Функціональна перспектива складнопідрядного речення є багатоплановою. Наявність цілої низки значень, закладених у частинах складнопідрядної конструкції, не виключає бінарності її актуального членування, але передбачає ярусність її комунікативної організації. Про можливість виділення кількох ярусів актуального членування речення зазначається у працях О. А. Крилової, Л. В. Шешукової, 1.1. Ковтунової і ін. Погляди науковців дещо різняться щодо принципів розгляду рівневої організації висловлення, характер виділення глибинних ярусів комунікативної будови складнопідрядного речення є маловивченим, що свідчить про актуальність нашого дослідження. Мета нашої роботи полягає у розгляді залежності актуального членування з'ясувальних речень з постпозитивною підрядною частиною від їхньої формально- синтаксичної і - почасти - семантичної організації. Поставлена мета передбачає наступні завдання: 1) встановити обумовленість характеру актуального членування з'ясувальних конструкцій структурними особливостями їхніх частин; 2) розглянути вплив типу зв'язку між головною та підрядною частинами на актуальне членування з'ясувальних складнопідрядних речень; 3) простежити залежність комунікативної організації конструкцій з'ясувального типу від характеру їхнього опорного слова. 392 „, Тема III. Комунікативна граматика За характером семантики опорного слова, його комунікативного навантаження в межах з'ясувально-об'єктних складнопідрядних речень виділяються конструкції інформативного та корективного типів. Опорні слова у конструкціях першого типу "мають констатуючо-повідомлююче значення, за своєю природою (у плані актуальної інформації) комунікативно малозначимі", а у конструкціях другого типу "мають те чи інше суб'єктивно- модальне забарвлення (оцінка змісту підрядної частини, ствердження чи заперечення його, вираження сумніву з приводу змісту підрядної частини) і комунікативно завжди значимі" [Шешукова 1971, с. 100]. Актуальне членування з'ясувально-об'єктних придієслівних складнопідрядних речень з постпозитивною підрядною частиною у великій мірі обумовлюється комунікативною значимістю опорного слова та характером зв'язку між головною і підрядною частинами. В інформативних реченнях зі сполучниковим і безсполучниковим типом зв'язку, як правило, спостерігається розбіжність меж актуального і граматичного членування. За характером формально-синтаксичної організації в їхньому складі можна виділити кілька основних різновидів конструкцій. Одним із найпоширеніших типів конструкцій є речення, головна і підрядна частина яких складається з підмета і присудка (детермінанта, підмета і присудка, групи підмета і групи присудка тощо). Схема першого ярусу актуального членування таких конструкції така: Підмет ГЧ Присудок ГЧ + ПЧ Т Р Наприклад: [Новий абзац.] Ягор (Т)/ відповів насуплено, що така в домовій книзі не значиться (Р) (О. Гончар). [Новий абзац.] Деякі археологи (Т)/ твердять, що галафська культура склалася на основі місцевої гассунської культури та культур колишнього радянського Закавказзя (Р) (М. Чмихов). [З часом уявлення людей про Всесвіт удосконалювалось] Жителі прибережних поселень (Т)/ помітили, що кораблі, віддаляючись від берега, поступово щезають за лінією горизонту (Р) (Р. Юрківський). Виділення подальших ярусів актуального членування у реченнях зазначеного типу, спираючись на запропоновані П. Адамцем принципи рівневого аналізу висловлення, розглянемо на наступному прикладі: [Княгиня встає, стомлено сідає в крісло, недалеко від неї на лаві сідає священик] Тепер він / бачить, що княгиня І дуже схвильована (С. Скляренко). Рема цього речення є складною і на другому ярусі актуального членування розпадається на два рематичні компоненти, один з яких виражений опорним словом, а інший - підрядною частиною. На третьому ярусі актуального членування друга рема другого ярусу членується на тему "княгиня" і рему "дуже схвильована". Схематично актуальне членування речення виглядає так: Т,-Р,| Рі/2 Т Г2/2 Т3-ІРз Подібною комунікативною будовою характеризується речення другого типу, головна або підрядна (або і головна і підрядна) частини яких побудовані за схемою односкладного поширеного речення, детермінуючий об'єкт якого передує головному 393 УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ХРЕСТОМАТІЯ члену речення. Схема актуального членування першого ярусу у реченнях цього типу має вигляд: Підмет (детермінант) ГЧ . Присудок (головний член) ГЧ + ПЧ Т Р Наприклад: [Новий абзац] Актом про вибори (Т)/ передбачено, що формування свропарламенту повинно здійснюватись безпосередньо громадянами держав - членів Європейського Союзу на основі пропорційного представництва політичних партій (Р)(Віче.