Функціональна перспектива складнопідрядного речення є багатоплановою.
Наявність цілої низки значень, закладених у частинах складнопідрядної конструкції,
не виключає бінарності її актуального членування, але передбачає ярусність її
комунікативної організації.
Про можливість виділення кількох ярусів актуального членування речення
зазначається у працях О. А. Крилової, Л. В. Шешукової, 1.1. Ковтунової і ін. Погляди
науковців дещо різняться щодо принципів розгляду рівневої організації висловлення,
характер виділення глибинних ярусів комунікативної будови складнопідрядного
речення є маловивченим, що свідчить про актуальність нашого дослідження.
Мета нашої роботи полягає у розгляді залежності актуального членування
з'ясувальних речень з постпозитивною підрядною частиною від їхньої формально-
синтаксичної і - почасти - семантичної організації.
Поставлена мета передбачає наступні завдання:
1) встановити обумовленість характеру актуального членування з'ясувальних
конструкцій структурними особливостями їхніх частин;
2) розглянути вплив типу зв'язку між головною та підрядною частинами на
актуальне членування з'ясувальних складнопідрядних речень;
3) простежити залежність комунікативної організації конструкцій
з'ясувального типу від характеру їхнього опорного слова.
392
„,
Тема III. Комунікативна граматика
За характером семантики опорного слова, його комунікативного навантаження в
межах з'ясувально-об'єктних складнопідрядних речень виділяються конструкції
інформативного та корективного типів.
Опорні слова у конструкціях першого типу "мають констатуючо-повідомлююче
значення, за своєю природою (у плані актуальної інформації) комунікативно
малозначимі", а у конструкціях другого типу "мають те чи інше суб'єктивно-
модальне забарвлення (оцінка змісту підрядної частини, ствердження чи заперечення
його, вираження сумніву з приводу змісту підрядної частини) і комунікативно завжди
значимі" [Шешукова 1971, с. 100].
Актуальне членування з'ясувально-об'єктних придієслівних складнопідрядних
речень з постпозитивною підрядною частиною у великій мірі обумовлюється
комунікативною значимістю опорного слова та характером зв'язку між головною і
підрядною частинами.
В інформативних реченнях зі сполучниковим і безсполучниковим типом зв'язку,
як правило, спостерігається розбіжність меж актуального і граматичного членування.
За характером формально-синтаксичної організації в їхньому складі можна виділити
кілька основних різновидів конструкцій.
Одним із найпоширеніших типів конструкцій є речення, головна і підрядна
частина яких складається з підмета і присудка (детермінанта, підмета і присудка,
групи підмета і групи присудка тощо). Схема першого ярусу актуального членування
таких конструкції така:
Підмет ГЧ Присудок ГЧ + ПЧ
Т Р
Наприклад:
[Новий абзац.] Ягор (Т)/ відповів насуплено, що така в домовій книзі не
значиться (Р) (О. Гончар).
[Новий абзац.] Деякі археологи (Т)/ твердять, що галафська культура склалася
на основі місцевої гассунської культури та культур колишнього радянського
Закавказзя (Р) (М. Чмихов).
[З часом уявлення людей про Всесвіт удосконалювалось] Жителі прибережних
поселень (Т)/ помітили, що кораблі, віддаляючись від берега, поступово щезають за
лінією горизонту (Р) (Р. Юрківський).
Виділення подальших ярусів актуального членування у реченнях зазначеного
типу, спираючись на запропоновані П. Адамцем принципи рівневого аналізу
висловлення, розглянемо на наступному прикладі:
[Княгиня встає, стомлено сідає в крісло, недалеко від неї на лаві сідає
священик] Тепер він / бачить, що княгиня І дуже схвильована (С. Скляренко).
Рема цього речення є складною і на другому ярусі актуального членування
розпадається на два рематичні компоненти, один з яких виражений опорним словом,
а інший - підрядною частиною.
На третьому ярусі актуального членування друга рема другого ярусу членується
на тему "княгиня" і рему "дуже схвильована".
Схематично актуальне членування речення виглядає так:
Т,-Р,|
Рі/2 Т Г2/2
Т3-ІРз
Подібною комунікативною будовою характеризується речення другого типу,
головна або підрядна (або і головна і підрядна) частини яких побудовані за схемою
односкладного поширеного речення, детермінуючий об'єкт якого передує головному
393
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ХРЕСТОМАТІЯ
члену речення. Схема актуального членування першого ярусу у реченнях цього типу
має вигляд:
Підмет (детермінант) ГЧ . Присудок (головний член) ГЧ + ПЧ
Т Р
Наприклад:
[Новий абзац] Актом про вибори (Т)/ передбачено, що формування
свропарламенту повинно здійснюватись безпосередньо громадянами держав - членів
Європейського Союзу на основі пропорційного представництва політичних партій
(Р)(Віче.-2003. -№3).
