ТЕРМІНИ -спеціальне слово або словосполучення, що вживаєть¬ся для точного вираження поняття з якої-небудь галузі знання – на¬уки, техніки, суспільно-політичного життя, мистецтва тощо. Напр.: молекула, синус, електрон, аорта, меридіан, акорд, готика, дуалізм, палеоліт, займенник, графіка, фабула. Як правило, терміни – слова однозначні, тобто у певній галузі знання означають щось одне. Напр., у мовознавстві термін “фонема” означає “звук, що служить для розрізнення слів і морфем”. Вони позбавлені експресії.
Багато термінів набули поширення, стали відомими і зрозумілими багатьом, напр.: нація, теорема, роман, речення, калій, нерв, коме¬та. Проте є терміни вузькоспеціальні, які відомі тільки спеціалістам тієї чи іншої галузі знання, напр.: вісмут (хім.), інвазія (біол), міоцен (геол.), сема (лінг.).
Терміни фіксуються у спеціальних словниках, напр.: “Словник лінгвістичних термінів” В. І. Ганича і І. С. Олійника (К., 1985), “Тлумач¬ний термінологічний словник з органічної та фізико-органічної хімії” Й. Опейди і О. Швайки (К., 1997).