Проблема співвідношення комунікативного аспекту речення з формально-
граматичним і на сьогодні залишається актуальною, оскільки пов'язана з 
особливостями реалізації інформаційної структури речення в мові. У зв'язку з цим 
важливим також постає питання опису базових категорій комунікативного 
синтаксису, встановлення їх ієрархії в структурі висловлення. 
Питання статусу категорій комунікативного синтаксису, засобів їх вираження та 
та способів реалізації в сучасній лінгвістиці тою чи іншою мірою висвітлювалося в 
працях таких вчених, як П. Адамец [Адамец 1966], III. Баллі [Балли 1955], 
І.Р. Вихованець [Вихованець 1993], М.В. Всеволодова [Всеволодова 2000], 
А.П. Загнітко [Загнітко 2001], Г.О. Золотава [Золотова 2004], О.О. Крилова [Крьілова 
1970], В. Матезіус [Матезиус 1967], О.С. Мельничук [Мельничук 1966], 
І.П. Распопов [Распопов 1961], Т.Є. Янко [Янко 2001] та ін. 
Мета роботи - дослідити видільні частки, установити їхнє інформаційне 
навантаження та комунікативну роль у структурі речення. Для досягнення цієї мети 
ставимо перед собою такі завдання: 
- проаналізувати способи вираження реми в сучасній українській мові; 
- визначити місце реми в структурі висловлення; 
- з'ясувати співвідношення формально-граматичного та комунікативного 
аспектів речення; 
- описати комунікативні функції часток в аспекті актуального членування 
речення. 
Теза про те, що частки входять до системи актуалізаторів, будучи 
вербальним засобом вираження комунікативних категорій, уважається 
загальновизнаною. Розбіжності виникають у визначенні ролі часток в 
актуальному членуванні речення: одні автори вважають, що всі частки виділяють 
рему висловлення, інші розглядають частки як показники теми й реми. У 
висловленнях, що вжиті в стилістично нейтральних контекстах, комунікативні 
функції часток безпосередньо пов'язані з їх семантикою. Зазвичай видільні частки 
(навіть, все, лише, лишень, таки, тільки і под.) є рематизаторами, оскільки поява їх у 
висловленні пов'язана з якоюсь новою, додатковою інформацією. Видільні частки 
можуть рематизувати як головні: Нейтралітету дотримувався (Т) // тільки батько 
(Р) (Є. Гребінка); Одні лише печища (Р) // довго біліли серед попелу (Т) (О. Гончар); 
Однак їжаченя (Т) //лише тремтить (Рі), не п'є (Рг), писочок під голки сховало (Рз) 
(О. Гончар); Я (Т) //можу лише додати (Р), що вони дали мені багато підстав бути 
недобрим, жорстоким і мстивим ненависником людства (О. Довженко); Ми (Т) // 
таки стрілись на ниві (Р) - і мовчки стояли хвилину - я і людина 
(М. Коцюбинський), так і другорядні члени речення: Моя майстерня слугувала (Т) // 
не лише мені для творчості (Р), туди приходили письменники, музиканти, 
кінорежисери, богема (І. Костюк); Впевнена, що не лише Мені (Р) // допоміг він (Т), 
але і багатьом жінкам по всій Україні (Наталі, 10.09.2007). Саме частки, 
поєднуючись з додатками, притягують до себе фразовий наголос і забезпечуєть їм 
найбільший ступінь комунікативного динамізму, у той час як підмет у цих 
висловленнях має найменший ступінь комунікативного динамізму, тому є темою 
висловлення. Присудок, виражений відмінюваною формою дієслова, одержує трохи 
більший ступінь комунікативного динамізму в порівнянні з темою, але менший у 
383 
і-і^[і[і,.і.|ІІ.ЦНі. І-І-ІІ |. І-І-І- І- І- і.і-;.;. І .^ І. І , „ 
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ХРЕСТОМАТІЯ 
порівнянні із ремою, тому перебуває на межі між ними. Такі присудки інколи 
кваліфікують як перехідні елементи висловлення. 
Частка в поєднанні з обставиною - рема: Тільки на сходах (Р) // вона його 
впізнала (Т) (В. Винничєнко); Того ж таки вечора (Р) //Андрій пішов на нічну зміну 
(Т) (М. Коцюбинський); Як геніальгю пап президент усе прозрів наперед (Т) // таки 
першого того вечора (Р), як довідався про Сонячну машину (В. Винничєнко); А 
прийшов сюди (Т) // саме заради цього (Р) (П. Загребельний); Масі, любий, я 
прийшла сюди (Т) // не для дебатів (Р) (В. Винничєнко); На танку жінка (Т), як на 
кораблі (Р2), - тільки на біду! (Рі) (Флот України, 02.2010). 