[Зраджували сили.] X. (Т)/ здавалося, що весь світ охоплений збоченням до
плазування, синдромом лакейства і зневаги (Р) (С. Процюк).
[Словом, попали наші провінціали в самий центр високої політики.] Вони (Т)/ й
не підозрювали, що всю оцю обідню розмову в таких тонах затіяно було тільки ради
них (Р) (Г. Хоктевич).
Подальше актуальне членування речень другого типу розглянемо на прикладі
такого речення:
[Не чус себе справедливим] Мені Ідонесено/, що він/ лихий пан (Г. Хоткевич).
На другому ярусі складна рема речення членується на Рі "донесено" і Р2 "він
лихий пан", а на третьому ярусі в межах другої реми другого ярусу виділяється тема
"він" і рема "лихий пан". Схема актуального членування цього речення є ідентичною
з вищенаведеною схемою членування речення першого типу.
Дещо відмінним є актуальне членування речень третього типу, підрядна частина
в яких будується за схемою односкладного поширеного речення з препозицією
головного члена речення щодо додатка або двоскладного речення з препозицією
присудка щодо підмета. Маючи аналогічну до попереднього гину речень схему
актуального членування першого ярусу, речення цього типу різняться від перших
двох типів характером членування на подальших ярусах. Наприклад:
[Нова строфа.]
Я(Т)/знаю/-
Перекують/ на рала/мечі (Р) (Є. Плужник).
[Це Крітій покликав Тімасія] Він (Т)/ відас, як тепліє вчитель серцем до хлопця
(Р) (Українське слово, книга третя).
[Боявся їхДолон.] Він (Т)/ сам казав /,
що вбили щастя наше тії очі
холодними і твердими мечами (Р) (Леся Українка).
У реченнях такого типу рема, незважаючи на багатоелементність, не є
складною, оскільки подальшого виділення тематичного і рематичного компонентів
на її основі не відбувається [Шешукова 1971]. Можливим є лише виділення на
другому ярусі рематичних елементів "знаю", "перекують", "на рала" і "мечі" у
першому реченні, "відає", "тепліє вчитель серцем" і "до хлопця" у другому реченні
та "сам казав", "вбили щастя наше тії очі" і "холодними і твердими мечами" у
третьому реченні.
Наступний тип речень охоплює конструкції з препозицією присудка щодо
підмета у головній частині. Оскільки препозитивне положення присудка головної
частини вказує на його актуалізацію, він разом з підрядною частиною входить до
складу двовершинної реми, а тему першого ярусу становить лише підмет головної
частини, і актуальне членування на цьому ярусі виглядає наступним чином:
Присудок ГЧ Підмет ГЧ ПЧ
Р, Т Р2
394
Тема III. Комунікативна граматика
Наприклад:
[Покотився я мурогом долі, а він горою крилом б'є, у Чорногору, у плесо...]
Думав (Рі)/ я (Т)/, що небо отворене... (Р2) (К. Гриневичева).
[Новий абзац] Бачить (Р^/ Марія (Т)/ - піч здоровенна, на півхати (Р^)
(В. Тарнавський).
[Покидали село десятикласники, поривалися в місто, на заводи, до науки, у вир
калейдоскопічного сьогодення] І зрозумів (Рі)/ Іван (Т)/ що таке прагнення, така
міграція трудящої сили, хоч і повсюдна, але тривожна, позаприродна (Р^) (О.
Бердник).
Виділення подальших ярусів розглянемо на матеріалі наступного речення:
[Новий абзац.] Зрозумів /Хома/, що вона/ припинила не покарання/, а страту
(Ю. Логвин).
На другому ярусі другий рематичний компонент членується на тему "вона" і
рему "припинила не покарання, а страту".
На третьому ярусі у складі реми попереднього ярусу виділяються рематичні
елементи "припинила", "не покарання", "а страту".
Схематично повне актуальне членування речення виглядає так:
1*1/1 " Ті у Г2Л
Т2 - Р2
Рі/з Рг/з Рз/з
Збіг актуального і граматичного членування в інформативних конструкціях
розглядуваного типу спостерігається лише у випадках, коли склад головної частини є
даним. Наприклад:
[ - Що він каже? - спитав нетерпляче князь.]
- Він каже (Т), що його звати/ Креком (Р) (В. Малик).
[ - Що ти сказав?]
- Я кажу (Т), щоб ти/ не виходила зовсім заміж: (Р) (Українське слово, книга
перша).
