Р.Іванченко - Золоті стремена. Романи.

Словник

Баралище — місце битви.
Б е р в е н — колода.
Б и р и ч — князівський управитель (пізніше поліцейський чинов­
ник), що оголошував розпорядження властей.
Б л а з н — спокуса, принада.
Боляришня (бояришня) — дочка боярина.
В е д е ц ь — провідник, проводир.
Весь — прибалтійсько-фінське плем’я, жило в районі Білоозера.
В и р а й — інакше Ірій — за давніми слов’янськими віруваннями,
тепла країна на сході, біля моря, куди ховаються птахи, комахи,
гадюки.
Виталище — житло, оселя, господа.
В и я — шия.
Відун (відуниця) — чаклун, знахар; ще — вивідувач.
Віра — податок від селянської общини.
Волостелин (волостель) — володар, князь.
Ворохба — бунт, заколот.
В о т р — коваль по золоту, сріблу (ювелір).
Вушниці— сережки.
Г а с и л о — вид зброї: металічна куля на ремінній шворці.
Г р и д ь — князівський воїн.
Джурджанське море — Каспійське море.
Є л е н ь — олень.
Ж е л в а — черепаха.
Кормило — руль, керівництво.
Коромола — змова, бунт.
Корчага — велика глиняна посудина.
Л а г — один бік корабля.
Л агалище — піхви для меча.
Лагвиця — посудина для рідини з вузьким горлечком.
Л о г — балка, улоговина.
Мара, Морана, Мор — дух темноти, хвороб, смерті, мору.
М е р ь — плем’я, що населяло міжріччя Волги та Оки.
Намет — галоп.
Н ачільник — металеве покриття, яке захищало лоб воїна від
ушкоджень; ремінь кінської вуздечки, який проходить поперек
лоба коня, тут — ще й жіноча прикраса.
Нежитовиця — чума, хвороба.
Неситець — Ненаситець — найбільший поріг на Дніпрі.
Нощеденно — цілодобово, день і ніч.
О б а д а — брехня, наклеп.
Оболоки — хмари.
Оброть— вуздечка для коня.
О к р и л — плащ, коротка накидка на плечі князя.
Отрок — молодший дружинник князя.
П е к — бог війни, смерті, потойбічного світу.
П і д к л і т ь — нижня, господарська частина терема.
Погост — садиба, дворище; селище; місце торгу, куди з’їжджалиея
купці.
П о к о н — звичай, закон, традиція.
Поруб — льох, яма, що служила в’язницею.
Поставець — вид дерев’яного ковшика для зачерпування меду,
пива, квасу.
Потяг — побори, податки.
П регудниця — музичний інструмент.
П р о н и р — лиходій (від «прониріє» — зло).
Ряд, рядниця — договір, угода.
Р о б — робітник, невільник.
Стань — повстання.
С о л ь б а — посольство.
С х о л а — (від гр. 5с/;о/л, що означало «дозвілля», «місце навчання»)
школа.
Тать — злодій, розбійник, грабіжник.
Табаристан — місцевість в Азербайджані.
Т р е б и — ритуальні відправлення, жертвоприношення у язичників.
У б р у с — старовинний жіночий головний убір.
У в і з — обладнане місце для причалів і вивантаження суден.
У н о т — учень.
У р м а н и — нормани.
X з а — спеціально вироблена, дуже м’яка шкіра для взуття, яке но­
сила знать.
Чудь — давньоруська назва естів.
Яхонт— коштовний камінь, сапфір.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.