Мета: поглибити знання учнів про прикметник як частину мови, його загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль у реченні; формувати вміння знаходити в тексті прикметники, визначати їх; доречно вживати їх у мовленні; розвивати пам’ять, спостережливість; виховувати в учнів любов до природи.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.

          ХІД УРОКУ     

I.       ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

II.      МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III.    СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.         [1, 2] Творче спостереження над мовним матеріалом.

Завдання: прочитати текст, знайти в ньому прикметники.

Сірим змієм плазує шлях з гори в долину поміж зеленою травою безкрайнього степу.

Ясне сонце геть підбилося вгору, розсіває своє золоте марево по зеленій долині. Ні пером не описати, ні словом не сказати тієї несподіваної краси, якою до вас усміхалася долина! Зелена трава горить-палає зеленим огнем, на її довгих листочках грає і сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса: то стрільне вам у вічі тоненькою голочкою жовтого світла, то зачервоніє круглою горошиною, то засиніє синьоцвітом, то посипле зеленими іскорками.

(П. Мирний)

Завдання і запитання до учнів.

—        Прочитайте текст, вилучивши з нього всі прикметники.

—        Як він змінився?

—        Який з текстів яскравіший (з прикметниками чи без них)?

—        В якому з уривків письменник просто називає предмети, а в якому дає яскраве уявлення про них?

—        Яка частина мови називає предмет?

—        Чи можна охарактеризувати предмет лише за допомо¬гою іменників?

—        Яка частина мови найчастіше вживається з іменником?

—        Яка роль прикметників у нашому мовленні?

Висновок: прикметники в мові відіграють велику роль:

вказуючи на ознаки предметів, вони роблять мову багатшою, точнішою, більш зрозумілою. Особливу роль прикметники ві-діграють у художній мові, де виступають епітетами.

2.         Проблемне запитання.

—        Що треба знати про прикметник для того, щоб доречно й правильно вживати його в мовленні? (Використовується ін-терактивний метод «Мікрофон».)

3.         Робота з підручником.

а)         [1] Опрацювання теоретичного матеріалу, § 25, с. 88.

[2]       Опрацювання теоретичного матеріалу, § 23, с. 81, 82.

б)         [1] Вправа 248 (ІІ) (письмово).

[2]       Вправа 213 (письмово).

4.         Слово вчителя.

Прикметники можуть мати лексичне значення кольору (синій, білий, червоний та ін.), розміру (великий, маленький та ін..), матеріалу (дерев’яний, залізний, скляний та ін.), форми (круглий, квадратний та ін.), часу (вчорашній) тощо.

5.         [1, 2] Творче завдання

Скласти твір-мініатюру про погоду сьогодні, вживаючи прикметники з лексичним значенням кольору, розміру, форми.

Одне з речень повинно відповідати схемі [         ],

[           == ].

(Для слабих учнів: скласти не твір, а речення.)

6.         Гра «Четверте зайве».

Завдання: визначити в кожній групі «зайве» слово, об-ґрунтувати свій вибір, із «зайвими» словами скласти словоспо-лучення.

1)         Залізний, дерев’яний, широкий, золотий:

2)         Високому, високий, високі, високочолий;

3)         Білий, біленький, білизна, білуватий.

7.         Робота з підручником.

[1]       Вправа 253 (письмово).

[2]       Вправа 216 (письмово).

IV.    ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1.         Бесіда.

—        Яка частина мови називається прикметником?

—        Як змінюються прикметники?

—        Чим найчастіше виступає прикметник у реченні?

2.         Гра «Редактор».

Завдання: відредагувати речення.

1)         В колоні йшли молоді юнаки.

2)         Над землею пронеслася проливна злива.

3)         Пароплав наткнувся на льодовий айсберг.

V.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

[1]       Підручник, § 25, вправа 255.

[2]       Підручник, § 23, вправа 214.