[Другий голос диявольськи нашіптував уже зовсім інше.] Він говорив (Т)/ що на
життєвій дорозі художника я /зовсім не випадкова постать (Р) (М. Хвильовий).
На другому ярусі актуального членування рематична підрядна частина кожного
з наведених речень розподіляється на тематичний і рематичний компоненти, якими у
першому реченні виступають "його звали" і "Креком", у другому - "ти" і "не
виходила зовсім заміж", у третьому - "на життєвій дорозі художника я" і "зовсім не
випадкова постать".
В інформативних конструкціях, частини яких поєднуються сполучним словом, у
більшості випадків виконує підрядна частина, внаслідок чого актуальне членування
речення збігається з граматичним членуванням:
ГЧ ПЧ
Т Р
Наприклад:
[Цей клешоногий Попинака, як його прозвали в організації, - це хитрий тип] Він
знає (Т)/, куди закинути (Р) (Б. Антоненко-Давидович).
[Новий абзац.] Вони їли і міркували (Т)/ де що вигідніше продати, хто скільки
чого зібрав, хто кого й як піддурив (Р) (М. Коцюбинський).
[А онука аж руками
345
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ХРЕСТОМАТІЯ
Вдарила об поли.]
- Я, дідусю, уявляю (Т)/,
Що ви їм мололи... (Р) (П. Глазовий).
Порушення збігу членувань має місце у реченнях, головна частина яких містить
спеціальні засоби увиразнення компонентів актуального членування (найчастіше
рематизатори). Наприклад:
[Новий абзац.] Він (Т)/ навіть не знав, що сказати (Р) (Г. Хоткевич).
[Я дружинник князя Святослава.] Я (Т)/ лише бажав поглядіти, яку-то цяцю
лишив наш князь місто себе (Р) (Ю. Опільський).
[Горда? Ні-ні!] Вона (Т)/навіть не розуміла, яка вона чарівна (Р) (І. Багряний).
Ще один випадок розбіжності актуального і граматичного членування
інформативних речень розглядуваного типу становлять конструкції з препозицією
присудка щодо підмета у головній частині. їхнє актуальне членування на першому і
подальших ярусах відповідає актуальному членуванню аналогічної структури
конструкцій зі сполучниковим зв'язком, розгляд яких подавався вище. Наприклад:
[Все те молодиця говорила на повен голос й зовсім не стидаючись бідного Хоми,
що стояв поруч з доном Чезаре.] Згадав тоді (Р{) /Хома (І)/, що говорили матроси
про генуезців... (Р2) (Ю. Логвин).
[Новий абзац.] Не розумів (Рі) /Іван (Т)/, що відбувалося перед його очима... (Р^)
(В. Тарнавський).
[Новий абзац] Знав (Р:) /Хочик (Т)/, як догодити цьому мурзі (Р2) (Ю. Логвин).
Виділення подальших ярусів актуального членування конструкцій, засобом
зв'язку між частинами яких є сполучне слово, розглянемо на прикладах:
[Нова строфа.]
Я не знаю/, у якій то призмі/
Випромінює душа/розгін... (А. Малишко).
[Новий абзац.] Спочатку він/навіть не зміг збагнути/, хто/це... (О. Бердник).
На другому ярусі рема першого речення членується на тему "у якій то призмі" і
рему "випромінює душа розгін", а рема другого речення розподіляється на два
рематичні компоненти "навіть не зміг збагнути " і "хто це ".
На третьому ярусі рема другого ярусу першого речення членується на рематичні
елементи "випромінює душа" і "розгін", а друга рематична частина другого речення
- на тему "хто " і рему "це ".
Корективні речення у складі з'ясувально-об'єктивних придієслівних
складнопідрядних речень з постпозитивною підрядною частиною зустрічаються
значно рідше від інформативних конструкцій. Вони можуть мати як односкладну, так
і двоскладну будову головної частини.
У разі односкладності головна частина цих конструкцій виражається переважно
словами категорії стану або сполукою безособової форми дієслова з інфінітивом і
поєднується з підрядною частиною за допомогою сполучних слів, семантичне
навантаження яких забезпечує рематичний характер підрядної частини. Наприклад:
[В ненависті ми теж: можемо зійтися! - сказав другий, а перший тоді встав і
виголосив таку промову:]
- Невідомо/, що/дасть нам ця зустріч (Українське слово, книга друга).
[Відчула, що "математика любові", як назвав її Боголо, мас якесь безпосереднє
відношення до моїх пошуків і проблем.] Хотілося знати І, як він/ прийшов до таких
парадоксальних висновків... (О. Бердник).
396
Тема III. Комунікативна граматика
[Як залишок іншої епохи сприймається цей насуплений стріхою, з
пожолобленими стінами, з глиняною призьбою, ніби ще запорізьких часів зимівник.]
