Душа ласкава, наче озеро.
І трохи синім віддає.
Тут, поміж Туровим і Мозирем,
тепер призволення моє.
Горить налитий сонцем оболок,
і день до берега припав,
а біля мене білим соболем
тремтить коханої рукав.
Мені була ти голубинею,
що розкрилила два крила,
і мужем, хлопчиком, дитиною
мене до неба піднесла.
26. VII. 1972