Мета: пригадати основні відомості про поета, ознайомити з ліричним твором, допомогти усвідомити його красу; розвивати навички виразного читання, аналізу віршів; образне, асоціативне мислення; виховувати любов до рідного краю, до природи.
Обладнання: портрет письменника, збірка його творів; малюнки Шевченка про природу, пейзажні картини. Теорія літератури: ліричний вірш, тропи (художні засоби).
Хід уроку
I. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Перевірка домашнього завдання.
Зачитування статутів, пам’яток для клубу романтиків.
IV. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
1. Вступне слово вчителя з елементами бесіди.
1) Хто такий Т. Г. Шевченко, що ви про нього знаєте?
2) Які твори Т. Шевченка вам відомі?
3) Якими талантами, окрім літературного, володів письменник?
Погляньмо на репродукції з пейзажних картин Т. Г. Шевченка. Які ніжні фарби, яке вміння відчути красу природи навіть у досить прозаїчних буденних картинах!
Більшу частину свого життя Т. Шевченкові довелося прожити далеко за межами батьківщини, рідної України. Але він ніколи не забував про неї, мріяв про біленьку хатинку у вишневому садочку над Дніпром, калину під вікном, привітну дружиноньку та діточок.
Може, саме тому у творах Великого Кобзаря постійно переплітаються образи природи й образи дівчини й хлопця, наречених, родини.
Сім’я — це святе для поета, тому він милується навіть качиним виводком, гармонією довколишнього природного світу.
2. Виразне читання вірша Т. Шевченка «Тече вода з-під явора».
3. Словникова робота.
Явір — порода дерев; помеж — поміж;
качур — самець качки;
ряска — дрібна водяна рослина з листям на поверхні води; став — озеро;
зять — чоловік дочки.
4. Обмін враженнями щодо прочитаного.
5. Робота в групах.
1-ша група: виділити художні образи та знайти асоціації, які вони викликають.
Орієнтовна відповідь
Образи |
Асоціації |
явір | парубок, козак, юнак |
калина | красива дівчина |
вода | плин життя |
верболози й лози | пишність природи, зелене буяння, радість життя |
качечка, качур, каченята | щаслива родина, гармонія |
дівча | надія, втіха, радість батьків |
батько, мати | батьківське піклування, родинний затишок |
2-га група: розподілити художні засоби, з’ясувати їхню роль у творі.
Пишається калина, червона (калина), калинонька, явір молодіє, качаточка, качечка розмовляє, прийшло дівча, брати, брало, садок.
Орієнтовна відповідь
Приклади художніх засобів |
Види художніх засобів |
Роль у творі |
пишається калина явір молодіє качечка розмовляє | метафори | створюють яскраву, образну картину |
червона (калина) |
епітет | вказує на колір, має підтекст — красива |
калинонька, качаточка, садок |
зменшено-пестливі слова |
надають щирості, душевності, доброти |
брати, брало | повтори |
звертають увагу на слова |
прийшло дівча |
вживання середнього роду щодо людини |
показують замилування автора, його ніжність |
3-тя група: визначити головну думку твору, обґрунтувати свої міркування.
Орієнтовна відповідь
Головна думка поезії — уславлення краси природи й родинного щасливого життя.
Спочатку поет говорить про явір і калину в оточенні верболозу, потім про качку з качуром та каченятами, далі — про дівча — батьківську втіху. Батько й мати мріють про щасливе майбутнє доньки, про доброго для неї чоловіка й гарну родину.
4-та група: визначити ритм і риму вірша Т. Шевченка.
Орієнтовна відповідь
Рима: долину — калина
Ритм: Те4® вода з-під явора | | | | |
Яром на долину , | | | |
Пишається над водою | ^ | ^ | ^ ^ | ^ | Червона калина. і і
Поєднання чотирьохстопного ямбу з трьохстопним хореєм та
трьохскладовим віршовим розміром.
6. Повідомлення про роботу в групах.
7. «Словесне малювання» за віршем Т. Шевченка «Тече вода з-під явора».
8. Висновок про зв’язок вірша із сучасністю.
Учні висловлюють міркування про те, як цей вірш, його думки, ідеї пов’язані з нашим часом, реальним життям. (Незамінними залишилися краса природи, її вплив на людину, цінність щирих родинних стосунків, збереження сім’ї і под.)
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити вірш Т. Шевченка «Тече вода з-під явора» напам’ять; вміти його аналізувати; зробити ілюстрації.
VI. ПІДСУМОК