У вивченні комунікативних функцій часток у конструкціях експресивного 
синтаксису інколи важко визначити, що є провідним засобом актуалізації 
висловлення - наявність частки і її семантика чи використання таких розщеплених 
синтаксичних висловлень, як вставлені чи парцельовані структури тощо: Тіна дуже 
хвилюється, вигладжує свою зовсім простеньку, скромну (тільки трошечки 
кокетливу) суконьку й нетерпляче поглядає на Макса (В. Винничєнко); В тім шумі 
всякі голоси чути. Навіть Мотрі (Б. Лепкий). 
Ремовидільні частки можуть брати участь у так званому порушенні бінарного 
актуального членування речення, утворюючи дворемні ситуації, тобто 
конкретизуючи тему чи рему, повідомляють про неї щось нове, додаткове: Ніхто 
в Україні (навіть галичани!{?2)) (Р|)//«е чув про нищення української молоді шляхом 
їх мобілізації та виставляння на передову лінію атаки після визволення сіл і містечок 
від німців (Т) (Високий замок, 08.06.2009). 
[Рі-Р2] 
Ніхто в Україні (навіть 
галичани!) 
не чув про нищення української 
молоді шляхом їх мобілізації та 
виставляння на передову лінію атаки після 
визволення сіл і містечок від німців 
Конкретизатор реми, що вводиться часткою навіть, являє собою зазвичай 
еліптичну конструкцію. Частка навіть формує внутрішньо суперечливий контекст, 
оскільки з одного боку ситуація дійсна, вона має місце, з іншого боку - не завжди 
можлива. У таких випадках частка навіть поміщає в рематично наголошену позицію 
компоненти, семантика яких поза сферою дії частки нейтральна. Акцентований 
компонент такої реми притягує до себе фразовий наголос, незважаючи на те, що 
семантика заперечного займенника у цьому висловленні досить рематична. 
В окремих випадках можливий розрив експресивного тематичного блоку, тобто 
між темою та її рематичним конкретизатором може вживатися додаткова рема, 
поєднана подвійним синтаксичним зв'язком з тематичним блоком, тобто стосується 
теми та її рематичного конкретизатора одночасно: Усі, не глянувши в наш бік, навіть 
Роман, продовжували вести за вечерею неквапну розмову (Волинь, 07.2003) 
Т 
ГГ - Р, - Р2] 
Усі, не глянувши в наш бік, 
навіть Роман, 
продовжували вести за вечерею 
неквапну розмову. 
В одному висловленні може бути кілька маркерів, які можуть бути одно- та 
різноспрямованими, мати різну комунікативну силу: Сам же доктор (також: 
якнайшвидше! (Р2)^ (Т) // має обдивитися місце пропаду коронки (Рі) 
(В. Винничєнко). 
384 
Тема III. Комунікативна граматика 
Т 
[Т - р2] 
Сам же доктор (також 
якнайшвидше!) 
Рі 
має обдивитися місце пропаду 
коронки 
Якщо додаткова рема (Р2) входить до тематичного блоку, Р, у висловленнях 
такого типу виявляється певною мірою в «акцентному провалі»: Людина — і 
тільки вона з усіх живих істот (Р2) — (Т) // знає (Рі), що час її буття обмежений, і 
тільки вона може свідомо робити те, значення чого виходить далеко за межі її 
особистого буття (ппр://икггеГ.сот.иа); Кінь, лиш він один (Р2),(Т) // здатний 
крутими вузенькими плаями знести з далеких полонин берівки брипдзи і масла, 
просто іздця (Р|) (ЬНр://\ууууу.кіг80й.сот.ги/5кЬ13/К5Кеуу8_45.Ьпп). У наведених 
висловленнях частка бере участь у формуванні тематичного блоку, виділяючи в 
його межах рематичний компонент, і цей блок, у свою чергу, служить темою для 
наступної рематичної частини висловлення. 
У випадках, коли семантичного й синтаксичного критерію недостатньо 
для встановлення межі компонентів актуального членування, слід враховувати 
й додаткові засоби актуалізації, якими можуть бути: незвичайний словопорядок, 
синтагматична розчленованість висловлення, графічні маркери, синтаксична позиція 
частки, контекстне оточення тощо. 