-2003. -№3). [Зраджували сили.] X. (Т)/ здавалося, що весь світ охоплений збоченням до плазування, синдромом лакейства і зневаги (Р) (С. Процюк). [Словом, попали наші провінціали в самий центр високої політики.] Вони (Т)/ й не підозрювали, що всю оцю обідню розмову в таких тонах затіяно було тільки ради них (Р) (Г. Хоктевич). Подальше актуальне членування речень другого типу розглянемо на прикладі такого речення: [Не чус себе справедливим] Мені Ідонесено/, що він/ лихий пан (Г. Хоткевич). На другому ярусі складна рема речення членується на Рі "донесено" і Р2 "він лихий пан", а на третьому ярусі в межах другої реми другого ярусу виділяється тема "він" і рема "лихий пан". Схема актуального членування цього речення є ідентичною з вищенаведеною схемою членування речення першого типу. Дещо відмінним є актуальне членування речень третього типу, підрядна частина в яких будується за схемою односкладного поширеного речення з препозицією головного члена речення щодо додатка або двоскладного речення з препозицією присудка щодо підмета. Маючи аналогічну до попереднього гину речень схему актуального членування першого ярусу, речення цього типу різняться від перших двох типів характером членування на подальших ярусах. Наприклад: [Нова строфа.] Я(Т)/знаю/- Перекують/ на рала/мечі (Р) (Є. Плужник). [Це Крітій покликав Тімасія] Він (Т)/ відас, як тепліє вчитель серцем до хлопця (Р) (Українське слово, книга третя). [Боявся їхДолон.] Він (Т)/ сам казав /, що вбили щастя наше тії очі холодними і твердими мечами (Р) (Леся Українка). У реченнях такого типу рема, незважаючи на багатоелементність, не є складною, оскільки подальшого виділення тематичного і рематичного компонентів на її основі не відбувається [Шешукова 1971]. Можливим є лише виділення на другому ярусі рематичних елементів "знаю", "перекують", "на рала" і "мечі" у першому реченні, "відає", "тепліє вчитель серцем" і "до хлопця" у другому реченні та "сам казав", "вбили щастя наше тії очі" і "холодними і твердими мечами" у третьому реченні. Наступний тип речень охоплює конструкції з препозицією присудка щодо підмета у головній частині. Оскільки препозитивне положення присудка головної частини вказує на його актуалізацію, він разом з підрядною частиною входить до складу двовершинної реми, а тему першого ярусу становить лише підмет головної частини, і актуальне членування на цьому ярусі виглядає наступним чином: Присудок ГЧ Підмет ГЧ ПЧ Р, Т Р2 394 Тема III. Комунікативна граматика Наприклад: [Покотився я мурогом долі, а він горою крилом б'є, у Чорногору, у плесо...] Думав (Рі)/ я (Т)/, що небо отворене... (Р2) (К. Гриневичева). [Новий абзац] Бачить (Р^/ Марія (Т)/ - піч здоровенна, на півхати (Р^) (В. Тарнавський). [Покидали село десятикласники, поривалися в місто, на заводи, до науки, у вир калейдоскопічного сьогодення] І зрозумів (Рі)/ Іван (Т)/ що таке прагнення, така міграція трудящої сили, хоч і повсюдна, але тривожна, позаприродна (Р^) (О. Бердник). Виділення подальших ярусів розглянемо на матеріалі наступного речення: [Новий абзац.] Зрозумів /Хома/, що вона/ припинила не покарання/, а страту (Ю. Логвин). На другому ярусі другий рематичний компонент членується на тему "вона" і рему "припинила не покарання, а страту". На третьому ярусі у складі реми попереднього ярусу виділяються рематичні елементи "припинила", "не покарання", "а страту". Схематично повне актуальне членування речення виглядає так: 1*1/1 " Ті у Г2Л Т2 - Р2 Рі/з Рг/з Рз/з Збіг актуального і граматичного членування в інформативних конструкціях розглядуваного типу спостерігається лише у випадках, коли склад головної частини є даним. Наприклад: [ - Що він каже? - спитав нетерпляче князь.] - Він каже (Т), що його звати/ Креком (Р) (В. Малик). [ - Що ти сказав?] - Я кажу (Т), щоб ти/ не виходила зовсім заміж: (Р) (Українське слово, книга перша). [Другий