Мета: ознайомити учнів з розбором числівника як частини мови, сприяти виробленню навичок морфологічного розбору числівника; виховувати повагу до історії нашого народу.

Обладнання: підручник, схема, дидактичний матеріал.

          ХІД УРОКУ     

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1.         Перевірка домашнього завдання.

2.         Фронтальне опитування.

—        Яка частина мови називається числівником?

—        Якими членами речення виступають числівники?

—        Які числівники називаються кількісними?

—        На які розряди вони поділяються?

—        Які числівники називаються порядковими?

—        Як відмінюються кількісні числівники?

—        Як відмінюються порядкові числівники?

—        Які числівники називаються простими, складними, складеними?

—        Назвіть числівники, що змінюються за родами й числами.

II.      ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

IV.    СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.         Робота зі схемою розбору числівника як частини мови.

[1]       С. 158, вправа 460.

[2]       С. 132.

Ознайомлення зі зразками усного і письмового розбору числівника як частини мови.

[1]       С. 158.

[2]       С. 132.

3.         Практична робота.

Завдання: виписати з тексту числівники; зробити розбір числівників як частини мови за поданою вище схемою.

Кривавим рубцем закарбовувався в історичній пам’яті українців 1933 рік. Це рік всенародного штучного голодомору, одного з найжахливіших злочинів ХХ століття. Скільки наших співвітчизників умерло того року нелюдською смертю? Кількість називається моторошна: від 7 до 9 мільйонів. З самого тільки сільського населення України, що складало 20—25 мільйонів, було знищено 5 мільйонів, тобто майже одна п’ята.

(3 журналу)

V.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

[1]       Підручник, вправа 461 (письмово).

[2]       Підручник, вправа 362 (письмово).