Невідомо, коли хата востаннє/ і вкривалася... (О. Гончар).
Актуальне членування першого і другого речення збігається з їх граматичним
членуванням. На другому ярусі рема першого речення розпадається на тему "що" і
рему "дасть нам ця зустріч", а рема другого речення - на тему "як він" і рему
"прийшов до таких парадоксальних висновків".
На третьому ярусі у складі реми другого речення виділяються рематичні
елементи: "прийшов" і "до таких парадоксальних висновків".
Розбіжність актуального і граматичного членування у третьому реченні
спричинена наявністю рематизатора "і" у підрядній частині. Ремою даного речення є
лише присудок підрядної частини "вкривалася ", решта речення становить тему.
Двоскладна головна частина корективних конструкцій складається у переважній
більшості випадків з заперечного або неозначеного займенника і особової форми
дієслова. Засобом зв'язку між частинами у конструкціях з двоскладною головною
частиною може слугувати як сполучник, так і сполучне слово.
Схема актуального членування першого ярусу цих речень виглядає так:
Наприклад:
[Багато є бажаючих "осадити" нас, але, бачите ... ліньки поритись у
книжках.] Для всіх ясно (Т), що ми десь помиляємось... (Р) (М. Хвильовий).
[Воно подавало, як здасться, багато відомостей не лише про Антоиія самого, а
й про інших ченців, його сучасників.] Дехто вважає (Т)/, що воно пішло в забуття
тому, що мало занадто "грекофільський характер " (Р) (Д. Чижевський).
[Новий абзац.] Ніхто не думав (Т)/, що власне коїться па очах (Р) (Г. Хоткевич).
Характерною рисою семантики головної частини таких речень є її наближення
до значення головної частини односкладних корективних конструкцій. Наприклад:
Очевидно, ніхто не буде сумніватись, що сьогоднішній "плужанин" Загул
належить до так званих попутників (М. Хвильовий) —> Безсумнівно, що
сьогоднішній "плужанин " Загул належить до так званих попутників.
Ніхто не знав, де він пропадає (Б. Харчук) —> Невідомо, де він пропадає.
Особливості виділення подальших ярусів актуального членування у
конструкціях зазначеного типу прослідкуємо на наступних прикладах:
[Іоан Цимісхій прагнув укласти мир з русами.] Ніхто не знав/, що імператор
ромеїв/з недобитками своїх легіонів /хоче швидше пройти/Болгарію (С. Скляренко).
[Новий абзац.] Дехто хотів, щоб делегати/ й понесли/ грамоту/ до пана...
(Г. Хоткевич).
У першому реченні, відповідно до загальної схеми актуального членування
розглядуваних корективних конструкцій, ремою виступає підрядна частина, і у її
складі на другому ярусі виділяється тема "імператор ромеїв " і рема "з недобитками
своїх легіонів хоче швидко пройти Болгарію ".
На третьому ярусі рема другого рівня членується на рематичні елементи "з
недобитками своїх легіонів ", "хоче швидше пройти " і "Болгарію ".
Повна схема актуального членування речення така:
397
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ХРЕСТОМАТІЯ
У другому реченні у підрядній частині наявний рематизатор "й ", який вказує на
належність до складу реми першого ярусу лише частини підрядного речення - "й
понесли грамоту до пана ".
На другому ярусі рема розподіляється не рематичні елементи "й понесли",
"грамоту", "до пана".
Отже, актуальне членування з'ясувальних складнопідрядних речень з
постпозитивною підрядною частиною різниться залежно від комунікативної
значимості опорного слова, характеру структури головної і підрядної частин та типу
зв'язку між ними. Значний вплив на комунікативну організацію цих речень має
даність/новизна їхньої головної частини та наявність у їхньому складі спеціальних
засобів вираження актуального членування.
Література
1. Адамец 1966: Адамец П. Порядок слов в современном русском язьіке. -
РгаЬа: Асасіетіа, 1966. - 96 с.
2. Валгина 2000: Валгина Н. С. Синтаксис современного русского язьїка. - М.:
Агар, 2000.-416 с.
3. Крьшова 1970: Крьілова О. А. Понятие многоярусности актуального
членения и некоторьіе синтаксические категории // Филологические науки. - 1970. -
№5. -С. 86-91.
4. Шешукова 1971: Шешукова Л. В. О порядке частей и словопорядке в
изьяснительньїх союзних предложениях // Русский язьік в школе - 1971. - № 2. -
С. 100-107.
Онубл.: Лінгвістичні студії: 36. Наук, праць. Випуск 13 І Укл.: Анатолій
Загнітко (наук, ред.) та ін. - Донецьк: ДонНУ, 2005. - С. 198-203.
.
