Мета: поглибити знання учнів про числівник як частину мови, пояснити поділ числівників на групи; навчити знаходити числівники у тексті, відрізняти від інших частин мови, що мають числове значення; виховувати в учнів кмітливість, самостійність мислення.
Обладнання: підручник, схема, таблиця.
ХІД УРОКУ
І. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя.
Сьогодні ми починаємо вивчати нову частину мови — числівник. Числівники за своїм походженням тісно зв’язані з іменниками і прикметниками. Але в процесі історичного розвитку мови вони втратили граматичні ознаки, властиві іменникам і прикметникам, і перетворилися на абстрактні найменування числових понять.
2. Робота з підручником.
[1] Вправа 350 (усно).
Бесіда з класом.
— Зверніть увагу на слова, що означають кількість.
— До якої частини мови вони належать?
— Чи можна цифри записати словами?
[2] Вправа 298 (усно).
— За якими ознаками ви розпізнали числівники?
3. [1, 2] Слово вчителя.
Числівник — самостійна частина мови, що означає число, кількість предметів, їх порядок при лічбі й відповідає на питання скільки? котрий?
За значенням і морфологічними ознаками числівники по-діляються на кількісні та порядкові. Кількісні означають чис¬ло або кількість предметів і відповідають на питання скільки? Вони поділяються на такі розряди за значенням:
1) власне кількісні, що означають цілі числа: три, п’ят-надцять, сімсот;
2) дробові, що позначають частини предмета: дві п’ятих;
3) збірні, що позначають певну кількість предметів як одне ціле: семеро, одинадцятеро;
4) неозначено-кількісні, які називають приблизну кіль¬кість предметів: багато, кільканадцять.
Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? Наприклад: восьмий, сорок перший, п’ятисотий.
4. Розподільний диктант.
З а в д а н н я: записати числівники в дві колонки: в пер¬шу — кількісні, в другу — порядкові.
Двадцять п’ять, п’ять восьмих, сімнадцятий, шестеро, чет-вертого, сто, три дев’ятих, одинадцятеро, дев’ятий, вісімде¬сят, семисотий, чотириста, тринадцятий.
5. Слово вчителя.
Кількісні числівники не мають роду і числа, але змінюють¬ся за відмінками: двома річками, п’ятьма олівцями.
Порядкові числівники змінюються за родами, числами й відмінками: сьомий клас, сьома година, сьоме вікно, сьоми¬ми класами.
6. Тренувальна вправа.
Завдання: записати подані сполучення словами; вказа¬ти числівники кількісні та порядкові.
100 років, 5-го дня, 45 зошитів, 30-й метр, 6-та година, 14 учнів.
7. Колективна робота.
Завдання: в записаних на дошці реченнях визначити, якими членами речення виступають числівники.
Двічі по вісім — шістнадцять. Краще десятьом дати, як в одного просити. (Нар. тв.) За двадцять кроків од хати росла груша. (І. Нечуй-Левицький) Переможцями стали учні шостого класу.
8. Практична робота.
Завдання: поставити питання до поданих слів, щоб від-різнити числівники від інших частин мови. Визначити, до яких частин мови належать ці слова (усно).
П’ять, п’ятірка, п’ятеро, одна п’ята, уп’яте, сто, сотня, со¬тий, усоте, одна сота, подвійний, по-друге, другий, подвоїти, двійка, два, двоє.
9. Робота з підручником.
[1] Вправа 351 (усно).
[2] Вправа 299 (письмово).
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Запитання до учнів.
— Що називається числівником?
— На які розряди за значенням поділяються числівники?
— На які розряди поділяються кількісні числівники?
— Яким членом речення можуть бути числівники?
— Як відрізнити числівник від інших частин мови з числовим значенням?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
[1] Підручник, § 40, вправа 359 (письмово).
[2] Підручник, § 33, вправа 301 (письмово).