голос диявольськи нашіптував уже зовсім інше.] Він говорив (Т)/ що на життєвій дорозі художника я /зовсім не випадкова постать (Р) (М. Хвильовий). На другому ярусі актуального членування рематична підрядна частина кожного з наведених речень розподіляється на тематичний і рематичний компоненти, якими у першому реченні виступають "його звали" і "Креком", у другому - "ти" і "не виходила зовсім заміж", у третьому - "на життєвій дорозі художника я" і "зовсім не випадкова постать". В інформативних конструкціях, частини яких поєднуються сполучним словом, у більшості випадків виконує підрядна частина, внаслідок чого актуальне членування речення збігається з граматичним членуванням: ГЧ ПЧ Т Р Наприклад: [Цей клешоногий Попинака, як його прозвали в організації, - це хитрий тип] Він знає (Т)/, куди закинути (Р) (Б. Антоненко-Давидович). [Новий абзац.] Вони їли і міркували (Т)/ де що вигідніше продати, хто скільки чого зібрав, хто кого й як піддурив (Р) (М. Коцюбинський). [А онука аж руками 345 УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ХРЕСТОМАТІЯ Вдарила об поли.] - Я, дідусю, уявляю (Т)/, Що ви їм мололи... (Р) (П. Глазовий). Порушення збігу членувань має місце у реченнях, головна частина яких містить спеціальні засоби увиразнення компонентів актуального членування (найчастіше рематизатори). Наприклад: [Новий абзац.] Він (Т)/ навіть не знав, що сказати (Р) (Г. Хоткевич). [Я дружинник князя Святослава.] Я (Т)/ лише бажав поглядіти, яку-то цяцю лишив наш князь місто себе (Р) (Ю. Опільський). [Горда? Ні-ні!] Вона (Т)/навіть не розуміла, яка вона чарівна (Р) (І. Багряний). Ще один випадок розбіжності актуального і граматичного членування інформативних речень розглядуваного типу становлять конструкції з препозицією присудка щодо підмета у головній частині. їхнє актуальне членування на першому і подальших ярусах відповідає актуальному членуванню аналогічної структури конструкцій зі сполучниковим зв'язком, розгляд яких подавався вище. Наприклад: [Все те молодиця говорила на повен голос й зовсім не стидаючись бідного Хоми, що стояв поруч з доном Чезаре.] Згадав тоді (Р{) /Хома (І)/, що говорили матроси про генуезців... (Р2) (Ю. Логвин). [Новий абзац.] Не розумів (Рі) /Іван (Т)/, що відбувалося перед його очима... (Р^) (В. Тарнавський). [Новий абзац] Знав (Р:) /Хочик (Т)/, як догодити цьому мурзі (Р2) (Ю. Логвин). Виділення подальших ярусів актуального членування конструкцій, засобом зв'язку між частинами яких є сполучне слово, розглянемо на прикладах: [Нова строфа.] Я не знаю/, у якій то призмі/ Випромінює душа/розгін... (А. Малишко). [Новий абзац.] Спочатку він/навіть не зміг збагнути/, хто/це... (О. Бердник). На другому ярусі рема першого речення членується на тему "у якій то призмі" і рему "випромінює душа розгін", а рема другого речення розподіляється на два рематичні компоненти "навіть не зміг збагнути " і "хто це ". На третьому ярусі рема другого ярусу першого речення членується на рематичні елементи "випромінює душа" і "розгін", а друга рематична частина другого речення - на тему "хто " і рему "це ". Корективні речення у складі з'ясувально-об'єктивних придієслівних складнопідрядних речень з постпозитивною підрядною частиною зустрічаються значно рідше від інформативних конструкцій. Вони можуть мати як односкладну, так і двоскладну будову головної частини. У разі односкладності головна частина цих конструкцій виражається переважно словами категорії стану або сполукою безособової форми дієслова з інфінітивом і поєднується з підрядною частиною за допомогою сполучних слів, семантичне навантаження яких забезпечує рематичний характер підрядної частини. Наприклад: [В ненависті ми теж: можемо зійтися! - сказав другий, а перший тоді встав і виголосив таку промову:] - Невідомо/, що/дасть нам ця зустріч (Українське слово, книга друга). [Відчула, що "математика любові", як назвав її Боголо, мас якесь безпосереднє відношення до моїх пошуків і проблем.] Хотілося знати І, як він/ прийшов до таких парадоксальних висновків... (О. Бердник). 