Мета: пояснити учням, як дієслова поділяються на дієвідміни, домогтися вивчення правил написання особових закінчень дієслів; сприяти виробленню вміння визначати в дієсловах дієвідміну; розвивати мовлення, мислення; виховувати старанність у навчанні.

Обладнання: підручник, таблиця, дидактичний матеріал.

          Хід уроку         

I.       АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1.         Фронтальне опитування.

—        Скільки в українській мові існує форм часу?

—        Які дії означають дієслова в минулому часі?

—        Що означають дієслова теперішнього часу?

—        Що означають дієслова майбутнього часу?

—        Скільки існує форм майбутнього часу?

2.         Розподільний диктант.

Завдання: записати дієслова в три колонки: в І — минулого часу, в ІІ — теперішнього, в ІІІ — майбутнього.

Поспішали, хазяйнують, їздять, говоритимуть, подумав, прочитаю, вийшла, терплю, буду летіти, намагаюсь, плаваємо, обійшла, гратиметься, сплять.

II.      ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

IV.    СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.         Слово вчителя.

Зміна дієслів за особами й числами називається дієвідмінюванням.

До першої дієвідміни належать дієслова, що в формі 3-ї особи множини мають закінчення -уть (-ють): думають, пишуть

До другої дієвідміни належать дієслова, що в формі 3-ї особи множини мають закінчення -ать (-ять): крич\ать, шумлять.

Робота з таблицею.

Дієвідміни дієслів

Запитання до учнів.

—        Які закінчення мають дієслова І дієвідміни в 2-й, 3-й особі однини і 1-й, 2-й особі множини?

—        Які закінчення мають дієслова ІІ дієвідміни в 2-й, 3-й особі однини і 1-й, 2-й особі множини?

Висновок: в особових закінченнях дієслів І дієвідміни пишемо букви е, є; в особових закінченнях дієслів ІІ дієвідміни — и, ї.

3.         Розподільний диктант.

Завдання: дієслова І та ІІ дієвідмін записати у дві ко-лонки.

Колишуть, просять, їздять, знають, стережуть, ріжуть, мостять, радіють, летять, возять, товчуть, говорять, кажуть, сіють, люблять, ідуть.

4.         Робота з підручником.

[1]       Вправа 623 (письмово).

[2]       Вправа 474 (письмово).

5.         Практична робота.

Завдання І: записати речення, виділити закінчення ді-єслів, визначити їх дієвідміну.

Веселе сонечко гай золотить, Дніпро і поле золотом криє.

(Т. Шевченко) Ніжне, голубе марево тремтить, переливаєть¬ся хмарами, десь далеко грає велика ріка. (О. Десняк) Кругом простилається така безмежна синя широчінь, що й оком не зглянеш. (Гр. Тютюнник)

Завдання ІІ: переписати приказки, ставлячи подані в дужках дієслова у формі 2-ї особи однини теперішнього або майбутнього часу. Виділити закінчення, пояснити їх написан¬ня. Пояснити написання не з дієсловами.

Шилом моря не(нагріти). Не(вміти) шити, так і не пори.

(Не)збочуй з дороги, бо (поламати) ноги. (Сказати) гоп, коли (перескочити). Водою воду не (загатити). Щербатого горшка не (поправити). Коли (топитися), то й за соломинку (вхопитися).

(Нар. творч.)

6.         Робота з підручником.

[1]       Вправа 624 (письмово).

[2]       Вправа 475 (усно).

V.      ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Запитання до учнів.

—        Скільки в українській мові дієвідмін?

—        Які дієслова належать до І дієвідміни?

—        Які дієслова належать до ІІ дієвідміни?

—        Для чого потрібне вміння визначати дієвідміну?

VI.    ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

[1]       Підручник, § 69, вправа 625 (письмово).

[2]       Підручник, § 49, вправа 476 (письмово).