СИНОНІМИ (від гр. эупопутов – однойменний) – слова, які нази¬вають одне й те ж явище дійсності, але відрізняються звучанням: горизонт, обрій, небосхил, небозвід, крайнебо; проживати, меш¬кати; голубий, блакитний, лазуровий. Хоча синоніми і називають одне поняття, все ж вони відрізняються один від одного певними ознаками. Так, синоніми можуть відрізнятися додатковими відтінка¬ми у значенні, яке є для них спільним. Такі синоніми називають понятійними. Напр., слова сміливий і хоробрий об’єднані спільним значенням “той, що не має страху”, але сміливий – не тільки той, що не знає страху, але й рішучий у подоланні перешкод.
Синоніми можуть відрізнятися один від одного емоційно-експре¬сивним (стилістичним) забарвленням. їх називають стилістичними. Напр., обличчя, лице, вид, пика; хвалько, хвастун, задавака; леті¬ти, линути; захисник, оборонець, поборник. Такі синоніми, як прави¬ло, вживаються в різних стилях. Напр., захисникі оборонець викори¬стовуються в усіх стилях, тобто є загальновживаними, а поборник використовується тільки в урочистому мовленні – ораторському І по¬етичному стилях. Крім того, є синоніми понятійно-стилістичні, які відрізняються і відтінками у значенні, і стилістичним забарвлен¬
14
ням, напр.: поганий, бридкий; лихо, нещастя, горе; бентежити, приголомшувати.
Синоніми об’єднуються в синонімічні ряди. У синонімічному ряді виділяється одне слово, яке найбільш чітко виражає значення всіх синонімів і виступає як стилістично нейтральне. Це слово називають домінантою синонімічного ряду (стрижневим словом). Напр.: дорога (домінанта), путь, шлях, думати (домінанта), гадати, міркувати; старанно (домінанта), дбайливо, пильно, ретельно.
Українська мова дуже багата на синоніми. Багатство синонімів дає можливість кожному, хто користується українською мовою, відшука¬ти у мові точне, доречне, образне слово для правильного, яскравого і виразного оформлення думки, для відтінення найтонших нюансів при характеристиці образів, предметів, явищ. Багатство синонімів дозволяє уникнути повторення одного й того ж слова в контексті.
Синоніми фіксуються у словниках. Напр.: “Короткий словник си¬нонімів української мови” П.М. Деркача (Львів – Краків – Париж, 1993), “Практичний словник синонімів української мови” С. Караванського (К, 1995).