396 Тема III. Комунікативна граматика [Як залишок іншої епохи сприймається цей насуплений стріхою, з пожолобленими стінами, з глиняною призьбою, ніби ще запорізьких часів зимівник.] Невідомо, коли хата востаннє/ і вкривалася... (О. Гончар). Актуальне членування першого і другого речення збігається з їх граматичним членуванням. На другому ярусі рема першого речення розпадається на тему "що" і рему "дасть нам ця зустріч", а рема другого речення - на тему "як він" і рему "прийшов до таких парадоксальних висновків". На третьому ярусі у складі реми другого речення виділяються рематичні елементи: "прийшов" і "до таких парадоксальних висновків". Розбіжність актуального і граматичного членування у третьому реченні спричинена наявністю рематизатора "і" у підрядній частині. Ремою даного речення є лише присудок підрядної частини "вкривалася ", решта речення становить тему. Двоскладна головна частина корективних конструкцій складається у переважній більшості випадків з заперечного або неозначеного займенника і особової форми дієслова. Засобом зв'язку між частинами у конструкціях з двоскладною головною частиною може слугувати як сполучник, так і сполучне слово. Схема актуального членування першого ярусу цих речень виглядає так: Наприклад: [Багато є бажаючих "осадити" нас, але, бачите ... ліньки поритись у книжках.] Для всіх ясно (Т), що ми десь помиляємось... (Р) (М. Хвильовий). [Воно подавало, як здасться, багато відомостей не лише про Антоиія самого, а й про інших ченців, його сучасників.] Дехто вважає (Т)/, що воно пішло в забуття тому, що мало занадто "грекофільський характер " (Р) (Д. Чижевський). [Новий абзац.] Ніхто не думав (Т)/, що власне коїться па очах (Р) (Г. Хоткевич). Характерною рисою семантики головної частини таких речень є її наближення до значення головної частини односкладних корективних конструкцій. Наприклад: Очевидно, ніхто не буде сумніватись, що сьогоднішній "плужанин" Загул належить до так званих попутників (М. Хвильовий) —> Безсумнівно, що сьогоднішній "плужанин " Загул належить до так званих попутників. Ніхто не знав, де він пропадає (Б. Харчук) —> Невідомо, де він пропадає. Особливості виділення подальших ярусів актуального членування у конструкціях зазначеного типу прослідкуємо на наступних прикладах: [Іоан Цимісхій прагнув укласти мир з русами.] Ніхто не знав/, що імператор ромеїв/з недобитками своїх легіонів /хоче швидше пройти/Болгарію (С. Скляренко). [Новий абзац.] Дехто хотів, щоб делегати/ й понесли/ грамоту/ до пана... (Г. Хоткевич). У першому реченні, відповідно до загальної схеми актуального членування розглядуваних корективних конструкцій, ремою виступає підрядна частина, і у її складі на другому ярусі виділяється тема "імператор ромеїв " і рема "з недобитками своїх легіонів хоче швидко пройти Болгарію ". На третьому ярусі рема другого рівня членується на рематичні елементи "з недобитками своїх легіонів ", "хоче швидше пройти " і "Болгарію ". Повна схема актуального членування речення така: 397 УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ХРЕСТОМАТІЯ У другому реченні у підрядній частині наявний рематизатор "й ", який вказує на належність до складу реми першого ярусу лише частини підрядного речення - "й понесли грамоту до пана ". На другому ярусі рема розподіляється не рематичні елементи "й понесли", "грамоту", "до пана". Отже, актуальне членування з'ясувальних складнопідрядних речень з постпозитивною підрядною частиною різниться залежно від комунікативної значимості опорного слова, характеру структури головної і підрядної частин та типу зв'язку між ними. Значний вплив на комунікативну організацію цих речень має даність/новизна їхньої головної частини та наявність у їхньому складі спеціальних засобів вираження актуального членування. Література 1. Адамец 1966: Адамец П. Порядок слов в современном русском язьіке. - РгаЬа: Асасіетіа, 1966. - 96 с. 2. Валгина 2000: Валгина Н. С. Синтаксис современного русского язьїка. - М.: Агар, 2000.-416 с. 3. Крьшова 1970: Крьілова О. А. Понятие многоярусности актуального членения и некоторьіе синтаксические категории // Филологические науки. - 1970. - №5. -С. 86-91. 4. Шешукова 1971: Шешукова Л. В. О порядке частей и словопорядке в изьяснительньїх союзних предложениях // Русский язьік в школе - 1971. - № 2. - С. 100-107. Онубл.: Лінгвістичні студії: 36. Наук, праць. Випуск 13 І Укл.: Анатолій Загнітко (наук, ред.) та ін. - Донецьк: ДонНУ, 2005. - С. 198-203.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.