Стус Василь. Вибране. Час творчості.

Нас порозсовано по цих краях

Нас порозсовано по цих краях,
не чути ані ворога, ні друга.
Лиш колобродить у душі недуга
і колобродить розпач мій по снах.
Де ти, мій милий друже? Озовись!
Чи ми ще разом зійдемось колись
на тиху на ласкаву на розмову?
Де щире серце зогріває слово.
Струмуй, бідо! І самотою впийсь,
і доки світу-сонця золотого,
шукай по зорях, де твоя дорога,
і — радістю од себе засвітись.
17.IV.1972

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.