинця із циклу «Дивосвіт», вміти аналізувати його; зробити ілюстрації.

V.      ПІДСУМОК