Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю письменника, викликати цікавість до його пригодницьких книжок; розвивати навички виразного читання, переказу, аналізу прочитаного; виховувати почуття гумору, допитливість, любов до ближніх.
Обладнання: портрет І. Калинця, його батьків; збірки творів письменника, ілюстрації до них.
Теорія літератури: поняття про пригодницький твір.
ХІД УРОКУ
I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Перевірка домашнього завдання.
1) Зачитування, розповідь напам’ять, коментування віршів І. Калинця із циклу «Дивосвіт».
2) Огляд ілюстрацій.
2. Експрес-інтерв’ю від Дзвінки.
— Чи залишився у вашій душі слід від поезії І. Калинця, чи сподобалася вона вам?
IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя.
Як добре мати знаменитого батька! Але разом із тим — як важко потім усім доводити, що ти теж талановитий, досяг слави не з допомогою татусевих зв’язків та авторитету, а власним ро-зумом, здібностями, невтомною працею.
Батько Ярослава Михайловича Стельмаха, відомого українського письменника, автора багатьох захоплюючих творів для дітей,— видатний український письменник Михайло Стельмах.
З дитинства Ярослав любив читати книжки, вивчив багато мов. Він не тільки викладав у ВНЗ, займався перекладацькою діяльністю, а й писав п’єси, що мали великий успіх у багатьох театрах країни.
Інтригуючий сюжет, тонкий гумор, яскраві постаті малень-ких героїв — ось прикмети художніх творів для дітей Яросла¬ва Стельмаха.
2. Виразне читання І розділу повісті — «Зоологія і комахи. Відпустіть нас до бабусі!».
3. Словникова робота за питаннями учнів.
4. Обмін враженнями щодо прочитаного.
5. Частковий аналіз твору за питаннями.
1) З ким із героїв ви познайомилися?
2) Що можете сказати про характери хлопців? Які деталі твору вказують на те, що вони — шукачі пригод, роман-тики?
3) Що вам здалося смішним і чому саме?
6. Виразне читання ІІ розділу — «Знайомство з майбутнім майстром спорту, а також з бабусею, ентузіастом музичної освіти і дідом Трохимом».
7. Словникова робота за питаннями учнів.
8. Обмін враженнями щодо прочитаного.
9. Прогнозування сюжету.
— Як ви думаєте, поїздка до бабусі буде цікавою? Як розгор-нуться події в подальшому, адже хлопці тільки зібралися ловити комах для колекції, вудити рибу, купатися й ходити до лісу?
10. Евристична бесіда.
1) З якими героями повісті ви познайомилися? Що можете про них сказати, як їх оцінити?
2) Що нового відкрили ви в характерах хлопців?
3) Чому бабуся Митька не одержала телеграми про приїзд гос¬тей? Як би ви вчинили на місці Митька, в подібній ситуації?
4) Чи помітили ви різницю в стосунках сусідів-односельців та сусідів-городян? У чому вона і що ви із цього приводу думаєте?
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
Вікторина на уважність.
Олесь Кмітливець склав вікторину для найуважніших читачів.
1. Як звали:
а) маму Сергія (Оксана Павлівна);
б) майбутнього майстра міжнародного класу з велоси-педного спорту (Василь Трош);
в) сусіда-музиканта (дядько Гнат);
г) діда-сусіда (Трохим);
д) вчительку біології (Ірина Семенівна).
2. Назвіть цифри:
а) в який клас перейшли хлопці? (У шостий);
б) на скільки днів узяв гербарій рослин з Далекого Сходу приятель Митькового брата? (На два дні);
в) що могло зіпсувати настрій героям повісті на цілий наступний навчальний рік? (Двійка за незібрану колекцію комах);
г) скільки треба було їхати поїздом до Митькової бабусі? (Одну ніч); а автобусом? (Півтори години);
д) скільки років було Васі-велосипедисту? (Чотирнадцять);
е) скільки годин тривало його тренування? (Дві години).
3. Що їли хлопці у бабусі Митька? (Голубці, молоко, кисіль.)
4. Із чим приїхали хлопці до бабусі? (З рюкзаком та сачками.) (Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. При письмових відповідях і взаємоперевірці під керівництвом учителя кожен може отримати оцінку за урок.)
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Навчитися виразно читати І—ІІ розділи повісті, переказува-ти їх; давати оцінку діям героїв; зробити ілюстрації.
VII. ПІДСУМОК