Українська мова: Словник-довідник. 1998. (Загнітко А. П., Познанська В. Д., Омельченко 3. Л., Мозгунов В. В. та ін.)

Розділ 2. ФОНЕТИКА І ОРФОГРАФІЯ. АЗБУКА (АЛФАВІТ, АБЕТКА).

АЗБУКА (АЛФАВІТ, АБЕТКА). В основі українського письма ле­жить азбука, або алфавіт, абетка, тобто розташовані в певному поряд­ку графічні знаки – літери, якими користуються на письмі. Назви “аз­бука”, “алфавіт”, “абетка” складені з назв перших двох літер: азбука – з давньоруських “аз” і “буки”, алфавіт – з грецьких літер “альфа” і “бета” (у новогрецькій вимові – віта), а абетка – з українських “а” і “бе”.

Сучасний український алфавіт-це видозмінена давня слов’янська азбука, яка називалася кирилицею. Таку назву вона дістала за ім’ям одного з грецьких місіонерів, братів Кирила та Мефодія, які склали аз­буку для слов’ян і переклали грецькі богослужбові книги на слов’янсь­ку мову.

Сучасна українська азбука складається з 33 літер, кожна з яких має друкований і рукописний варіант. Кожний варіант з орфографічного погляду має два різновиди літер – великі (прописні) і малі (рядкові).

Алфавіт потрібно знати з абсолютною точністю, оскільки всі слов­ники укладаються за алфавітним принципом, за алфавітом будуються картотеки, списки прізвищ.


Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.