За спостереженнями І.М. Богуславського, головне семантичне завдання частки 
навіть полягає в маркуванні протиріччя між очікуваним станом справ і дійсним 
[Богуславский 1985]. Модель «навіть+предикат», винесена в парцелят, втрачає 
подібну логічну семантику, виконуючи функцію посилення оцінки, підкреслює 
позицію автора, який у такий спосіб концентрує увагу читача на найбільш 
важливому фрагменті висловлення: Ватаг їхній, старший рибалка, похитав головою: 
неможливо, мовляв. Переплисти його неможливо, це озеро. Навіть удень 
(О. Гончар). 
Отже, класифікація часток-рематизаторів і часток-показників теми, 
побудована на основі якогось одного або двох критеріїв (семантичного чи 
синтаксичного або семантичного й контекстного) буде певною мірою суб'єктивна: 
те, що справедливе з позицій контекстного підходу, може бути піддане сумніву 
шляхом залучення семантичного критерію, і навпаки. Тому при вивченні ролі 
часток в актуальному членуванні як у стилістично нейтральних, так і експресивних 
структурах слід враховувати такі критерії, як семантичний, синтаксичний, 
контекстний і стилістичний, а іноді необхідно залучати й прагматичний 
критерій актуального членування. 
Окреслена проблема комунікативних функцій видільних часток має потенційно 
широкий спектр дослідження з метою вироблення методики аналізу категорій 
комунікативного синтаксису, встановлення межі між темою й ремою, визначення 
чинників, що зумовлюють їхній взаємоперехід. Тому вивчення комунікативних 
функцій часток є перспективним для подальших наукових пошуків. 
ЛІТЕРАТУРА 
І.Адамец 1966 - Адамец П. Порядок слов в современном русском язьіке / 
Адамец П. - Прага : Академия, 1966. - 96 с. 
2. Баллі 1955 - Балли Ш. Общая лингвистика и вопросьі французского язьїка / 
Балли Ш. - М. : Изд-во иностр. лит., 1955. -416 с. 
3. Богуславский 1985 — Богуславский И. М. Исследования по синтаксической 
семантике: сфери действия логических слов. - М. : Наука, 1985. - 175 с. 
385 
і і "Ті І 
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ХРЕСТОМАТІЯ 
4. Вихованець 1993 - Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис. / 
Вихованець І. Р. - К. : Либідь, 1993. - 368 с. 
5. Всеволодова 2000 - Всеволодова М.В. Теория функционально-
коммуникативного синтаксиса / М. В. Всеволодова. - М. : МГУ, 2000. - 502 с. 
6. Грамматика 1970 - Грамматика современного русского литературного язьїка. 
Синтаксис. [глав.ред. Н. Ю. Шведова]. - М. : Наука, 1970. - Т. 2. - 710 с. 
7. Загнітко 2001 - Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. 
Синтаксис. / Загнітко А. П. - Донецьк : ДонНУ, 2001. - 662 с. 
8. Золотова 2004 - Золотова, Г. А. Коммуникативная грамматика русского язьїка 
/ Г. А. Золотова, Н. К. Онипенко, М. Ю. Сидорова. - М. : Институт русского язьїка 
им. В.В. Виноградова РАН, 2004. - 544 с. 
9. Крьілова 1970 - Крьілова О.А. Понятие многоярусности актуального членения 
и некоторьіе синтаксические категории (сочинение, подчинение, обособление и 
присоединение) / О. А. Крьілова // Филологические науки. - 1970. - № 5. - С. 86-91. 
10. Матезиус 1976 - Матезиус В. О так назьіваемом актуальном членении 
предложения / В. Матезиус // Пражский лингвистический кружок : сб. статей под ред. 
Н.А. Кондрашова. - М. : Прогресе, 1967. - С. 239-245. 
11. Мельничук 1966 - Мельничук О. С. Розвиток структури слов'янського 
речення / О. С. Мельничук. - К. : Наук, думка, 1966. - 324 с. 
12. Распопов 1961 - Распопов И.П. Актуальное членение предложения (на 
материале простого повествования преимущественно в монологической речи) / 
И. П. Распопов. -Уфа : Изд-во Башкирского гос. ун-та, 1961. - 163 с. 
13. Янко 2001 - Янко ТЕ. Коммуникативньїе стратегии русекой речи / Янко Т.Е. 
- М. : Язьїки славянской культурьі, 2001. - 384 с. 
Опубл.: Лінгвістика: 36. наук, праць. Випуск 2 - Луганськ: ДЗ «ЛНУ імені 
Тараса Шевченка», 2010. - С.276-281

.